Справа № 163/2215/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О. С.
Провадження № 22-ц/802/592/24 Доповідач: Осіпук В. В.
02 жовтня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Семенюк Наталія Миколаївна, про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом Вишнівської сільської ради до ОСОБА_5 , Ковельської районної військової адміністрації Волинської області, приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Клекоцюк Алли Денисівни про скасування сертифікату на право на земельну частку (пай), свідоцтва про право на спадщину за заповітом та передання земельної частки (паю) до земель комунальної власності, за апеляційними скаргами відповідачів за первісним позовом: Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 - ОСОБА_4 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 березня 2024 року,
У вересні 2023 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом.
Покликалась на те, що рішенням Вишнівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області від 10 липня 2023 № 34/15 відповідачу ОСОБА_6 було виділено в натурі (на місцевості) в порядку розподілу земельну частку (пай) загальною площею 1,7421 га, у тому числі ділянку № 1 (рілля) площею 1,2557 га кадастровий номер 0723380800:03:002:0008 та ділянку № 2 (сіножать) площею 0,4864 га кадастровий номер 0723380800:03:002:0064 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення земельних ділянок часток (паїв) на території Вишнівської (Римачівської) сільської ради. На підставі цього рішення, прийнятого органом місцевої влади 19 липня 2023 року, державний реєстратор зареєстрував право власності ОСОБА_6 на цю земельну ділянку. В цей же день ОСОБА_6 , уклавши нотаріально посвідчений договір, продала відповідачу ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,2557 га кадастровий номер 0723380800:03:002:0008.
Крім того позивач вказувала, що зазначене рішення Вишнівської сільської ради є назаконним, а договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, оскільки виділення земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_6 відбулося з порушенням вимог закону. Зокрема, затверджений цим рішенням протокол розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) № 3 від 05 липня 2023 року не підписаний головою комісії ОСОБА_8 , жеребкування як таке фактично не проводилось та оголошення щодо проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок сільською радою у встановлених місцях не розміщувалось. Також, предметом розподілу комісії та виділення ОСОБА_6 являється земельна ділянка кадастровий номер 0723380800:03:002:0008, яка раніше була розподілена у встановленому порядку між власниками земельних часток (паїв) і виділена їй та щодо якої рішенням Вишнівської сільської ради № 10/358 від 30 вересня 2021 року їй було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на зазначену земельну частку (пай) вона набула в порядку спадкування за заповітом згідно сертифікату серії НОМЕР_4, отримавши у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.
Також позивач зазначала, що на виконання рішення Вишнівської сільської ради № 10/358 від 30 вересня 2021 року виготовила відповідну технічну документацію на спірну земельну ділянку площею 1,2557 га кадастровий номер 0723380800:03:002:0008, яку 18 липня 2023 року подала на затвердження до органу місцевого самоврядування. Проте, ця ж земельна ділянка оспорюваним рішенням сільської ради була виділена у власність відповідачу ОСОБА_6 та відчужена останньою ОСОБА_7 .
За наведених обставин позивач вважає дії відповідачів такими, що порушують її право на набуття у власність спірної земельної ділянки як успадкованої нею частки паю.
Ураховуючи викладене, позивач ОСОБА_5 просила суд визнати незаконним рішення Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області № 34/15 від 10 липня 2023 року та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку кадастровий номер 0723380800:03:002:0008, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Семенюк Н.М. за № 51051290 (рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 68515473 від 19 липня 2023 року, реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 2767155407233).
У листопаді 2023 року Вишнівська сільська рада звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , Ковельської районної військової адміністрації Волинської області, приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Клекоцюк А. Д. про скасування сертифікату на право на земельну частку (пай), свідоцтва про право на спадщину за заповітом та передання земельної частки (паю) до земель комунальної власності.
Покликалась на те, що успадкований позивачем за первісним позовом ОСОБА_5 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області 29 березня 2000 року помилково.
Зокрема, позивач вказував, що на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Ягодин», землі якого розпайовувались, ОСОБА_9 як особа, яка на той час померла, не могла бути членом даного сільськогосподарського підприємства та набути право на земельну частку (пай), незважаючи на включення її у 2000 році до списку осіб, які мають право на земельний пай.
Відтак, оскільки за життя ОСОБА_9 не набула права на земельну частку (пай), то таке право не могло бути об'єктом спадкування і підставою для видання нотаріусом 21 серпня 2020 року ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом саме на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у КСП «Ягодин».
