Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3969/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/334/24
Категорія ч.2 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
захисника обвинуваченого
ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2023 року,
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінград, РФ, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено:
- за ч.2 ст.125 КК України на 5 (п'ять) місяців арешту.
Визначено строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк його попереднього ув'язнення, починаючи з дня його затримання - 30.04.2023 і до звільнення з під варти 20.10.2023 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день арешту, і вважати його таким, що повністю відбув призначене покарання.
Скасовано обраний раніше ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Скасовано арешт, накладений ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.05.2023 на вилучені під час огляду місця події уламок кухонного ножа, футболку ОСОБА_7 , велосипед, а також вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_7 мобільний телефон марки AST Q.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду першої інстанції, 30 квітня 2023 року близько 12 год. 30 хв. на відрізку автодороги "Коростень-Білошиці" між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які перебували у стані сп'яніння, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_7 потягнув ОСОБА_10 за верхній одяг, і вони вдвох впали на землю. ОСОБА_7 сів зверху на тулуб ОСОБА_10 , який лежав на спині, дістав зі своєї кишені уламок ножа з довжиною леза 1 см, яким наніс ОСОБА_10 два удари в область шиї, спричинивши йому такими діями легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді садна хвилястої форми по задній поверхні шиї ліворуч та рани лінійної форми по передній поверхні шиї зліва в середній та нижній третях.
Судом першої інстанції встановлено наявність вини в діях ОСОБА_7 за ч.2 ст.125 КК України і його дії кваліфіковані, як умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення на строку 8 років.
Вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений із істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого.
На думку апелянта, покази надані ОСОБА_7 спростовуються дослідженими в суді першої інстанції доказами, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та є такими, що надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та пом'якшення своєї вини.
Зазначає, що суд першої інстанції також повною мірою не врахував усіх даних про особу обвинуваченого, який за віком молодший за потерпілого, більш фізично розвинений, за статурою майже вдвічі більший, а тому, на думку апелянта, щоб завдати потерпілому тілесних ушкоджень, обвинуваченому не потрібно було застосовувати будь-які колюче-ріжучі предмети, маючи значну фізичну перевагу над потерпілим.
Окрім того, вказує на те, що обвинувачений цілеспрямовано наносив потерпілому удари ножем в шию, а характер і локалізація поранень потерпілого вказують на умисел обвинуваченого на умисне позбавлення життя потерпілого.
Заслухавши доповідача, прокурора яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які висловились проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_11 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції даних вимог дотримався.
Вирок ухвалено компетентним судом, без порушення норм процесуального права, дії обвинуваченого кваліфіковано правильно.
Суд першої інстанції, з'ясувавши передбачені ст.91 КПК України обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч.2 ст.125 КК України.
Вина ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами та показами свідків, а саме:
- показами свідка ОСОБА_12 , який показав, що того дня він їхав на власному автомобілі із дружиною зі сторони с. Білошиці у напрямку м. Коростеня та на дорозі біля правого по ходу руху узбіччя побачив велосипед, який лежав на дорозі, а на іншому узбіччі дороги біля дерева побачив незнайомих чоловіків, при цьому один лежав на спині на траві, а інший сидів на ньому, тримаючи його руками за одяг біля грудей. Свідок з дружиною вийшли з машини та підійшли до цих чоловіків. Побачивши свідка, той з чоловіків, що сидів на іншому, підвівся та почав тікати, а інший просив по допомогу, в нього з шиї йшла кров. Свідок побіг за чоловіком, що тікав, а дружина залишилась біля потерпілого і викликала швидку допомогу. Свідок наздогнав чоловіка та разом із ним повернувся до місця, де перебували дружина свідка та потерпілий. При цьому затриманий чоловік поводився неадекватно, був сильно п'яний, на питання не відповідав, а мукав. Також свідок бачив у цього чоловіка на долонях кров. На місці події у траві свідок бачив ніж, проте свідок не бачив, щоб обвинувачений щось ним робив в той момент, коли сидів на потерпілому, рівно як і того, щоб обвинувачений його душив. На місці дочекались поліцію та швидку;
