16.11.10р.Справа № 8/196-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (м. Донецьк)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі-Д" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 19 170,81 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Гречко О.Г. - представник (дов. № 296-07/10 від 17.09.10р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі-Д" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 19 170,81 грн.
Сума боргу складається з наступних сум: 18 892,07 грн. - основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 278,74 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт", яке відповідно до договору № 2106/2010 від 21.06.2010р. відступило право вимоги заборгованості в сумі 18 750,88 грн. позивачу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 27.10.10р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4912600627850, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт" виникли взаємовідносини з питання купівлі-продажу заготівки квадратної, про що згідно з п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, свідчить рахунок відповідача на придбання заготівки квадратної 125х125 у кількості 68,0 тн. № СФ-0000355 від 17.02.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт", в свою чергу, була здійснена оплата у розмірі 306 278,00 грн. за вказаний товар.
Згідно накладної № РН-0000050 від 24.02.2010р. відповідач відвантажив тільки 64,28 тн, на суму 289 824,80 грн., отже у нього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт" у розмірі 16 453,20 грн.
10.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт" здійснило оплату рахунку відповідача № СФ-0000384 від 10.03.2010р. у розмірі 306 947,20 грн. за 68,0 тн заготівки квадратної 125х125. Згідно накладної № РН-0000073 від 22.03.2010р. відповідачем було відвантажено 67,464 тн, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2 297,68 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт" за період з 24.02.2010 року по 10.03.2010р. склала 18 750,88 грн.
21.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайт" та позивачем було укладено договір № 2106/2010 про відступлення права вимоги, за яким позивач набув права вимоги відшкодування заборгованості в сумі 18 750,88 грн.
25.06.2010р. відповідачу направлено повідомлення про укладення договору про відступлення вимоги та заміну кредитора, яке вручене відповідачу 30.06.2010р.
Отже, позивач позивач набув права вимоги до відповідача про відшкодування заборгованості в сумі 18 750,88 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 141,19 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 278,74 грн.
Доказів виконання зобов'язання по відшкодуванню суми 18 750,88 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 18 750,88 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також і інфляційні втрати, а також три проценти річних від простроченої суми.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів виконання зобов'язання по поверненню суми, сплаченої за поставку товару, у сумі 18 750,88 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 18 750,88 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 141,19 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 278,74 грн.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 141,19 грн. та 278,74 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 207, 208, 512, 514, 530, 599, 610, 612, 625, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (49126, м.Дніпропетровськ, бул. Слави, 36-1/31; код ЄДРПОУ 33611675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, пр.Київський, 11; фактична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 7; код ЄДРПОУ 30927824) - 18 750 грн. 88 коп. основного боргу, 141 грн. 19 коп. втрат від інфляції, 278 грн. 74 коп. трьох відсотків річних, 191 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін