Справа № 344/20130/24
Провадження № 1-кс/344/7988/24
11 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши відкритому у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091010002849 від 01.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4. ст. 186 К України,-
08.11.2024 слідчий ОСОБА_3 , за погодженням прокурора ОСОБА_4 , звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що 31.10.2024 о 17 год. 45 хв. до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 , про те, що 31.10.2024 близько 17 год. 20 хв. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 43 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » невідома особа чоловічої статі, відкрито у присутності інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються, як викрадення шляхом вільного доступу од товару, викрав віскі «AVIATOR» 40% в кількості однієї пляшки вартістю 89,50 грн., об?ємом 0,5 л, після чого покинув магазин втікаючи від працівників, вийшовши з якого, останній розбив вказану пляшку об пішохідну доріжку, таким чином розпорядившись викраденим товаром.
В ході досудового розслідування 01.11.2024 року проведено огляд місця події в приміщенні службового кабінету №17 Івано-Франківського РУП ГУНП по вул. Бельведерська, 32, в ході якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно надав свою куртку чорного кольору зі маркуванням «Wellensteyn», яку вилучено.
Підставами для тимчасового вилучення вище зазначеного майна стало те, що вони могли бути одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім цього є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, могли бути використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування будь-які документи, які підтверджують право власності на майно зазначене у клопотанні не здобуто, однак є достатні підстави вважати, що зазначеним майном користувався та розпоряджався підозрюваний, оскільки вони були безпосередньо вилучені в нього.
Враховуючи вище наведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_3 подала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання просила задоволити.
ОСОБА_6 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти накладення арешту не заперечує.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому засіданні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024091010002849 від 01.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4. ст. 186 К України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 01.11.2024, розпочатого о 10 год 48 хв, закінченого о 11 год 05 хв, у приміщенні службового кабінету АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав свою куртку чорного кольору зі маркуванням «Wellensteyn», яку вилучено та постановою слідчого від 01.11.2024, визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 цього Кодексу, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що слідчим доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання його зміни, втрати такого, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Разом з тим, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно повноцінним доказом.
Вилучені речі відповідають ознакам ст.98 КПК України, як предмети, які можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, з метою забезпечення доказової бази у саме даному вказаному кримінальному провадженні. Надання оцінки такому речовому доказу і повне виключення такого з числа доказів без належної перевірки, не відповідатиме меті та засадам кримінального провадження.
За таких обставин, з метою забезпечення кримінального провадження, запобіганню зникненню, втрати або пошкодження майна чи настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні, слідчий суддя, дійшла висновку за необхідне накласти арешт на вищевказані вилучені речі як речові докази .
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник (володілець) майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту, згідно положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст.131-132, 167, 170-173,175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, вилучене 01.11.2024 під час проведення огляду місця події у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме : куртку чорного кольору зі маркуванням «Wellensteyn», із забороною розпорядження, користування та відчуження.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1