"07" листопада 2024 р. Справа №907/509/22
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Малех І.Б., Панова І.Ю.
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» про стягнення 208 372 690,94 грн
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія» (далі - ТОВ “ЙЕ Енергія») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (далі - ТОВ “Закарпатгаз Збут») про стягнення штрафу в сумі 208 372 690,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням ТОВ “Закарпатгаз Збут» договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 №ЗК3-Н-02-2019-270/5 у частині виконання обов'язку отримати та оплатити мінімальний договірний обсяг газу за період з 01.05.2021 до 30.04.2022, внаслідок чого відповідач відповідно до умов договору зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10 % від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за цей період поставки.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 02.11.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, у задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд постановою від 06.09.2023 касаційну скаргу ТОВ “ЙЕ Енергія» в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволив частково. Скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022 у справі № 907/509/22. Справу № 907/509/22 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №907/509/22 зазначено, що судом апеляційної інстанції висновків, наведених Верховним Судом у справі №916/1437/22 при вирішенні спору у подібних правовідносинах, враховано не було. Обмежившись посиланням на те, що у спірних правовідносинах позивачем допущено прострочення кредитора в зобов'язанні, а саме: ТОВ «ЙЕ Енергія» не вчинено дій, що встановлено договором (пункти 3.1, 3.2), пунктом 11 глави 7 Розділу ІІІ, главою 2 Розділу XIV Кодексу ГТС, без вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку та, як наслідок, порушено власне зобов'язання з передачі мінімального договірного обсягу природного газу покупцю у зв'язку з достроковим припиненням дії договору, що виключає застосування до відповідача відповідальності у виді штрафу, суди попередніх інстанцій з огляду на предмет і підстави заявленого позову, (а суд апеляційної інстанції, у тому числі не врахувавши висновки Верховного Суду у справі № 916/1437/22 при вирішенні спору у подібних правовідносинах), не надали оцінки умовам договору від 19.03.2019 № ЗК3-Н-02-2019-270/5 (з урахуванням додаткових угод, у тому числі додаткової угоди №33 від 23.04.2021), якими встановлено, зокрема планові обсяги мінімального договірного обсягу, а також відповідальність сторін у разі припинення дії або розірвання договору, зокрема таким його умовам, що передбачено сторонами у розділі 7 «Відповідальність сторін» зазначеного договору, а також відповідно до його умов не надано оцінки наявним у матеріалах справи актам приймання-передачі природного газу №РГК81010313, №РГК81010314, №РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, №РГК81012069, №РГК81012070 від 30.06.2021, №РГК81013958, №РГК81013974, №РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, №РГК81015839 від 31.08.2021, №РГК81017709, №РГК81017710, №РГК81017711 від 30.09.2021 за період з травня 2021 року до моменту дострокового припинення дії договору за додатковою угодою №38 від 01.11.2021 у контексті наданого позивачем розрахунку заявленого до стягнення штрафу, а відтак не встановили правових наслідків дострокового припинення договору відповідно до його умов і норм наведеного вище законодавства, що регулює такі правовідносини, у зв'язку із чим висновки судів про невиконання позивачем власних зобов'язань за договором в частині обов'язку передати відповідачу мінімальний договірний обсяг за період, який ним зазначений для стягнення штрафу, є передчасним.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 у задоволенні позову відмовив.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЙЕ Енергія до Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут про стягнення 208 372 690,94 грн штрафу.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія» просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, зокрема, ст. 538 ЦК України, Кодекс ГТС. Також скаржник зазначає, що суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі №916/1437/22.
ТОВ “Закарпатгаз Збут» подало відзив на апеляційну скаргу, просить залишити рішення Господарського Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 03 червня 2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22; витребував матеріали справи.
Суд неодноразово призначав розгляд справи. Ухвалою від 26 вересня 2024 року суд відклав розгляд справи на 24 жовтня 2024 року.
В усіх випадках сторонам повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
За обставинами справи, 19 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг», як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закапатгаз збут», як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу за №ЗК3-Н-02-2019-270/5 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору продавець передає покупцеві з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року (включно) природний газ обсягом до 286,110 тис.куб.м. Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Положеннями розділу 3 договору сторонами визначено порядок та умови передачі природного газу.
Зокрема, відповідно до п. 3.1. договору продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу.
