ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2024Справа № 910/13743/24
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Волкової Олени Тарасівни
до Фізичної особи-підприємця Кайдаш Олени Петрівни
про стягнення 378 194,76 грн.,
Фізична особа-підприємець Волкова Олена Тарасівна (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Кайдаш Олени Петрівни (далі - відповідач) про стягнення 378 194,76 грн.,з яких: 287 219,00 грн. основного боргу за договором підряду від 01.04.2024 № 2/2024 (далі - Договір) та 90 975,76 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на не, що відповідач своєчасно не оплатила виконані Фізичною особою-підприємцем Волковою Оленою Тарасівною роботи, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (стаття 51 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Як вбачається з інформації, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою позивача є: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Шевченка, будинок 1-А, квартира 83.
Проте, у позовній заяві Фізична особа-підприємець Волкова Олена Тарасівна зазначила іншу адресу, що відмінна від внесеної до відповідного державного реєстру.
Також, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте, з долученого позивачем розрахунку суми пені вбачається, що такий розрахунок містить лише зазначення вартості робіт за актами, проте не містить посилань на відповідні акти за якими утворились відповідні суми заборгованості та дати таких актів. За таких обставин, наданий позивачем розрахунок суми пені не може вважатись обґрунтованим.
Також, згідно з частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В силу частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За таких обставин, як у позивача, так і у відповідача в силу частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України відсутній обов'язок зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами
Позов поданий позивачем у паперовій формі та направлений до суду засобами поштового зв'язку.
Згідно з пунктами 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
На виконання вищезазначених норм позивач надав суду опис вкладення в цінний лист на ім'я відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку від 07.11.2024 та накладну від вказаної дати № 0421200048623. Однак, зі змісту вказаного опису вкладення вбачається, що позивач не вказала конкретного переліку додатків, направлених відповідачу.
За таких обставин, суд позбавлений можливості пересвідчитись у тому, що на адресу відповідача надіслана копія позовної заяви з додатками аналогічна тій, що надійшла до суду.
Суд зауважує, що дана обставина є суттєвою, оскільки нормами статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Крім того, правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.
За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Проте, позивач до позовної заяви розрахунковий документ поштової установи, а саме поштову квитанцію (чек) не долучила.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом не дотримався окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Фізичній особі-підприємцю Волковій Олені Тарасівні строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Волковій Олені Тарасівні спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання заяви з зазначенням місцезнаходження позивача, що відповідає інформації, внесеній до єдиного державного реєстру;
- подання обґрунтованого розрахунку пені;
- подання доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками (опис вкладення у цінний лист з переліком усіх відправлених додатків, фіскальний чек);
4. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Волковій Олені Тарасівні, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака