вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2633/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича, м. Дніпро
про стягнення 63 460,02 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича 63460,02 грн, з яких: 31000,00 грн - заборгованість за кредитом, 30726,92 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1733,10 грн - заборгованість за комісією.
Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, які за наведеним у позові попереднім (орієнтовним) розрахунком становлять 5000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.
Подана заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту № 164097-КС-006 від 14.04.2021 в частині повернення кредитних коштів.
При цьому позивач просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та із забезпеченням участі представника позивача в усіх засіданнях суду в режимі відеоконфенції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Водночас позивач заявляє також клопотання про витребування від АТ "Універсал Банк" документів з інформацією про підтвердження чи спростування, що держателем банківської картки (особою на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ "Універсал Банк", є або був Сумароков Олександр Володимирович (якщо банківська картка вже не обслуговується станом на даний момент, то зазначити період часу, коли вона була активна та використовувалась її держателем; прізвище, ім'я, по батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ "Універсал Банк", на яку ТОВ "Бізпозика" 14 квітня 2021 року були перераховані (двома платежами у розмірі 20000,00 грн та 11000,00 грн) грошові кошти в загальному розмірі 31000,00 грн; виписку про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ "Універсал Банк", за період з 14 квітня 2021 року (видача кредиту) по 20 квітня 2021 року.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач посилається на те, що вказана інформація є банківською таємницею, має значення для встановлення обставин у справі, позивач позбавлений можливості самостійно її отримати.
Ухвалою суду від 20.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та у задоволенні його заяви про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано Акціонерне товариство "Універсал Банк" у строк не пізніше 22.07.2024 надати суду інформацію про держателя банківської картки (особу на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_1 та про рух коштів (виписки) по указаній банківській картці за період з 14 квітня 2021 року (видача кредиту) по 20 квітня 2021 року; для подання відзиву на позов відповідачу встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
28.06.2024 від відповідача засобом поштового зв'язку надійшло клопотання про долучення до справи відзиву на позовну заяву та підтвердження надсилання позивачу відзиву.
У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позов подано передчасно з огляду на те, що позивачем не було проведено досудове врегулювання спору.
Разом з тим відповідач підтверджує, що 14.04.2021 між сторонами було укладено договір про надання кредиту № 164097-КС-006, на підставі якого відповідачу було перераховано кошти на банківську карту в сумі 31000,00 грн. Тобто відповідачем не заперечується факт надання позивачем йому кредитних коштів, однак відповідач не погоджується з нарахованими позивачем відсотками по кредиту, комісією, вимогою про стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідач зазначає, що 12.05.2021 сплатив позивачу 7000,00 грн, утім позивач не враховує цю суму.
З відсотками по кредиту відповідач не погоджується, оскільки умови надання кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача, були змінені позивачем після надання кредиту з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто, позивач додав до позовної заяви договір з умовами у редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Також відповідач стверджує, що надані позивачем документи не містять підпису відповідача ні особистого, ні електронного підпису (КЕП, ЕЦП); позивач ідентифікував клієнта (відповідача) через відеозв'язок; було порушено умови укладання електронного договору.
Тож, на думку відповідача, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору та саме такі умови мав на увазі відповідач, укладаючи договір кредиту й, відповідно, брав на себе зобов'язання зі сплати саме таких відсотків, які зазначені на сайті позивача, розміру комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. А тому такі умови, на які посилається позивач, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Відтак, оскільки позивачем не доведе но наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру пені та штрафів, порядку користування кредитними коштами, відповідач вважає, що у позовних вимогах про стягнення з нього заборгованості по нарахованих процентах необхідно відмовити.
З комісією відповідач не погоджується, оскільки, на його думку, позивач нараховує її за ті послуги, які повинні надаватися фінансовою установою безоплатно.
З вимогою про стягнення судового збору відповідач не погоджується, посилаючись на те, що позивач не звернувся до відповідача в досудовому порядку з вимогою сплатити борг, а звернувся до суду, чим створив надмірне навантаження на суд. Тому відповідач просить ці витрати віднести на рахунок позивача.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що до позовної заяви не долучено розрахунок проведених "робіт" за правничою допомогою та взагалі позивачем навмисно заявлено таку вимогу і залучено стороннього представника, не зважаючи на наявність у штаті юристів, які б могли виконати цю роботу за заробітну плату.
Не погодившись із запереченнями відповідача, позивач 01.07.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відповідь на відзив.
Щодо незгоди відповідача з розміром заборгованості позивач зазначає, що сплачені 12.05.2021 останнім 7620,00 грн відображені позивачем у долученому до позову розрахунку заборгованості, яка визначалася з урахуванням визначеної договором черговості платежів.
Стосовно незгоди відповідача з розміром процентів за кредитним договором та нарахованою комісією позивач зауважує, що нарахування процентів здійснювалось ним відповідно до умов укладеного з відповідачем кредитного договору, а правомірність нарахування комісії за надання кредиту та її витребування позивачем від відповідача узгоджується як з умовами кредитного договору, так і з пунктами 1.4.9, 2.4, 5.2 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "БІЗПОЗИКА". Норми Законів України "Про споживче кредитування" і "Про захист прав споживачів" не розповсюджуються на правовідносини між сторонами за кредитним договором, тому посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти вимог про стягнення комісії на норми відповідних законів позивач вважає безпідставним.
Також позивач звертає увагу суду на те, що на момент подання відзиву у відповідача вже була можливість ознайомитися в електронному вигляді зі змістом позовної заяви, відтак йому нічого не заважало надати свій контррозрахунок заборгованості за кредитним договором.
Стосовно твердження відповідача про неукладеність кредитного договору позивач зазначає, що у позові ним викладено чітку хронологію укладення кредитного договору, з якої вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. Наведене відповідає Закону України "Про електронну комерцію".
Візуальна форма послідовності дій щодо укладення кредитного договору, надана разом із позовною заявою у вигляді додатка до неї, за твердженням позивача є належним та допустимим доказом у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, який належним чином підтверджує факт укладення кредитного договору, зокрема його підписання відповідачем.
Позивач наголошує, що та обставина, що в наданому ним до суду кредитному договорі не відображено його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, зазначеним у вказаній візуальній формі договору, жодним чином не спростовує факт підписання електронного кредитного договору як відповідачем, так і позивачем, а свідчить лише про те, що такі підписи не були відображені в тексті кредитного договору позивачем суто з технічних причин, оскільки на момент його укладення у позивача була відсутня технічна можливість для здійснення такої дії, а в подальшому позивач не вдавався до зміни цілісності кредитного договору.
Також позивач вважає необґрунтованими й доводи відповідача щодо необхідності дотримання позивачем досудового врегулювання спору, оскільки такі доводи не містять правового обгрунтування.
З приводу заперечень відповідача проти витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що у позовній заяві він просить стягнути з відповідача лише ту суму витрат, яка буде документально підтверджена у встановленому законодавством порядку.
Зважаючи на те, що станом на дату подання відзиву таких витрат позивачем ще не було понесено, то заперечення відповідача є передчасними.
04.07.2024 від Акціонерного товариства "Універсал Банк" на виконання вимог ухвали від 20.06.2024 надійшла запитувана судом інформація, згідно з якою платіжну картку № НОМЕР_1 було емітовано на ім'я Сумарокова Олександра Володимировича ; платіжна картка була активною в період з 18.01.2019 до 06.08.2021; 14.04.2021 на карту № НОМЕР_1 , яка належить Сумарокову Олександру Володимировичу , було зараховано платежі у розмірі 20000,00 грн та 11000,00 грн.
Додатково Акціонерне товариство "Універсал Банк" повідомило, що кошти зараховувалися не по реквізитах, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація про призначення та рахунки відправників, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платежі надходили від ТОВ "Бізпозика" банк не може.
На час ухвалення рішення суду заперечень відповідача на відповідь на відзив до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (далі - кредитодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сумароковим Олександром Володимировичем (далі - позичальник, відповідач) 14.04.2021 укладено договір №1164097-КС-006 про надання кредиту (електронна форма) (далі - договір) шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором.
Так, через комунікаційну систему Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" 14.04.2021 направило Фізичній особі-підприємцю Сумарокову Олександру Володимировичу пропозицію укласти договір - індивідуальну оферту з відповідним активним посиланням, яка містить істотні умови договору (електронна форма), а також одноразовий ідентифікатор G-3371 на фінансовий номер телефону Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича - НОМЕР_2 , перевірку якого разом із перевіркою особи позичальника було проведено позивачем до укладення кредитного договору, а саме 27.10.2020 за допомогою відеоверифікації (відеофайл перевірки розміщений на гул-диску за посиланням http://surl.li/uhtif та наданий позивачем до матеріалів електронної справи). Зазначений одноразовий ідентифікатор введено/відправлено Фізичною особою-підприємцем Сумароковим Олександром Володимировичем на підтвердження погодження та прийняття пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", що підтверджується наявною у матеріалах справи візуальною формою послідовності дій клієнта (а.с. 20).