Положеннями п. 3.2. договору визначено, що передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.3. договору обсяги газу, зазначені продавцем в торговому сповіщенні згідно пункту 2.1. та 3.2. цього договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних покупцем за цим договором і визначених ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому, підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим договором.
Ціна за 1000 м.куб. газу становить 6235,51 грн, крім того ПДВ 20%. Всього до сплати за 1000 м.куб. газу разом з податком на додану вартість 7482,61 грн (п. 5.1. договору).
За умовами п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 3 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
За положеннями п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2019 року і діє в частині продажу природного газу до 30.04.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Між сторонами договору укладено ряд додаткових угод до договору, якими вносилися зміни шляхом доповнення або викладення в новій редакцій пунктів договору, якими врегульовано кількість (обсяг) природного газу, що передається продавцем покупцеві (п. 2.1. договору), ціни природного газу у відповідний календарний місяць (п. 5.1. договору) та строк дії договору (п. 11.1. договору), зокрема:
- у додатковій угоді №1 від 19.04.2019 року сторонами погоджено обсяг постачання та ціну природного газу з 01.05.2019 року по 30.06.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.06.2019 року;
- у додатковій угоді №2 від 12.06.2019 року - змінено ціну газу, поставленого у червні 2019 року;
- у додатковій угоді №3 від 21.06.2019 року погоджено обсяг постачання газу по 31.07.2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.08.2019 року;
- у додатковій угоді №4 від 12.07.2019 року погоджено обсяг поставленого у серпні 2019 року газу та ціну газу, поставленого у липні 2019 року;
- у додатковій угоді №5 від 15.08.2019 року погоджено обсяг поставленого у вересні 2019 року газу та ціну природного газу у серпні 2019 року;
- у додатковій угоді №6 від 18.09.2019 року передбачено обсяг постачання газу у жовтні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у вересні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.10.2019 року;
- у додатковій угоді №7 від 15.10.2019 року погоджено обсяг постачання газу у листопаді 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у жовтні 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.11.2019 року;
- у додатковій угоді №8 від 18.11.2019 року передбачено обсяг постачання газу у грудні 2019 року, визначено ціну за газ, поставлений у листопаді 2019 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2019 року;
- у додатковій угоді №9 від 29.11.2019 року викладено п. 2.1. розділу 2 «Кількість та фізичко-хімічні показники природного газу» та п. 5.1. розділу 5 «Ціна природного газу» в нових редакціях щодо обсягів та ціни природного газу, переданого продавцем покупцю з квітня по грудень 2019 року включно;
- у додатковій угоді №10 від 11.12.2019 року передбачено обсяг постачання газу у січні 2020 року, визначено ціну за газ, поставлений у грудні 2019 року та січні 2020 року, а також продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.01.2020 року;
- у додатковій угоді №11 від 07.02.2020 року передбачено обсяг постачання газу та його базову ціну в лютому 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 29.02.2020 року;
- у додатковій угоді №13 від 25.02.2020 року погоджено обсяг поставленого у березні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за лютий 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.03.2020 року;
- у додатковій угоді №15 від 06.03.2020 року сторонами визначено базову ціну природного газу за березень 2020 року;
- у додатковій угоді №16 від 24.03.2020 року погоджено обсяг переданого у квітні 2020 року природного газу, визначено остаточну ціну за газ за березень 2020 року та продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 30.04.2020 року;
- у додатковій угоді №17 від 01.04.2020 року продовжено дію договору в частині продажу природного газу до 31.12.2021 року.
- у додатковій угоді №18 від 22.04.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у травні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в квітні 2020 року;
- у додатковій угоді №19 від 22.05.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у червні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в травні 2020 року;
- у додатковій угоді №20 від 03.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у липні 2020 року та визначено базову ціну газу в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №21 від 24.07.2020 року погоджено обсяг поставленого газу у серпні 2020 року та визначено остаточну ціну за газ в липні 2020 року;
- у додатковій угоді №22 від 31.07.2020 року сторонами визначено остаточну ціну за газ в серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №23 від 26.08.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року;
- у додатковій угоді №24 від 25.09.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у жовтні 2020 року;
- у додатковій угоді №26 від 26.10.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у листопаді 2020 року;
- у додатковій угоді №27 від 25.11.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у грудні 2020 року;
- у додатковій угоді №29 від 28.12.2020 року погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у січні 2021 року;
- у додатковій угоді №30 від 29.01.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в лютому 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №31 від 23.02.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в березні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №32 від 26.03.2021 року сторонами визначено порядок визначення остаточної ціни переданого Покупцю в квітні 2021 року природного газу в залежності від фактично переданих обсягів;
- у додатковій угоді №34 від 25.05.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у червні 2020 року;
- у додатковій угоді №35 від 23.06.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у липні 2020 року;
- у додатковій угоді №36 від 23.07.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у серпні 2020 року;
- у додатковій угоді №37 від 28.08.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року.
Додатковою угодою №12 від 24.02.2020 року сторонами врегульовано здійснення електронного документообігу між продавцем та Покупцем, а відповідно до додаткової угоди №14 від 03.03.2020 року змінено назву продавця за договором з ТОВ «РГК Трейдінг» на ТОВ «ЄГАЗ», додаткової угоди №25 від 02.10.2020 року назву продавця з ТОВ «ЄГАЗ» змінено на ТОВ «ЙЕ Енергія». Крім цього, додатковою угодою №28 від 01.12.2020 року сторонами викладено в новій редакції п. 7.2. договору щодо відповідальності покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань за п. 6.1. договору.
23 квітня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №33, якою доповнено п. 2.1. договору наступним: «Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року 25 000 м.куб., листопад 2021 року 38 000 м.куб., грудень 2021 року 57 000 м.куб., січень 2022 року 57 000 м.куб., лютий 2022 року 43 000 м.куб., березень 2022 року 33 000 м.куб., квітень 2022 року 21 000 м.куб.
Згідно п.п. 3, 4 додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до договору сторонами доповнено розділ 7 пунктами 7.5., 7.6. наступного змісту:
« 7.5. У випадку не передачі продавцем мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. договору за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії договору, продавець зобов'язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% договірної вартості не переданої частини мінімального договірного обсягу.
У такому випадку договірна вартість не переданої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої не переданої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору».
« 7.6. У випадку, якщо покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.
У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору.
У разі неприйняття покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30.04.2022 року або до дати припинення дії договору, продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, визначеному в цьому пункті договору».
Крім того, відповідно до п. 2 додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до договору сторонами погоджено вартість ціни природного газу в травні 2021 року, а відповідно до п. 6 даної додаткової угоди строк дії договору в частині продажу природного газу продовжено до 30.04.2022 року.
Позивачем на виконання умов договору в період з травня по вересень 2021 року включно передано, а відповідачем, в свою чергу, прийнято природний газ загальним обсягом 43 865 413,45 м.куб.
Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу №РГК81010313, №РГК81010314, №РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, №РГК81012069, №РГК81012070 від 30.06.2021, №РГК81013958, №РГК81013974, №РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, №РГК81015839 від 31.08.2021, №РГК81017709, №РГК81017710, №РГК81017711 від 30.09.2021 позивачем як продавцем передано, а відповідачем як покупцем приймалися наступні обсяги природного газу:
- у травні 2021 року 13 386 737,71 м.куб., у червні 2021 року 7 576 885,55 м.куб., у липні 2021 року 7 112 532,24 м.куб., у серпні 2021 року 7 413 485,41 м.куб. та у вересні 2021 року - 8 375 772,54 м.куб., а всього на загальну кількість 43 865 413,45 м.куб.
Відповідно до наданих суду позивачем реєстрів торгових сповіщень за період з травня по вересень 2021 року включно, обсяг переданого позивачем відповідачу природного газу (віднесеного Оператором ГТС на портфоліо відбору з ГТС позивача та портфоліо подачі газу до ГТС відповідача) становить 46 708 000,00 м.куб. природного газу, зокрема: в травні 2021 року 14 390 000,00 м.куб., в червні 2021 року 7 988 000,00 м.куб., в липні 2021 року 7 448 000,00 м.куб., в серпні 2021 року 7 630 000,00 м.куб. та в вересні 2021 року 9 252 000,00 м.куб.
Відповідач звернувся до позивача з листом №88700.2-Сл-19278-1121 від 30.09.2021 року, у якому повідомив, що у зв'язку з необхідністю купівлі природного газу на більш вигідних умовах та забезпечення стабільного постачання природного газу населенню в необхідних обсягах відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
У зв'язку з наведеним, відповідачем повідомлено позивача про намір достроково розірвати договір, а відтак, надіслано для підписання та скріплення печаткою ТОВ «Йе Енергія» два примірники додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №3К3-Н-02-2019-270/5 від 19 березня 2019 року.
01 листопада 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №38 до договору, у якій ТОВ «Йе Енергія» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» дійшли згоди з 01.11.2021 достроково припинити дію договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019.
Позивач вказує на те, що незважаючи на дострокове припинення сторонами дії договору відповідачем не прийнято визначений п. 1 додаткової угоди №33 від 23.04.2021 мінімальний договірний обсяг природного газу на суму різниці 272 134 586,550 м.куб., а відтак, з урахуванням встановленої в п. 5.1.27 договору (в редакції додаткової угоди №33 від 23.04.2021) ціни за 1 куб. м. природного газу (7,6569720 грн) та відповідно до п. 7.6. договору (в редакції додаткової угоди №33 від 23.04.2021), йому нараховано 208 372 690,94 грн штрафу.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За положеннями статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно статті 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
В силу вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач листом №88700.2-Сл-19278-1121 від 30.09.2021 повідомив позивача, що у зв'язку з необхідністю купівлі природного газу на більш вигідних умовах та забезпечення стабільного постачання природного газу населенню в необхідних обсягах відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». У зв'язку з наведеним, відповідачем повідомлено позивача про намір достроково розірвати договір, а відтак, надіслано для підписання та скріплення печаткою ТОВ «Йе Енергія» два примірники додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №3К3-Н-02-2019-270/5 від 19 березня 2019 року.
01 листопада 2021 року сторони уклали додаткову угоду №38 до договору, у якій ТОВ «Йе Енергія» та ТОВ «Закарпатгаз Збут» дійшли згоди з 01.11.2021 достроково припинити дію договору купівлі-продажу природного газу №ЗК3-Н-02-2019-270/5 від 19.03.2019.
Враховуючи умови додаткової угоди №38 від 01.11.2021, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у ТОВ «Йе енергія» права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення із ТОВ «Закарпатгаз Збут» штрафу у випадку допущення відповідачем порушень зобов'язань за договором під час його дії.
23 квітня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №33, якою доповнено п. 2.1. договору наступним: «Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 року по 30.04.2022 року включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року 25 000 м.куб., листопад 2021 року 38 000 м.куб., грудень 2021 року 57 000 м.куб., січень 2022 року 57 000 м.куб., лютий 2022 року 43 000 м.куб., березень 2022 року 33 000 м.куб., квітень 2022 року 21 000 м.куб.
Покупець зобов'язується замовити, прийняти природний газ в обсязі не менше мінімального договірного обсягу за цим договором.
Сторони також домовились, що у разі дострокового припинення сторонами дії договору, сторони зобов'язані у будь-якому випадку передати та/або відповідно прийняти і оплатити мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного договору».
Суд першої інстанції звернув увагу, що умова п. 2.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 (в редакції додаткової угоди №33 від 23.04.2021) фактично покладає на відповідача обов'язок прийняти та оплатити весь обсяг природного газу навіть у випадку дострокового припинення сторонами дії договору. Така умова договору суперечить приписам ст. 653 ЦК України, якою чітко визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, які встановлюють правові наслідки зміни або розірвання договору. З огляду на викладене, в результаті розірвання договору обов'язок ТОВ «Закарпатгаз Збут» прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, припинився 01.11.2021 року.
Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» припинився обов'язок прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, що свідчить про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань за договором у вказаній частині.
З наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Йе енергія» права вимагати сплати штрафних санкції у розмірі 10% від усієї договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, яка розраховується як добуток неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору. Таким чином, нарахування штрафу у розмірі 10 % від ціни неприйнятого газу є неправомірним.
Водночас зважаючи на приписи ст. 653 ЦК України, яка визначає правові наслідки розірвання договору, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у ТОВ «Йе енергія» права вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від ціни запланованого до споживання, але не спожитого до 01.11.2021 природного газу, тобто до моменту розірвання договору.
Суд урахував умови додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року, якою сторонами погоджено плановані обсяги постачання товару. В період з 01.05.2021 по 30.04.2022 включно продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 316 000 000 м.куб. (мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, в наступних періодах: у травні 2021 року 13 000 м.куб., червень-серпень 2021 року - по 7000 м.куб., вересень 2021 року - 8000 м.куб., жовтень 2021 року 25 000 м.куб., листопад 2021 року 38 000 м.куб., грудень 2021 року 57 000 м.куб., січень 2022 року 57 000 м.куб., лютий 2022 року 43 000 м.куб., березень 2022 року 33 000 м.куб., квітень 2022 року 21 000 м.куб.
Крім того, - у додатковій угоді №34 від 25.05.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у червні 2020 року в об'ємі 7 554 831 куб.метрів; - у додатковій угоді №35 від 23.06.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у липні 2020 року в об'ємі 7 150 000 куб.метрів; - у додатковій угоді №36 від 23.07.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у серпні 2020 року в об'ємі 6 800 000 куб.метрів; - у додатковій угоді №37 від 28.08.2021 погоджено обсяг поставленого газу та його остаточну ціну у вересні 2020 року в об'ємі 10 000 000 куб.метрів.
Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу №РГК81010313, №РГК81010314, №РГК81010315 від 31.05.2021, №РГК81012046, №РГК81012069, №РГК81012070 від 30.06.2021, №РГК81013958, №РГК81013974, №РГК81014010 від 31.07.2021, №РГК81015354, №РГК81015839 від 31.08.2021, №РГК81017709, №РГК81017710, №РГК81017711 від 30.09.2021 позивачем як продавцем передано, а відповідачем як покупцем приймалися наступні обсяги природного газу:
- у травні 2021 року 13 386 737,71 м.куб., у червні 2021 року 7 576 885,55 м.куб., у липні 2021 року 7 112 532,24 м.куб., у серпні 2021 року 7 413 485,41 м.куб. та у вересні 2021 року - 8 375 772,54 м.куб., а всього на загальну кількість 43 865 413,45 м.куб.
В той же час, відповідно до наданих суду позивачем реєстрів торгових сповіщень за період з травня по вересень 2021 року включно, обсяг переданого позивачем відповідачу природного газу (віднесеного Оператором ГТС на портфоліо відбору з ГТС позивача та портфоліо подачі газу до ГТС відповідача) становить 46 708 000,00 м.куб. природного газу, зокрема: в травні 2021 року 14 390 000,00 м.куб., в червні 2021 року 7 988 000,00 м.куб., в липні 2021 року 7 448 000,00 м.куб., в серпні 2021 року 7 630 000,00 м.куб. та в вересні 2021 року 9 252 000,00 м.куб.
З наведеного суд констатував, що сукупний фактичний обсяг поставленого товару за визначений період є більшим за обсяг запланованого до споживання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, одним із випадків, коли кредитор буде вважатися таким, що прострочив, є випадок, якщо кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тобто, у разі якщо кредитор не вчинить дій, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки.
З огляду на викладене, до обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають встановленню у цій справі, належать: які умови передачі природного газу були погоджені сторонами у договорі та який порядок такої передачі визначений нормами чинного законодавства, чи існувала у відповідача, як покупця, відповідно до умов договору можливість виконати своєчасно свій обов'язок з прийняття мінімального договірного обсягу природного газу, чи знаходилась прийняття та оплата товару покупцем за договором в залежності від якихось певних обов'язків продавця (позивача).
Вказана правова позиція щодо застосування положень ст. 613 ЦК України зазначена в постанові Верховного суду від 05.03.2019 у справі №923/123/18, яку суд визнав релевантною до застосування в спірних правовідносинах.
Так, Розділом 3 договору сторонами погоджено порядок та умови передачі природного газу від продавця та покупця у віртуальній точці в газотранпортній системі, в якій здійснюється передача природного газу (п. 3.1. договору).
Передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу (абз. 1, 2 п. 3.2. договору).
Відповідно до абз. 3 п. 3.2. договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) постановою від 30.09.2015 N 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (тут і надалі положення Кодексу ГТС в редакції станом на час існування спірних правовідносин дату дострокового розірвання сторонами договору), який відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).
І позивач, і відповідач є суб'єктами ринку природного газу України, замовниками послуг транспортування природного газу, предметом укладеного між сторонами договору є продаж продавцем природного газу покупцеві для подальшого його постачання побутовим споживачам, а також враховуючи специфічність природного газу як товару, на спірні правовідносини щодо порядку передачі природного газу від продавця до покупця поширюються відповідні положення Кодексу ГТС України.
Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 6 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС замовники послуг транспортування, які уклали договори купівлі-продажу природного газу у віртуальній торговій точці, оформлюють акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням одного примірника, який залишається в оператора газотранспортної системи) та надають їх оператору газотранспортної системи для узгодження обсягу газу, що передається сторонами.
Пунктом 11 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D).
Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ;
ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди;
зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття;
обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).
