Справа № 344/18082/24
Провадження № 3/344/6507/24
07 листопада 2024 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Болюк І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , ФОП, перукар, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №250630 від 15.09.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 14.09.2024 року близько 23 год. 10 хв., в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме: обзивала нецензурною лайкою, штовхала, шарпала за верхній одяг, що спричинило фізичну біль та завдало шкоди психологічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, суду пояснила, що в АДРЕСА_1 проживає разом із матір'ю та донькою. Мати ОСОБА_2 , 1958 р.н. хворіє на деменцію, внаслідок чого у неї часто відбуваються зміни емоційного стану, сприйняття і поведінки. 14.09.2024 року, вона із донькою повернулися додому, в той час як її мати була незадоволеною та розпочала висловлюватись в їхню сторону нецензурною лайкою. Стверджує, що такі ситуації трапляються доволі часто. Просила провадження у справі відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, так як жодного домашнього насильства щодо своєї матері вона не вчиняла.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Так, стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст.256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.173-2 КУпАП.
Положенями ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є саме умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В силу ст. 1 ЗУ “Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Зі змісту диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає за насильство, яке здійснюється навмисно, з метою заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні було встановлено, що ситуація, яка мала місце 14.09.2024 року виникла внаслідок захворювання ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не мала умислу на заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілогої шляхом порушення її прав і свобод.
Отже, подані суду на дослідження докази не дають підстав зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 221, 245-247, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Іннеса БОЛЮК