СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/496/24
ун. № 759/3158/15-к
05 листопада 2024 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця м.Херсона, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого Святошинським районним судом м. Києва 11.06.2015 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки,
встановив:
До суду надійшло подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
З подання вбачається, що на обліку у Святошинському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області з 20.07.2015 року перебуває ОСОБА_4 , засуджений 11.06.2015 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки, вирок набув чинності 13.07.2015 року. Згідно вироку суду ОСОБА_4 31.12.2014 року вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, завдавши потерпілому матеріальний збиток на занальну суму 348 грн. 00 коп. 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, яким усунена кримінальна караність діяння, за яке засуджений ОСОБА_4 , а тому провідний інспектор Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області просить звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання.
Представник орану пробації, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Засуджений ОСОБА_4 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, у суду відсутні відомості про його належне повідомлення про розгляд справи.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що за відсутності інформації про місцезнаходження засудженого неможливо розглянути справу.
Дослідивши подання, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку про те, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно дост.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії вчасі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року (далі Закон).
Пунктом 3 цього Закону ст. 51 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої відповідальність за ч.1 ст. 51 КУпАП за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; відповідальність за ч.2 ст. 51 КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпункт 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IVПК України передбачає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був засуджений за повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, при цьому потерпілому було завдано матеріальну шкоду на занальну суму 348 грн. 00 коп.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» установлено з 1 січня 2014 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 218 грн.
Отже, в частині кваліфікації кримінальних правопорушень при визначенні розміру шкоди, збитків застосовується неоподатковуваний мінімум в розмірі 609 грн. (50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, в даному випадку на 2014 рік).
Таким чином, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Однак, представником органу з питань пробації не надано суду актуальної адреси фактичного місцезнаходження ОСОБА_4 , не зазначено жодних засобів зв'язку з ним, у зв'язку з чим у суду відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи.
Крім того, представником органу з питань пробації не надано суду особової справи стосовно засудженого ОСОБА_4 , в матеріалах якої можливо було б побачити інформацію про виконання вироку суду та зрозуміти, чи був ознайомлений засуджений із порядком виконання вироку суду та з обов"язками, покладеними на нього судом, а також чому такий довгий час вирок суду був на виконанні і чого до цього часу не вирішене питання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв"язку із закінченням іспитового строку.
За таких обставин, суд позбавлений можливості розглянути справу, а отже в задоволенні подання слід відмовити і повернути подання разом з доданими до нього документами органу з питань пробації для належного оформлення.
Керуючись ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд, -
постановив:
В задоволенні подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_4 у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння, - відмовити.
Подання разом з доданими до нього документами повернути органу з питань пробації для належного оформлення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1