Справа № 761/15087/24
Провадження № 2/761/6980/2024
06 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Решти Д.О.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання відмови в приватизації квартири неправомірною,
визнання права на приватизацію квартири і зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) про визнання відмови в приватизації квартири неправомірною, визнання права на приватизацію квартири і зобов'язання вчинити дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 року матеріали позовної заяви передано до провадження судді Романишеній І.П.
Ухвалою суду від 29.04.2024р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав до суду позовну заяву у новій редакції для суду та відповідача, докази сплати судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2023 року представником позивача було подано до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24) заяву за встановленою формою про оформлення передачі в приватну власність та видачу свідоцтва про право власності на житло в порядку приватизації, а саме - квартири АДРЕСА_1 , в якій вона постійно проживає від народження. До оформленої заяви на приватизацію квартири від 26 жовтня 2023 року були додані відповідні документи згідно з наданим органом приватизації Шевченківського району міста Києва списком документів, що долучаються до заяви для проведення приватизації житлових приміщень, і зокрема, копії: паспорта громадянина України, індивідуального податкового номера, посвідчення члена сім?ї загиблого захисника чи захисниці України № 020016 від 26.04.2023 р., витягу з розпорядження Шевченківської районного у місті Києві державної адміністрації № 527 від 20 серпня 2010 року, свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 від 02 вересня 2022 року, технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 TIO1:8805-4412-8316-3766, свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 26 липня 1996 року, довідки Ощадбанку, довіреності представника.
Вказану заяву з відповідними доданими документами того ж дня, 26 жовтня 2023 року, було зареєстровано Центром надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за номером 72110-007984549-451-04, на підтвердження чого представникові будо надано «Опис документів, що надано до ЦНАП суб?єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги".
На подану заяву про надання адміністративної послуги (приватизацію квартири) була надана відповідь Відділом (органом) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2023 року №553, якою у видачі свідоцтва про право власності на житло у порядку приватизації будо відмовлено з тих підстав, що: у поданому пакеті документів відсутня завірена копія ордера на жиле приміщення; відповідно до наданих документів і архівних даних квартира АДРЕСА_1 самочинно перепланована і інформації про згоду наймодавця на таке перепланування заявником не надано. Вказане вище рішення Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 листопада 2023 року № 553 як органу приватизації державного житлового фонду, яким ОСОБА_2 відмовлено в праві на приватизацію, оформленні та отриманні свідоцтва про право власності на житло, вважаємо необгрунтованим та неправомірним, з огляду на відсутність обгрунтованих та законних підстав, що слугували прийняттю даного рішення. Враховуючи, що вказане рішення порушується право позивача на приватизацію займаного нею житлового приміщення остання звернулась до суду з даним позовом та просила суд: визнати відмову, що її надано листом від 24 листопада 2023 року № 553 Відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в безоплатній передачі у власність в порядку приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , оформленні та видачі свідоцтва про право власності на житло, неправомірною. Визнати за ОСОБА_2 , право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов?язати Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як орган приватизації державного житлового фонду провести за ОСОБА_2 безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 07.05.2024р. відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.06.2024р., яке було відкладено.
11.06.2024р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 18.06.2024р. клопотання про поновлення строків на подання відзиву на позовну заяву.
20.08.2024р. до суду надійшли заперечення представника позивача на клопотання відповідача про поновлення строків на подачу відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 21.08.2024р. у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку для подання відзиву - відмовлено. Відзив на позов залишено без розгляду та закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що згідно Розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 527 від 20.08.2010 року погоджено зміну умов договору найму ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 з померлої матері ОСОБА_4 . ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрована з 1992 року родиною у дві особи - вона та син.
Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підтвердження факту постійного проживання у зазначеному жилому приміщенні позивачки та її сина (до 13 травня 2022 року) в матеріалах справи наявні:
довідка про склад сім?ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення (форма 4) від 08 жовтня 2010 року № 88, що її видано Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Лук?янівка", з якої вбачається, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 з 1976 року, а її син, ОСОБА_3 , - з 14 грудня 2000 року;
довідка від 06 березня 2024 року № 109.109/4-188, що її видано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, з якої убачається, що станом на день надання інформації за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована одна особа - ОСОБА_2 з 23 квітня 1992 року.
Позивач для реалізації свого права на приватизацію звернулась до відповідача із заявою про приватизацію.
Рішенням Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адімінстрації, оформленого листом № 553 від 24.11.2023 року було відмовлено на підставі того, що в пакеті документів відсутня завірена копія ордеру на жиле приміщення та відповідно до наданих документів та архівних даних квартира самочинно перепланована.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Наданими позивачем та дослідженими судом доказами достовірно підтверджено, що позивач на законних підставах проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та користується житлом на підставі Договору найму житлового приміщення.
Крім того, згідно з п.п. 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру, а відсутність його копії у позивача не може бути перешкодою для реалізації позивачем права на приватизацію житла.
Разом з тим, обставин, які б давали підстави вважати, що ордер, який був виданий на квартиру позивача, було визнано недійсним, відповідно до положень ст. 59 ЖК України, суду не було наведено, та відповідачем не спростовано факту його видачі.
В ході розгляду справи, законність проживання позивача у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , не оспорювалася.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи представником позивача були вжиті відповідні заходи на виконання вимоги законодавства стосовно надання копії ордера та свідчать про добросовісність позивача у питанні оформлення документів на приватизацію, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться:
- лист від 22 грудня 2023 року №109.109/4-1596, що його надано ОСОБА_2 . Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (додаток № 9) у відповідь на звернення щодо видачі копії ордера, яким повідомлено, що відповідно до пункту 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470, при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. У зв?язку з чим, рекомендовано, для отримання копії ордера звернутися до Центру комунального сервісу Шевченківського району;
- лист від 26 грудня 2023 року 02/рц-11826, що його надано ОСОБА_2 . Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" (додаток N? 10) у відповідь на звернення її довіреної особи щодо надання копії ордеру на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яким повідомлено, що Концерном виконано пошук запитуваного ордера, під час якого, ордера на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , не виявлено, у зв?язку з чим, надати копію ордера за вказаною адресою не видається можливим. При цьому зазначено, що заявникові на особистому прийомі у Шевченківському районному сервісному центрі Концерну було надано копії витягів з рішень виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 09.04.1984 р. N 437, від 28.06.1988 р. № 902 про закриття/відкриття відповідних особових рахунків та витяг з розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 20.08.2010 р. N 527 про зміну договору найму житлового приміщення за наведеною адресою.
Також, однією з підстав відмови у приватизації стала також та обставина, що відповідно до наданих позивачем документів і архівних даних квартира АДРЕСА_1 самочинно перепланована.
Відповідно до ст.100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір може бути вирішено в судовому порядку, якщо на переобладнання чи перепланування є дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Пунктом 1.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №76 від 17.05.2005 передбачено умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.
Згідно підпункту 1.4.1. вказаних Правил переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Відповідно до підпункту 1.4.3. вказаних Правил до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Відповідно до підпункту 1.4.5. Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:
- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;
- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;
- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;
- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
В технічному паспорті, виготовленому на замовлення позивача ФОП ОСОБА_5 вказано, що об'єкт технічної івентаризації - квартира АДРЕСА_1 . Загальна площа 58, 7 кв.м., житлова площа приміщень 44 кв.м., кількість кімнат 2, нежитлова площа 14 кв. м., площа літніх приміщень 0, 7 кв.м., висота приміщень 3.2 м.
Судом встановлено, що згідно ксерокопії поверховового плану кв. АДРЕСА_1 від 08.10.2010 року загальна площа квартири становить 58, 7 кв. 5, житлова площа 44 кв. м.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що площа помешкання квартири після перепланування позивачем не змінилась.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно із частиною одинадцятою статті 8 цього Закону спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир(будинків)у власністьгромадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань жилого комунального господарства України за №396 від 16.12.2009 року встановлений перелік документів, які подаються до органу приватизації, зокрема копія ордеру про надання жилої площі.
Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Такі випадки визначені в ч. 2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, відповідно до якої не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово- паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що Перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним, отже відсутність у позивача копії ордеру про надання жилої площі та перепланування квартири без згоди наймача не є перешкодою для вирішення питання приватизації житла.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №591/6623/16-ц зазначено, що згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках, квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №509/3994/19.
Одночасно із цим, слід звернути увагу, що з'ясувавши, що в квартирі відбулося перепланування, органи державної влади чи місцевого самоврядування не були позбавлені можливості звернутись до суду з вимогою зобов'язати особу, що здійснила самовільне перепланування, привести приміщення в попередній стан, однак, вказана підстава не може слугувати обгрунтуваною та самостійною підставою для відмови позивачу у приватизації спірної квартири.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК), статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до положень частини 1-4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Враховуючи, що позивач та її сім'я на законних підставах зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі, іншого житла на праві приватної власності не мають, тому на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, до яких належить судовий збір у сумі 3 633, 60 грн., що був сплачений позивачем при подачі до суду позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись до ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання відмови в приватизації квартири неправомірною, визнання права на приватизацію квартири і зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати відмову, надану листом від 24 листопада 2023 року № 553 Відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в безоплатній передачі у власність в порядку приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , оформленні та видачі свідоцтва про право власності на житло, неправомірною.
Визнати за ОСОБА_2 право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Зобов?язати Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як орган приватизації державного житлового фонду провести за ОСОБА_2 безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3 633, 60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач - Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації місцезнаходження: б-р Тараса Шевченка, 26/4, м. Київ, поштовий індекс 01054, код в ЄДРПОУ 37470160.
Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА