вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1284/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Вовк Я.Р.
За участю представників учасників у справі:
Іваніца Р.В., особисто;
керуючий реструктуризацією Боржника арбітражний керуючий Мотальова-Кравець В.Ю.;
від АТ «Таскомбанк»: адвокат Романів А.А.
у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1284/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1284/24 про неплатоспроможність Боржника; введено процедуру реструктуризації боргів Боржника; керуючим реструктуризацією Боржника призначено арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю.; призначено на 23.07.2024 проведення попереднього засідання у справі.
04.06.2024 Господарським судом Київської області в установленому порядку було здійснено публікацію оголошення № 73330 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою попереднього засідання від 23.07.2024 розглянуто заяви кредиторів про грошові вимоги до Боржника; призначено на 03.09.2024 проведення підсумкового засідання.
Ухвалою суду від 03.09.2024 підсумкове засідання відкладено на 17.09.2024, в судовому засіданні 17.09.2024 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 01.10.2024.
13.09.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява АТ «Таскомбанк» від 13.09.2024 б/№ (вх. № 3543) про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 328118,63 грн.
16.09.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Боржника від 14.09.2024 б/№ (вх. № 3553) про затвердження плану реструктуризації боргів Боржника.
Ухвалою суду від 17.09.2024 розгляд кредиторської заяви АТ «Таскомбанк» призначено в судовому засіданні на 01.10.2024.
30.09.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією Боржника від 29.09.2024 б/№ (вх. № 10671/24) про результат розгляду кредиторських вимог АТ «Таскомбанк».
В судовому засіданні 01.10.2024 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду кредиторської заяви АТ «Таскомбанк», а також підсумкового засідання, на 22.10.2024.
22.10.2024 в судове засідання з'явились Боржник, керуючий реструктуризацією Боржника та представник заявника АТ «Таскомбанк».
Розглянувши клопотання керуючого реструктуризацією Боржника про затвердження Плану реструктуризації боргів Боржника суд зазначає наступне.
Згідно поданого до суду проекту Плану реструктуризації боргів Боржника, вказаний План погоджений Боржником і схвалений кредиторами АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_2 і передбачає розстрочення частини грошових вимог кредиторів на 60 місяців і списання частини грошових вимог кредиторів. Кредитор АТ «Кредобанк» проголосував Проти рішення про схвалення Плану реструктуризації боргів.
Боржник та керуючий реструктуризацією Боржника в судовому засіданні зазначили про те, що факт звернення АТ «Таскомбанк» до суду з кредиторськими вимогами до Боржника після завершення 30-денного строку, встановленого ст. 45 КУзПБ на пред'явлення вимог кредиторів, не може бути перешкодою для затвердження Плану реструктуризації боргів Боржника, оскільки такі вимоги АТ «Таскомбанк» не можуть бути визнані та задоволені в межах даної справи про неплатоспроможність з огляду на пропуск строку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються, зокрема: 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частинами 1, 4 статті 45 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відтак, пропуск АТ «Таскомбанк» строку на пред'явлення грошових вимог до Боржника ОСОБА_1 (за зобов'язаннями, які в т.ч. визнані Боржником при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність) відповідно до ст. 45, 122 КУзПБ не має наслідком відхилення таких вимог, а впливає тільки на наявність у такого кредитора права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Враховуючи викладене вище суд вважає передчасним розгляд питання про затвердження Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , враховуючи не завершення розгляду заяви про грошові вимоги АТ «Таскомбанк» до Боржника.
Таким чином подане керуючим реструктуризацією Боржника клопотання про затвердження Плану реструктуризації боргів Боржника не підлягає задоволенню.
При цьому суд звертає увагу учасників у справі на те, що згідно ч. 9 ст. 126 КУзПБ постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника не є перешкодою для повторного звернення до суду із заявою про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у разі усунення обставин, які перешкоджали його затвердженню судом.
Розглянувши заяву АТ «Таскомбанк» про кредиторські вимоги до Боржника, суд зазначає наступне.
Заява була сформована заявником в підсистемі «Електронний суд» 13.09.2024, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Зокрема, оголошення № 73330 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 опубліковане 04.06.2024, отже встановлений ст. 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог кредиторів почав свій перебіг 05.06.2024 і закінчився 04.07.2024.
Заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника у розмірі 328118,63 грн, з яких 180590,54 грн за простроченим тілом кредиту, 28,09 грн за простроченими процентами та 147500,00 грн за простроченою комісією, а також 6056,00 грн судового збору.
