Справа № 761/41253/24
Провадження № 1-кс/761/27245/2024
08 листопада 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023130000001874 від 09 червня 2023 року
Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №12023130000001874 про накладення арешту.
23.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Кримінальним правопорушення завдано матеріальної шкоди інтересам держави, а саме розтраті майна на загальну суму 2 129 284,00 гривень.
Санкцією статті кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
За ступенем тяжкості вказаний злочин класифікується як особливо тяжкий згідно ч. 5 ст. 12 КК України.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, син підозрюваної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Так досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , фактично володіє зазначеним майном, а також виконує дії направлені на розпорядження цим майном, з метою ухилення від відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та спеціальної конфіскації.
23.10.2024 року детективом Бюро економічної безпеки України визнано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом.
З врахуванням викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_4 , як виду покарання, та виконання завдання арешту майна, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, судом встановлено, на даний час підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Конфіскація майна - це додаткове покарання, що передбачає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, та може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи наведене вище, з метою збереження цього майна для забезпечення виконання покарання, визначеного санкцією інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у разі ухвалення судом обвинувального вироку, реальної можливості відчуження цього майна слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належать ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та фактично використовується ОСОБА_4 , заборонивши вчиняти дії щодо володіння та розпорядження вказаним майном.
Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, Національному банку України вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1