- показами свідка ОСОБА_13 , яка надала суду фактично аналогічні за змістом показання, що надав свідок ОСОБА_12 ;
- показами свідка ОСОБА_14 (фельдшер), яка показала, що вона виїхала на виклик швидкої медичної допомоги. Коли прибули на місце, побачила на узбіччі чоловіка із різаною раною передньої частини шиї, проте ця рана не була небезпечною для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки головних судин ця рана не зачепила. Потерпілий пояснив, що йшов з риболовлі, зустрів незнайомця, з яким посварилися, той його вдарив та повалив на землю, а потім вдарив ножем. На місці події також лежав інший чоловік, який зі слів присутніх свідків наніс удар ножем потерпілому. Останньому було надано медичну допомогу та госпіталізовано;
- показами свідка ОСОБА_15 , який показав, що того дня він разом із поліцейським ОСОБА_16 здійснював добове чергування. Близько 12 год. 30 хв. отримали виклик, що виявлено людину з раною шиї. Прибувши на місце події побачили медичних працівників ШМД, які надавали потерпілому допомогу, у якого була різана рана шиї. Недалеко від місця події перебував чоловік, у якого на руках були плями крові. В траві неподалік було виявлено уламок ножа, а на дорозі лежав велосипед, на кермі якого лежав пакет. На місці обвинувачений пояснював, що потерпілий образив його сім'ю, а потерпілий - що обвинувачений хотів заволодіти його велосипедом. У обидвох були явні ознаки алкогольного сп'яніння. На місці також були присутні свідки події, які затримали обвинуваченого та викликали швидку допомогу. Було викликано слідчо-оперативну групу;
- показами свідка ОСОБА_16 , який надав аналогічні по суті показання, уточнивши, що у потерпілого та підозрюваного були явними ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини роту, незв'язана мова, і ступінь їх сп'яніння був настільки сильний, що вони не могли пояснити, з чого почався конфлікт між ними;
- показами свідка ОСОБА_17 (лікар-травматолог), який показав, що 30 квітня цього року до Коростенської ЦМЛ, де в той час чергував свідок, автомобілем ШМД було доставлено ОСОБА_10 з різаною раною шиї. Оскільки у потерпілого було пошкоджено м'язи шиї, його було госпіталізовано до хірургічного відділення;
- протоколом слідчого експерименту, проведеного 19.05.2023, під час якого свідок ОСОБА_12 на місці продемонстрував і відтворив обставини події, які відповідають його показанням, наданим суду (т. 1 а.с. 166-168);
- відеозаписом з бодікамери поліцейського ОСОБА_15 , на якому зафіксовано, як після надання медичної допомоги на місці події потерпілому ОСОБА_10 його було поміщено в автомобіль ШМД, а також поліцейським проведено поверхневу перевірку ОСОБА_7 , який лежав на траві на узбіччі дороги із заведеними за спину руками у кайданках, пояснював, що ані вбивати потерпілого, ані заволодіти його велосипедом не бажав (т. 1 а.с. 213-214);
- рапортами помічника чергового Коростенського районного управління поліції, згідно яких 30.04.2023 о 12:35 та о 14:27 надійшли повідомлення зі служби 102 про те, що в цей же день о 12:35 від ОСОБА_18 надійшло повідомлення про виявлення пораненого чоловіка, а о 14:22 надійшло повідомлення від лікаря травмпункту Коростенської ЦМЛ про надання меддопомоги ОСОБА_10 , який поступив з різаною раною шиї (т. 1 а.с. 129-130);
- протоколом огляду місця події, згідно якого місці огляду знаходився ОСОБА_7 в кайданках, на футболці та на внутрішніх сторонах обох долонь якого виявлені плями речовини бурого кольору. Справа від ОСОБА_7 в траві виявлено уламок ножа, поруч із яким на ґрунті виявлено плями речовини бурого кольору (т. 1 а.с. 131-137):
- протоколом огляду речей від 03.05.2023, згідно якого на дорозі виявлено велосипед марки «ARDIS» (т. 1 а.с. 141-145);
- протоколом огляду речей від 15.06.2023, згідно якого виявлений під час огляду місця події уламок ножа має загальну довжину 11,5 см, довжину та ширину леза (клинка) 1 та 2 см відповідно (т. 1 а.с. 146);
- висновком експерта № 148/Ц від 31.05.2024, згідно якого на клинку уламку ножа знайдено кров людини, яка може походити від ОСОБА_10 , а також будь-якої особи з антигеном В за ізосерологічною системою АВ0, якою може бути й обвинувачений (т. 1 а.с. 197-199);
- висновками експерта № 500 та № 501 від 04.05.2023, згідно якої у змиві з плями на ґрунті та вирізках з футболки ОСОБА_7 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_10 . В змивах з рук ОСОБА_7 виявлено кров людини, проте встановити її групову приналежність не вдалось (т. 1 а.с. 202-204, 208-211);
- висновком експерта № 147/Ц від 29.05.2023, згідно якої в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_7 крові не знайдено, знайдено епітеліальні клітини, які можуть походити як від самого ОСОБА_7 , так і від ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 192-194);
- заявою ОСОБА_10 від 30.04.2024 про нанесення йому того ж дня близько 12 години невідомим удару ножем та спричинення тим самим тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 147);
- протоколом слідчого експерименту, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 показав та продемонстрував, як він йшов по дорозі у напрямку с. Білошиці та вів велосипед, був трохи випивший. Назустріч йому йшов незнайомий, який підійшов до потерпілого. Це невідомий був п'яний, між ними почалася сварка, під час якої невідомий почав спочатку тягнути за велосипеда, а потім вони впали на траву, і коли потерпілий лежав на спині, невідомий наніс йому два удари ножем у шию, потерпілий відбивався, а потім під'їхав автомобіль, з якого вийшли чоловік з жінкою, тоді невідомий почав тікати, проте був затриманий (т. 1 а.с. 148-150);
- довідкою Коростенської ЦМЛ № 1981, згідно якої ОСОБА_10 30.04.2023 о 13:05 було надано медичну допомогу з приводу різаної рани ділянки шиї зліва з пошкодженням грудинно-ключичного сосцевидного м'язу. В крові виявлено алкоголь в концентрації 1,0 проміле (том 1 а.с. 155);
- висновками експерта від 02.05.2023 № 117 та від 12.05.2023 № 123, згідно яких, у ОСОБА_10 виявлено садна хвилястої форми по задній поверхні шиї ліворуч та ушиту різану рану шиї лінійної форми по передній поверхні шиї зліва в середній і нижній третях, яка утворилась від двократної дії гострого предмету з ріжучими властивостями, можливо 30.04.2023 близько 12:30, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (т. 1 а.с. 176-177, 179-180);
- висновком експерта від 19.06.2023 № 170, згідно якого різана рана на шиї потерпілого ОСОБА_10 могла утворитись внаслідок застосування (нанесення ударів) уламком кухонного ножа, вилученого під час огляду місця події, та за обставин, які продемонстрував потерпілий під час слідчого експерименту. Як вбачається з дослідницької частини висновку, згідно із історією хвороби № 5233/563 ОСОБА_10 вказана колото-різана рана є непроникаючою (т. 1 а.с. 159-162, 183-185);
- довідкою № 623 від 30.04.2023 травмпункту Коростеньскої ЦМЛ, згідно якої в цей день було оглянуто ОСОБА_7 , в якого тілесних ушкоджень не виявлено, встановлено стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алконт» (1,4 проміле) (т. 1 а.с. 220а);
- висновком судово-психіатричної експертизи № 258-2023 від 25.05.2023, згідно якої ОСОБА_7 в період вчинення інкримінованого діяння та на час проведення експертизи виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації (F10.71 МКХ-10). Здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.с. 172-173).
Що стосується доводів прокурора відносно показів обвинуваченого ОСОБА_7 , щодо фактичних обставин справи, варто зазначити наступне.
Обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту в суді першої інстанції показав, що того дня перед подією він вжив приблизно 0,5 л горілки, проте почував себе добре, обставини справи пам'ятає. В обідній час йшов по дорозі у напрямку м. Коростень, по дорозі зустрів раніше незнайомого ОСОБА_10 , який вів велосипед і також перебував у стані сп'яніння. ОСОБА_10 кинув велосипед та запропонував обвинуваченому розпити алкогольні напої, про те він відмовився, через що між ними почалася сварка та бійка, під час якої вони перейшли на іншій бік дороги, а потім, зчепившись, впали на траву, при цьому обвинувачений впав обличчям вниз, а потерпілий насів на нього зверху та почав наносити обвинуваченому удари. Тоді обвинувачений вихопив з кишені штанів уламок ножа і, викрутившись, наніс ним ОСОБА_10 два удари, як з'ясувалось згодом, в шию, хоча спеціально в шию він не цілив. Побачивши, що у ОСОБА_10 з шиї пішла кров, обвинувачений руками допомагав йому затискати рану, щоб зупинити кровотечу, а після цього пішов по дорозі, проте його наздогнав якійсь чоловік, з яким вони повернулись до місця події, після чого до місця події прибули поліцейські, та обвинуваченого було затримано. Вину у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому не заперечував, проте категорично заперечив інкримінований умисел на його вбивство, оскільки удари наносив уламком ножа з лезом довжиною близько 1 см, який використовує для виготовлення грузила, спеціально у шию попасти не хотів.