Представник АТ «Таскомбанк» в судовому засіданні зазначив про направлення в підсистемі «Електронний суд» письмових пояснень по суті повідомлення керуючого реструктуризацією Боржника, проте враховуючи, що станом на час судового засідання, дані письмові пояснення не були одержані судом, представник заявника усно озвучив позицію АТ «Таскомбанк» щодо заявлених вимог, просив визнати грошові вимоги до Боржника в повному обсязі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10.12.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 2593092-031 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.11. розділу 1 Заяви-договору, Боржник просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.2.2. даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України, на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі у сумі 300000,00 грн, на поточний рахунок в АТ «Таскомбанк».
Згідно п. 2.2. Заяви-договору, Боржник підтверджує, що на момент укладення Заяви-договору попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами та правилами надання споживчого кредиту в тому числі вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними втратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає законодавство України, в тому числі інформацією, надання якої передбачено нормативними документами НБУ, які йому роз'яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згодний.
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Заяви-договору умови Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» є наступними: сума кредиту - 300000,00 грн; строк кредиту - 24 місяці; проценти за користування кредитом - 0,01% річних; комісія за обслуговування кредиту - 2,5% щомісячно.
АТ «Таскомбанк» виконало свої зобов'язання за Заявою-договором, надавши Боржнику кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку.
Проте Боржником неналежним чином виконано зобов'язання щодо повернення одержаних коштів, у зв'язку з чим за Боржником обліковується заборгованість в наступних, заявлених АТ «Таскомбанк» розмірах: 328118,63 грн, з яких 180590,54 грн за простроченим тілом кредиту, 28,09 грн за простроченими процентами та 147500,00 грн за простроченою комісією.
Як вбачається з повідомлення керуючого реструктуризацією Боржника про результат розгляду вимог АТ «Таскомбанк», заявлені вимоги не визнані в повному обсязі арбітражним керуючим.
Зокрема, в обґрунтування своєї позиції щодо невизнання заявлених вимог, як вказано вище, керуючий реструктуризацією зазначила про пропуск АТ «Таскомбанк» строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, на заявлення грошових вимог конкурсних кредиторів.
Дана позиція керуючого реструктуризацією Боржника відхилена судом, як необґрунтована, про що детально вказано вище, оскільки пропуск кредитором строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, не тягне за собою відхилення заявлених вимог.
Крім того керуючий реструктуризацією Боржника зазначила про неправомірність нарахованої АТ «Таскомбанк» комісії в сумі 147500,00 грн, яка є нікчемною виходячи з правового аналізу ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Керуючий реструктуризацією Боржника звертається до судової практики Верховного Суду у постановах від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 щодо застосування положень Закону України «Про споживче кредитування».
Заперечення АТ «Таскомбанк» щодо невизнання керуючим реструктуризацією Боржника заборгованості з комісії фактично зводяться до того, що Боржник свідомо погодився на вказані умови Банку, у т.ч. щодо розміру щомісячної комісії в розмірі 2,5%.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Перевіривши надані АТ «Таскомбанк» розрахунки, судом встановлено, що заявлена заборгованість в сумі 180590,54 грн за простроченим тілом кредиту, та в сумі 28,09 грн за простроченими процентами є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає визнанню.
Щодо заявлених вимог АТ «Таскомбанк» за комісією в розмірі 147500,00 грн суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 встановлено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Додатково слід зазначити, що визнання судом нікчемного правочину чи його пунктів недійсними за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Дана позиція також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались Боржнику, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
Отже, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку, іншим фінансовим установам (МФО) як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону. Тому банк, чи інша фінансова установа не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
Дослідивши умови Заяви-договору № 2593092-031 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , судом встановлено, що в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг АТ «Таскомбанк», які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються ОСОБА_1 та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту в розмірі 2,5%.
Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання заявленої суми комісії в розмірі 147500,00 грн, отже в даній частині заявлені вимоги відхиляються судом.
Таким чином заявлені АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 грошові вимоги підлягають визнанню частково, в розмірі: 6056,00 грн (судовий збір) - до задоволення вимог кредиторів; 180618,63 грн (заборгованість за кредитом, відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Водночас суд зазначає, що АТ «Таскомбанк» подано заяву про грошові вимоги до Боржника ОСОБА_1 з пропуском строку, встановленого ст. 45, 122 КУзПБ, наслідком чого відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ є те, що АТ «Таскомбанк» не має права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Керуючись ст. 120, 121, 216, 232-235, 255 ГПК України, ст. 122, 126, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Відмовити у затвердженні Плану реструктуризації боргів Боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
2. Заяву АТ «Таскомбанк» від 13.09.2024 б/№ (вх. № 3543) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумах: 6056,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 180618,63 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів. Заявлені вимоги щодо заборгованості по комісії в сумі 147500,00 грн відхилити.
3. Засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкласти на « 19» листопада 2024 року о 10 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1.
4. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 11.11.2024.
Суддя С.Ю. Наріжний