Справа № 761/22554/24
Провадження № 1-кс/761/14651/2024
19 червня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві у кримінальному провадженні №12024100100002624 від 18 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась в м. Києві, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
У провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100100002624 від 18.06.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18.06.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
19 червня 2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві у кримінальному провадженні №12024100100002624 від 18 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрювана та захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої підозри. Крім того, зазначили, що обрання більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисників та підозрювану доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_5 до злочинної діяльності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_5 могла вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_5 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів.
Так, згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваної, її майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн. у національній грошовій одиниці України, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених обов'язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останньої від реалізації вищевказаних ризиків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 серпня 2024 року, включно.
Визначити розмір застави у вигляді 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти, та покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною та адвокатом протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1