Проте, суд першої інстанції, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_7 зазначив, що нанесення двох ударів майже в одне і те саме місце на шиї потерпілому обвинуваченим, який перебував спиною до потерпілого, отже, не бачив місця, куди наносяться удари, уявляється суду малоймовірним та суперечить усім дослідженим судом доказам, зокрема, відомостям слідчого експерименту з потерпілим, відповідно до яких саме обвинувачений сидів на потерпілому в момент нанесення йому ударів уламком ножа, а також показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що саме обвинувачений сидів на потерпілому та трусив його за куртку.
Таким чином, судом першої інстанції була надана належна оцінка показам обвинуваченого, які окрім тих, що судом були визнані малоймовірними, узгоджуються з наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, показами свідків та потерпілого.
Окрім того, доводи прокурора про те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений маючи більшу статуру, молодший вік та будучи біль розвиненим, міг не застосовувати колото-ріжучі предмети для заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи мають характер припущення та не підтверджують наявність умислу обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілому.
З приводу доводів апелянта про те, що характер і локалізація поранень потерпілого вказують на умисел обвинуваченого на умисне позбавлення життя потерпілого, слід зазначити наступне.
Згідно висновку експерта від 02.05.2023 № 117 та від 12.05.2023 № 123, у ОСОБА_10 виявлено садна хвилястої форми по задній поверхні шиї ліворуч та ушиту різану рану шиї лінійної форми по передній поверхні шиї зліва в середній і нижній третях, яка утворилась від двократної дії гострого предмету з ріжучими властивостями, можливо 30.04.2023 близько 12:30, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Висновком експерта від 19.06.2023 № 170 становлено, що, різана рана на шиї потерпілого ОСОБА_10 могла утворитись внаслідок застосування (нанесення ударів) уламком кухонного ножа, вилученого під час огляду місця події, та за обставин, які продемонстрував потерпілий під час слідчого експерименту. Як вбачається з дослідницької частини висновку, згідно із історією хвороби № 5233/563 ОСОБА_10 вказана колото-різана рана є непроникаючою.
Виходячи із вищевказаного, жоден із висновків судово-медичних експертиз не містить відомостей про те, що спричинені обвинуваченим тілесні ушкодження ОСОБА_10 були небезпечні для його життя в момент заподіяння.
Крім того, питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 681/742/19, п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду від 7.02.2003 № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).
Згідно показів свідка ОСОБА_12 , на місці події у траві він бачив ніж, проте не бачив, щоб обвинувачений щось ним робив в той момент, коли сидів на потерпілому, рівно як і того, щоб обвинувачений його душив. Після нанесення цих двох ударів уламком ножа обвинувачений ніяких дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому, не вчиняв, хоча бачив, що той є живим, оскільки чинив опір.
Окрім того, ОСОБА_7 після нанесення двох ударів уламком ножа сам припинив їх нанесення, що підтверджується як показами обвинуваченого так і проведеним слідчим експериментом за участі потерпілого ОСОБА_10 .
Враховуючи вищенаведене, сукупність досліджених судом доказів не свідчить про бажання обвинуваченого настання смерті потерпілому ОСОБА_10 , а тому, враховуючи також знаряддя вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого.
Також з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений діяв із невизначеним умислом, тобто бажав настання шкідливих наслідків для потерпілого, однак не мав чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків, тому він повинен нести відповідальність за фактично заподіяне.
Варто також зауважити, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату, тобто наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо особа не мала наміру досягнути певних наслідків, то вона не могла й вчинити замаху на їх досягнення (постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 610/3116/17).
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини справи, дав їм повну і об'єктивну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для скасування оскаржуваного вироку, як про те просить в своїй апеляційній скарзі прокурор відсутні.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2023 року, щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.125 КК України - без зміни.
На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: