вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3763/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни (Дніпропетровська обл., м. Жовті Води)
про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні комунальним нерухомим майном
Представники:
від позивача: Салькова І.А.;
від відповідача: не з'явився.
Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни, в якій просить:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2023 по 31.03.2024 у розмірі 65501,87грн;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради пеню за загальний період з 02.05.2023 по 02.05.2024 у розмірі 7786,67грн;
- розірвати договір оренди від 23.08.2018 №359-ДРА/18 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Стрембовською Оленою Володимирівною;
- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням - загальною площею 149,59кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни з нежитлового приміщення - загальною площею 149,59кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №359-ДРА/18 від 23.08.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 відкладено підготовче засідання на 15.10.2024.
У судове засідання 15.10.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 31.10.2024. Відповідач не надав відзив на позов.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялись ухвали суду від 02.09.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), 24.09.2024, 15.10.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 52209, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Будьонного, буд. 74, кв. 48.
Доказом вручення ухвал суду від 02.09.2024, 24.09.2024 є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №0690253063544, 0690256610465, згідно з якими відповідач отримав 07.09.2024 ухвалу суду від 02.09.2024 та 01.10.2024 - ухвалу суду від 24.09.2024 (а.с. 69, 73 том 1). Поштовий конверт з ухвалою суду від 15.10.2024 був повернутий працівниками поштового зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи дату отримання ухвали суду про відкриття провадження - 07.09.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 23.09.2024 включно (22.09.2024 - вихідний день).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило і поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 31.10.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно з частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин до суду не надав.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 31.10.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
23.08.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (правонаступником якого, відповідно до рішення Дніпровської міської ради №84/16 від 23.02.2022, є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради) (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Стрембовською Оленою Володимирівною (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №359-ДРА/18 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради №41/11 від 21.03.07 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 149,59кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 1035009,00грн, без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Згідно з пунктом 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди.
За змістом пункту 2.3 договору передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 25.07.2018 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.
У разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору (пункт 2.5 договору).
Відповідно до пункту 2.6 договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Згідно з пунктом 3.1 договору розрахунок орендної плати здійснюється за методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.
За змістом пункту 3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4282,35грн без ПДВ (базова за липень місяць 2018 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з серпня місяця 2018 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначається номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 2997,65грн - до загального фонду міського бюджету; 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 1284,70грн - на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
За змістом пункту 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.5 договору, окрім іншого визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Приписами пункту 3.8 договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному пунктом 3.3 цього договору.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (пункт 9.1 договору).
Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
У разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та за інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду (пункт 9.8 договору).
Приписами пункту 12.5 договору визначено, що у випадку припинення дії цього договору орендна плата сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі.
Цей договір діє з 23.08.2018 по 21.08.2021 включно (пункт 10.1 договору).
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 23.08.2018 (а.с. 17 том 1) орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - нежитлове приміщення, за адресою:
вул. Робоча, 75, блок 4, площею 149,59кв.м., в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018.
21.09.2022 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції» (а.с. 36-37 том 1), яким, в тому числі, було змінено найменування підприємства з Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради.
23.02.2022 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №84/16 "Про затвердження Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради" (а.с. 38, 39 том 1), яким, в тому числі, визначено, що департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, які були укладені до моменту прийняття цього рішення.
Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №359-ДРА/18 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.08.2018, у останнього виникла заборгованість 65501,87грн на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
Також, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів просить суд стягнути з відповідача пеню, розірвати спірний договір та усунути перешкоди в користування комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Предметом доказування є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, порядок сплати орендних платежів, наявність/відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів, наявність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не виконав своє зобов'язання, на час розгляду справи, доказів сплати заборгованості суду не надано, що з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, є підставою для стягнення з відповідача на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до загального фонду міського бюджету 65501,87грн заборгованості з орендної плати, яка утворилась (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) за період з 01.03.2020 по 31.03.2024.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із частиною третьою вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
Позивачем нараховано,згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, до стягнення з відповідача 7786,67,56грн пені за загальний період з 02.05.2023 по 02.05.2024 (за кожний місяць окремо) відповідно до розрахунку(а.с. 21 том. 1).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом порушень не встановлено.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення пені.
У зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна та усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до пункту 9.8 договору, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своє грошове зобов'язання, порушивши пункт 5.2 договору, що містить обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
З огляду на те, що внаслідок систематичного, протягом дії договору, порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач позбавлений можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення договору, зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.
На вимогу орендодавця, суд вважає за доцільне достроково розірвати договір оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018 у зв'язку з порушенням істотних умов договору орендарем, а саме своєчасного та повного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту 5.5 договору, орендар зобов'язаний у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, у зв'язку із розірванням договору та відсутністю в матеріалах справи акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення позивачу, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням за адресою: вул. Робоча, 75, блок 4, площею 149,59кв.м., шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни з наведеного нежитлового приміщення.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні комунальним нерухомим майном - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, буд. 75, ідентифікаційний код 40392181) заборгованість з орендної плати у розмірі 65501,87грн, пеню у розмірі 7786,67грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084,00грн.
Розірвати договір оренди від 23.08.2018 №359-ДРА/18 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Стрембовською Оленою Володимирівною.
Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням - загальною площею 149,59кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Стрембовської Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення загальною площею 149,59кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 75, блок 4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 11.11.2024.
Суддя В.О. Татарчук