Пунктом 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:
- як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;
- як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
Оператор ГТС також не розглядає торгові сповіщення у таких випадках:
- відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору транспортування природного газу або неналежних розрахунків за договором транспортування;
- при порушенні замовником послуг транспортування вимог щодо змісту торгових сповіщень та/або порядку їх подання, передбаченого Кодексом;
- недостатності фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIІI цього Кодексу (пункт 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
Таким чином, нормативно визначено та сторонами в договорі узгоджено передачу продавцем покупцю газу шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження (торгове сповіщення продавця) та набуття (торгове сповіщення Покупця) природного газу, що надаються по відношенню до однієї газової доби з подальшим оформленням загального обсягу природного газу, що переданий у відповідному календарному місяці шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.
З урахуванням означеної домовленості сторін, у разі дострокового припинення дії договору в позивача, як продавця, виник обов'язок передати, а у відповідача, як покупця, зі свого боку, виник обов'язок прийняти і оплатити мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії договору.
Із урахуванням абз. 5 п. 1 додаткової угоди №33 від 23.04.2021 до договору продавець (ТОВ «Йе Енергія») зобов'язаний передати покупцю (ТОВ «Закарпатгаз Збут») мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та вправі вимагати від покупця прийняття зазначених обсягів шляхом надіслання покупцем Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття мінімального договірного обсягу природного газу і його подальшої оплати відповідно до умов п. 6.1. договору.
Покупець, в свою чергу, вправі вимагати передачі продавцем мінімального договірного обсягу природного газу шляхом надіслання ТОВ «Йе Енергія» Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на відчуження такого обсягу природного газу та зобов'язаний прийняти мінімальний договірний обсяг природного газу шляхом надіслання Оператору ГТС прийнятного торгового сповіщення на набуття такого обсягу природного газу і його подальшої оплати.
Умови укладеного між сторонами договору (п. 6.1.) не передбачають попередньої оплати покупцем природного газу за договором.
Доказів здійснення як продавцем так і покупцем дій спрямованих на передачу іншого об'єму товару ніж вже переданий, матеріали справи не містять.
З наведених положень Кодексу ГТС, умов Розділу 3 договору та п. 1 додаткової угоди №33 від 23 квітня 2021 року до договору видно, що у зв'язку з достроковим припиненням дії договору позивач був зобов'язаний передати відповідачу мінімальний договірний обсяг шляхом надання Оператору ГТС торгового сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу, відповідач, зі свого боку, мав обов'язок по відношенню до тієї ж газової доби/газових діб надати Оператору ГТС торгове сповіщення на набуття такого ж обсягу природного газу, що є передумовою для погодження Оператором ГТС такої передачі та віднесення ним переданих обсягів природного газу на відповідні портфоліо балансування (пункт 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
При цьому подані сторонами договору торгові сповіщення повинні збігатися в обсязі природного газу (бути рівними), як і необхідною умовою є відсутність підстав Оператора ГТС не розглядати такі торгові сповіщення відповідно до пункту 7 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС, в тому числі й в частині достатності фінансового забезпечення згідно з главою 2 розділу VIІI Кодексу ГТС.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).
Таким чином, виконання відповідачем обов'язку з прийняття мінімального договірного обсягу природного газу шляхом подання Оператору ГТС торгового сповіщення на набуття такого обсягу обумовлене виконанням позивачем власного обов'язку подати Оператору ГТС прийнятне торгове сповіщення на відчуження відповідного обсягу природного газу та одночасне (в межах однієї газової доби) виконання сторонами зазначених обов'язків встановлено Розділом 3 договору та положеннями Глави 2 Розділу XIV Кодексу ГТС.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що не встановлено наявності обставин з якими закон пов'язує можливість для нарахування штрафних санкцій у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Посилання апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 538 ЦК України та Кодекс ГТС не підтверджено під час апеляційного перегляду, а тому відхиляються апеляційним судом за безпідставністю.
Твердження апелянта про те, що судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі №916/1437/22, спростовуються матеріалами справи та викладеними вище обставинами.
Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Ухвалюючи оскаржене рішення, Господарський суд Закарпатської області виконав вказівки Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №907/509/22 відповідно до статті 316 ГПК України.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд
Рішення Господарського Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі №907/509/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія» - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙЕ Енергія».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 7 листопада 2024 року.
Суддя В.М. Гриців
Суддя І.Б. Малех
Суддя І.Ю. Панова