Відповідно до пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 31000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту - кредит; строк кредиту - 16 тижнів; процента ставка в день 1,001140323, фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія) - 4650,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 31000,00 грн; термін дії договору - до 04.08.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 60960,00 грн.
Згідно з пунктом 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
Пунктом 3 договору визначено графік платежів, яким передбачено повернення кредиту частинами з кінцевим строком останнього платежу 04.08.2021.
У пункті 5 договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця http:s//bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає договір.
Пунктом 10 договору встановлено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
На виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі 31000,00 грн шляхом безготівкового перерахування двома платежами 20000,00 грн та 11000,00 грн на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк", вказану ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті (а.с. 28, 29).
Належність позичальнику банківської карти № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ), емітованої АТ "Універсал Банк", та надходження 14.04.2021 на цю карту грошових коштів у сумі 20000,00 грн та 11000,00 грн підтверджується випискою АТ "Універсал Банк" стосовно Сумарокова Олександра Володимировича за період з 14.04.2021 по 20.04.2021.
Всупереч умовам договору позичальник повернув кредитні кошти частково - 12.05.2021 в сумі 7620,00 грн, внаслідок чого станом на 17.06.2024 у нього перед кредитодавцем утворилася заборгованість у сумі 63460,02 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 31000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 30726,92 грн та суми комісії - 1733,10 грн (а.с. 44, 45).
Наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини щодо укладення сторонами договору про надання кредиту № 1164097-КС-006 від 14.04.2021 та виконання зобов'язань за ним.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 Господарського кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Наявна в матеріалах справи візуальна форма послідовності дій клієнта Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 1164097-КС-006 від 14.04.2021 свідчить про те, що указаний договір був підписаний відповідачем 14.04.2021 о 22:49:37 за допомогою одноразового ідентифікатора G-3371.
За змістом статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (станом на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції.
Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій Суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір про надання кредиту №1164097-КС-006 від 14.04.2021, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає Закону України "Про електронну комерцію". Без використання зазначеного ідентифікатора відповідач не зміг би верифікуватися для входження в особистий кабінет на вебсайті позивача та акцептувати запропонований кредитний договір разом із Правилами про надання грошових коштів.
Відтак, укладення між сторонами договору № 1164097-КС-006 від 14.04.2021 підтверджується належними й допустимими доказами.
За змістом та правовою природою укладений між позивачем та відповідачем правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши 14.04.2021 на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ "Універсал Банк", кредитні кошти в загальній сумі 31000,00 грн, у тому числі 20000,00 грн та 11000,00 грн.
Відповідно до умов пунктів 1, 3 договору кінцевим терміном сплати останнього платежу по кредиту є 04.08.2021.
За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Відповідач своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом згідно з графіком платежів, погодженим сторонами у договорі, не виконав.
З урахуванням здійсненого 12.05.2021 на користь позивача платежу в сумі 7620,00 грн заборгованість відповідача за договором становить 63460,02 грн, з яких: 31000,00 грн - заборгованість за простроченими платежами по тілу кредиту, 30726,92 грн - заборгованість за простроченими платежами по процентах, 1733,10 грн - заборгованість по комісії, що підтверджується доданим до позову розрахунком (а.с. 44, 45).
Порядок зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів на погашення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії відповідає передбаченому в Правилах про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", затвердженим наказом директора ТОВ "Бізпозика" від 12.03.2021 № 07-ОД (а.с. 21 - 26) та узгоджується з приписами статті 534 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував, контррозрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості чи то доказів її погашення суду не надав.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості помилок не виявлено.
За вказаних обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення між сторонами не розподіляються з огляду на його заяву про надання відповідних доказів у порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича про стягнення 63460,02 грн, з яких: 31000,00 грн - заборгованість за кредитом, 30726,92 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1733,10 грн - заборгованість за комісією - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сумарокова Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (ідентифікаційний код 41084239; 01133, м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість по тілу кредиту в сумі 31000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 30726,92 грн, заборгованість за комісією в сумі 1733,10 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 11.11.2024.
Суддя І.І. Колісник