Справа № 761/9814/24
Провадження № 2/761/9662/2024
06 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Решти Д.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У березні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 38155,60 грн.
Звернення до суду мотивовано тим, що 04.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «Апогей» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № bm 187442a9k5 (далі - Договір страхування). Предметом даного Договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шевроле», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». 02.04.2020 року відповідач керуючи транспортним засобом «Міцубісі» державний номер НОМЕР_2 в м.Києві, по вул.Кільцева дорога, 100, допустив зіткнення з автомобілем «Шевроле» державний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічні пошкодження. Згідно постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 30.04.2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. З заявою про виплату страхового відшкодування звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи, на підставі яких було складено страховий акт та в подальшому здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 72 957,36 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 34 801,76 грн. Отже, як вказує представник позивача, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 38 155, 60 грн. Таким чином, посилаючись на ст.ст.993, 1187, 1194 ЦК України, вказує, що у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року для розгляду цивільної справи №761/9814/24 визначено суддю Шевченківського районного суду міста Києва Романишену І.П.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12.08.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 34 801,76 грн., судовий збір в розмірі 2 761,84 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.09.2024 року скасовано заочне рішення та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03.10.2024 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просить суд зменшити позовні вимоги та вважати вірною суму 34801,76 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, відзив на позовну заяву залишено без розгляду, оскільки представником відповідача подано відзив на позовну заяву з порушенням строків, передбачених ст.178 ЦПК України, одночасно з поданням відзиву до суду не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову.
Заслухавши доводи представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 02.04.2020 р. в м.Києві по вул.Велика Кільцева, 100 відбулася ДТП за участю ТЗ CHEVROLET державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки MITSUBISHI державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Вина відповідача у настанні ДТП підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30.04.2020 року, копія якої наявна в матеріалах справи.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Положення ч.6 ст.82 ЦПК України фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ТЗ CHEVROLET державний номер НОМЕР_1 був пошкоджений.
При цьому, 04.07.2020 року між АТ «СК «АРКС» та ТОВ «Апогей» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб CHEVROLET державний номер НОМЕР_1 .
02.04.2020 року до ПАТ «СК «АРКС» звернувся страхувальник з заявою про настання події та виплатою страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Шевролет, д.н. НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено Акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та отримано Рахунок №БУ -000049 від 17.04.2020 року з калькуляцією №КО-К-00109 від 17.04.2020 року, відповідно до якої вартість ремонту автомобіля складає 72 957,36 грн.
Так, ПАТ «СК «АРКС» відповідно до своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 72957,36 грн., яку було виплачено в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №663330 від 22.04.2020 року.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-167096528.
Згідно повідомлення за вих. №0403-03 від 04.03.2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» сплатило на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 38 155,60 грн. з розрахунком коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля Шевролет, д.н. НОМЕР_1 .
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».
З матеріалів справи вбачається, що розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 72 957,36 грн, частину шкоди в розмірі 38 155,60 грн. покрито ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 34 801,76 грн.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі №6-691цс15 розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Аналогічні по суті висновки викладено, зокрема й в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 497/470/2021, а саме: " ..Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.".
Тобто, якщо особа, яка завдала шкоди, буде вважати, що страховик порушив умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та здійснив потерпілому страхову виплату не в повному обсязі, то він не позбавлений можливості це оспорити.
Суд звертає увагу на те, що представник відповідача не надав суду жодного доказу підтвердження тієї обставини, що відповідачем оспорюється в судовому порядку розмір страхової виплати, виплаченої його страховою компанією на користь позивача. При цьому, в даній справи не підлягають вирішенню спірні правовідносини між відповідачем та його страховиком щодо виплати страхового відшкодування в неналежному розмірі.
Варто зауважити, що в матеріалах справи наявна копія акта огляду пошкодженого транспортного засобу від 07.04.2020 року, рахунок вартості послуг на загальну суму 72957,36 грн., ремонтна калькуляція від 17.04.2020 року, страховий акт від 21.04.2020 року, платіжний документ від 22.04.2020 року, що належним чином підтверджує розмір страхового відшкодування.
Доказів, які б давали підстави ставити під сумнів розмір та обґрунтованість страхового відшкодування, відповідачем та його представником не надано, клопотань щодо призначення експертизи стороною відповідача заявлено не було.
При цьому, заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу спростовується тим, що розмір страхового відшкодування в розмірі 72 957,36 грн. був сплачений ПАТ "Страхова компанія "АРКС" саме на рахунок ФОП ОСОБА_3 , яким було виставлено рахунок вартості відповідних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, стороною відповідача не виконано його процесуального обов'язку, покладеного на останнього приписами ст. 81 ЦПК України стосовно доведення тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК).
Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, тобто в даному випадку з 02.04.2020 року.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнені, зокрема, пунктом 12 у відповідності до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
В подальшому дія карантину відповідними постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалась.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням внесених змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, була продовжена до 30.06.2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнені, зокрема, пунктом 19 у відповідності до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (в редакції Закону України № 3450-ІХ від 08.11.2023).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.04.2022, який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому відповідними указами Президента України дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та на сьогоднішній день воєнний стан триває.
Отже, пункт 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачає зупинення строків позовної давності на час дії воєнного стану в Україні.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст.263 ЦК України).
З урахуванням наведеного, позивачем подано даний позов у межах встановлених законом строків позовної давності.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача, як безпосередньо винної особа у ДТП, підлягає відшкодуванню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 34 801,76 грн.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 34 801, 76 грн., судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Реквізити сторін:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912;
ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА