Справа № 346/2604/24
Провадження № 1-кп/346/530/24
11 листопада 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/530/24, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12.04.2024 року за № 12024091180000303 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , уродженця с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області, жителя: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не неодруженого, на утриманні нікого не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого стрільця - оператора 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механічного батальйону військової частини НОМЕР_2 , судимого 27.12.2018 року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців (покарання вілбув),
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
обвинувачений вчинив таємне викрадення майна (крадіжку) потерпілої ОСОБА_6 , вчиненому в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
13.01.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та направлено у навчальний центр АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.01.2023 року № 8 прапорщика ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення вказаної військової частини, призначено на посаду номера обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону, ВОС - 133533А.
Згідно з наказом командира вказаної військової частини від 01.11.2023 року № 309 штаб-сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця - оператора 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону, ВОС - 100868А/543 цієї військової частини.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, дія яких поширюється на військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції та законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.
Однак, ОСОБА_4 , в порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення проти власності.
Так, 11.04.2024 року о 09:45 год. ОСОБА_4 , в позаслужбовий час, перебуваючи в приміщенні благодійної їдальні при соборі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виявив на лавці, що біля столів, жіночу сумку коричневого кольору.
В цей час, ОСОБА_4 , розуміючи, що розташування даної сумки свідчить про те, що остання фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним, маючи можливість виявити (ідентифікувати) законного власника жіночої сумки, вирішив обернути її на свою користь та розпорядитися на власний розсуд.
ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, у період дії на території України воєнного стану, який продовжений згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 року № 2915-I; Указом від 01.05.2023 року № 254/2023, затвердженим Законом від 02.05.2023 року № 3057-ІХ; Указом від 26.07.2023 року № 451/2023, затвердженим Законом від 27.07.2023 року № 3275-ІХ, та Указом від 06.11.2023 року № 734/2023, затвердженим Законом від 08.11.2023 року № 3429-ІХ, та продовжений з 14.02.2024 року строком на 90 діб, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв виявлену ним жіночу сумку коричневого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 , після чого, покинувши приміщення вищевказаної благодійної їдальні, виявив в ній 1 100 грн. та 60 доларів США, маючи можливість розпоряджатися вказаною жіночою сумкою, вартістю 720 грн. з виявленими в ній 1 100 грн. та 60 доларами, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11.04.2024 року становило 2 341 грн., обернув їх на свою користь, заподіявши потерпілій майнову шкоду в загальному розмірі 4 061 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений суду пояснив, що як вказано в обвинувальному акті 11.04.2024 року, перебуваючи в приміщенні їдальні при соборі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », непомітно для сторонніх, взяв зі стільця жіночу сумку та вийшов з нею в сторону зупинки Кляштор, де відкрив та перевірив її вміст, в якій знаходилися вищевказані грошові кошти, які забрав собі, а сумку, як згодом з'ясувалося з документами, викинув. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив не правильно, про запровадження на території України воєнного стану йому було відомо, обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти, просить призначити йому більш м'яке покарання, враховуючи, що брав участь в бойових діях, де отримав контузії, (однак, підтверджуючі документи з даного приводу у нього відсутні), внаслідок чого у нього спостерігається погане самопочуття.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, 11.11.2024 року подала до суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду (а.п. 62).
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз'яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; вирішити питання про долю речових доказів та стягнення обвинуваченого процесуальних витрат на залучення експерта.
Захисник просить врахувати, що обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, проходив службу в зоні проведення бойових дій, тому при призначенні покарання вважає за можливе застосувати до нього положення ст. ст.69, 75 КК України
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого,є його щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаними в ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.
Суд враховує особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 66-74); на обліку в лікарів психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.п. 64-65); посередньо характеризується за місцем служби (а.п. 77), за час якої не перебував під медичним наглядом у медичному пункті 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , за медичною допомогою до останнього не звертався, на стаціонарному лікуванні в шпиталях не перебував, про що вказано в його медичній та службовій характеристиках, виданих командиром вказаної військової частини (а.п. 78); його негативне відношення до вчиненого, а також думку потерпілої щодо призначення йому покарання на розсуд суду, викладену в письмовій заяві від 11.11.2024 року (а.п.62).
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Згідно з ч. 1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, тобто у виді позбавлення волі на мінімальний строк, та враховуючи конкретні обставини вказаного кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього частини обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому вказаного покарання.
При цьому слід зазначити, що непогашена судимість не є та не може бути перешкодою для застосування до засудженого ст. 75 КК України (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 337/3654/16-к, від 28 травня 2020 року у справі № 753/13972/17).
Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
Процесуальні витрати в справі складають 1 514,56 грн. за проведення експертизи та підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з положеннями ст.124 КПК України.
Питання про речові докази слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, (протягом іспитового строку), покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на орган пробації за місцем проживання ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.
Питання про речові докази вирішити таким чином:
- жіночу сумку коричневого кольору, передану на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , вважати повернутою останній після набрання вироком законної сили.
- оптичний диск СD-R з відеозаписом з камери відео спостереження, яка встановлена на перехресті вулиць Шевченка, Грушевського та Кринична в м. Коломия Івано-Франківської області, що перебуває в користуванні Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за період з 09:40 год. по 09:50 год. 11.04.2024 року, - зберігати при матеріалах кримінального провадження, які наявні в Івано-Франківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1