Враховуючи наведене, позивач за зустрічним позовом Вишнівська сільська рада просила суд скасувати сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданий Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області 29 березня 2000 року на ім'я померлої ОСОБА_9 , скасувати видане приватним нотаріусом на цей сертифікат свідоцтво про право на спадщину за заповітом та передати земельну частку (пай) до земель комунальної власності.
Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року зустрічний позов, поданий Вишнівською сільською радою, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, поданим ОСОБА_5 .
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 березня 2024 року первісний позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано незаконним рішення Вишнівської сільської ради № 34/15 від 10 липня 2023 року «Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), виділення в натурі (на місцевості земельної частки (паю) та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)».
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку кадастровий номер 0723380800:03:002:0008 площею 1,2557 га, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Семенюк Н. М. 19 липня 2023 року за № 51051290 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68515473 від 19 липня 2023 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2767155407233).
У задоволенні зустрічного позову Вишнівської сільської ради відмовлено.
Стягнуто з Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі по 715 грн 73 коп. з кожного.
У поданій апеляційній скарзі Вишнівська сільська рада, вважаючи рішення місцевого суду незаконним і необґрунтованим, прийнятим судом з недотриманням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування всіх обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач за первісним позовом ОСОБА_5 не є і не може бути законним набувачем права на спірну земельну ділянку (пай), а тому підстав для задоволення первісного позову в суду не було.
Вважаючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову ОСОБА_5 незаконним і необґрунтованим, відповідач ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила його в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та стягнути з позивача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, допустив порушення норм матеріального права, оскільки спірна земельна ділянка була нею отримана згідно вимог чинного законодавства і у подальшому відчужена іншій особі на підставі правочину, який є дійсним.
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 , вважаючи рішення місцевого суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дав неналежну оцінку зібраним доказам, та не врахував того, що його довіритель відповідач за первісним позовом ОСОБА_7 набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі чинного і ніким неоспорюваного правочину та з дотримання всіх вимог діючого законодавства, а тому підстав для задоволення первісного позову і скасування державної реєстрації права власності за останньою на придбану нею земельну ділянку в суду не було.
У відзивах на апеляційні скарги позивач за первісним позовом ОСОБА_5 , вважаючи рішення місцевого суду законним, а апеляційні скарги безпідставними, просила залишити його без змін.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Вишнівської сільської ради сторонами справи не оскаржується, а тому апеляційним судом у цій частині не переглядається.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Вишнівської сільської ради про виділення в натурі відповідачу ОСОБА_6 спірної земельної ділянки (паю), як таке, що порушує «законні очікування» позивача ОСОБА_5 щодо передання саме їй цієї ж земельної ділянки є незаконним.
Також, суд першої інстанції вважав, що оскільки ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку безпідставно, то не мала права на її відчуження, а тому укладений з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу землі є нікчемним правочином, який не породжує жодних прав на предмет такого договору у його сторін і це є підставою для скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9 , яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , за життя була членом КСП «Ягодин», розташованого на території Вишнівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області.
Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ВЛ23 від 27 квітня 1996 року, виданого Вишнівською сільською радою, КСП «Ягодин» було передано у колективну власність земельну ділянку розміром 2247,1 га згідно з планом для сільськогосподарського використання. До списку громадян-членів КСП «Ягодин», затвердженого рішенням загальних зборів КСП «Ягодин» 13 лютого 2000 року, який є додатком до указаного Державного акта на право колективної власності на землю серії ВЛ23, під № 22, також була включена померла ОСОБА_9 .
Із приєднаної до матеріалів справи копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 вбачається, що він виданий головою Любомльської райдержадміністрації Волинської області 29 березня 2000 року члену КСП «Ягодин» ОСОБА_9 , а з його змісту слідує, що останній на підставі рішення Любомльської райдержадміністрації Волинської області від 17 квітня 1997 року № 183 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Ягодин», розміром 4,31 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
З приєднаної до матеріалів справи копії спадкової справи № 37/2018 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 встановлено, що спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 була її дочка ОСОБА_11 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був чоловік ОСОБА_10 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті позивач ОСОБА_12 є спадкоємцем за заповітом усього належного померлому майна, в тому числі й права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії НОМЕР_5, виданого на ім'я ОСОБА_9
21 серпня 2020 року приватний нотаріус Любомльського районного нотаріального округу Клекоцюк А.Д. видала позивачу за первісним позовом ОСОБА_12 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №447, на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у СГПП «Ягодин» та належала ОСОБА_9 на підставі сертифікату серії НОМЕР_5.
З метою виділення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 звернулась до Вишнівської сільської ради з відповідною заявою. 30 вересня 2021 року Вишнівською сільською радою було прийнято рішення № 10/358 про надання ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства: рілля І - №92, рілля ІІ - № 92, сінокіс І - № 92, сінокіс ІІ - № 44 відповідно до протоколу розподілу земельних часток (паїв) в межах Вишнівської (Римачівської) сільської ради.
На замовлення ОСОБА_5 18 жовтня 2022 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2557 га, яка розташована в межах Вишнівської (Римачівської) сільської ради, кадастровий номер 0723380800:03:002:0008.
Також встановлено, що 05 липня 2023 року комісія по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) для визначення номеру земельної частки (паю) за результатами розгляду заяви відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 від 05 липня 2023 року, свідоцтва про право на спадщину за законом НСТ № 603669, сертифіката на право на земельну частку (пай) ВЛ № 0098831, прийняла рішення про виділення останній в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства: рілля І - №92, рілля ІІ - № 92, сінокіс І - № 92, сінокіс ІІ - № 26 за рахунок земель сільськогосподарського призначення земельних ділянок часток (паїв) на території Вишнівської (Римачівської) сільської ради, Ковельського району, Волинської області, оформивши це рішення протоколом № 3 розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 05 липня 2023 року. Після чого рішенням Вишнівської сільської ради від 10 липня 2023 року № 34/15 було затверджено зазначений вище протокол розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та виділено ОСОБА_6 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) загальною площею 1,7421 га, у т.ч. ділянка №1 (рілля) площею 1,2557 га (кадастровий номер 0723380800:03:002:0008), ділянка № 2 (сіножатка) площею 0,4864 га (кадастровий номер 0723380800:03:002:0064) для ведення особистого селянського господарства і зобов'язано останню здійснити державну реєстрацію цих земельних ділянок. Цим же рішенням ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості): рілля І - № 92, сінокіс ІІ - № 26 відповідно до протоколу розподілу.
Крім того, з наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19 липня 2023 року приватним нотаріусом Семенюк Н. М., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723380800:03:002:0008 площею 1,2557 га 19 липня 2023 року зареєстроване за відповідачем за первісним позовом ОСОБА_7 .
За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.
Так зокрема згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 815/6942/17, 28.09.2021 у справі № 462/4395/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16, від 11.12.2019 у справі № 814/1241/16, від 15.09.2020 у справі № 815/3055/17 та інших сформульовано правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
З матеріалів справи вбачається, що між її учасниками виник спір по тій причині, що на одну й ту ж саме земельну ділянку органом місцевого самоврядування двом різним особам було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення її меж в натурі (на місцевості). При цьому позивач ОСОБА_5 звернулась до сільської ради з відповідною заявою раніше, ніж відповідач ОСОБА_6 .
У постанові від 27 лютого 2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що «чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття сільською радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з відведенням земельної ділянки іншій особі».
Згодом цей висновок було застосовано в багатьох інших справах. Узагальнено його суть зводиться до того, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки треба надавати усім, хто звернувся. Як наслідок, проект можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку, - визначатиметься на стадії затвердження проекту та надання її у власність.
У постанові від 29 вересня 2020 року у цивільній справі № 688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала загальні підходи до вирішення таких спорів:
«Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.
З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.
Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.»
Таким чином, ключовим для вирішення питання про правомірність дій органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, є оцінка добросовісності дій сільської ради під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Зазначений правовий висновок є застосовним до ситуацій, коли спір виник у зв'язку із наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки двом (чи більше) особам, тобто коли на одну ділянку є два кандидати.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_5 тривалий час зволікала з розробкою проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і подання його на затвердження, норми матеріального права та наведену практику Верховного Суду, на думку колегії суддів, вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_5 про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_7 до задоволення не підлягають, оскільки відповідач ОСОБА_6 у спосіб, визначений законом, звернулася з відповідною заявою до органу місцевої влади Вишнівської сільської ради, та у подальшому у законний спосіб зареєструвавши своє право власності на спірні земельні ділянки, правомірно відчужила її ОСОБА_7 , а тому порушень будь-яких норм чинного законодавства з боку відповідачів при цьому не встановлено.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову ОСОБА_5 як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи і як наслідок неправильним застосуванням норм матеріального права, в силу вимог ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.
Також, в порядку ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі по 3220 грн 50 коп. кожному
Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги відповідачів за первісним позовом Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 - ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 березня 2024 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_5 до Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 третя особа приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Семенюк Наталія Миколаївна про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 третя особа приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Семенюк Наталія Миколаївна про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Вишнівської сільської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі по 3220 грн 50 коп. кожному.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді