Справа № 346/4568/24
Провадження № 2/347/837/24
(Заочне)
07 листопада 2024 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кіцули Ю. С.,
за участю: секретаря с/з Мошулі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 13 вересня 1992 року у Бабинопільській сільській раді між нею і відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спочатку їх спільного проживання сімейні відносини були нормальними. Однак з часом відносини між ними погіршились через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейні відносини. Фактично припинили шлюбні відносини і протягом останніх шести місяців вони проживають окремо. Вважає, що шлюб носить формальний характер і примирення між ними неможливе, а збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просила шлюб між ними розірвати та залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при подачі позовної заяви подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить задоволити, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не відомі, відзив на позовну заяву не подавав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 30.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено справу до судового розгляду на 07.11.2024 року.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, відтак у відповідності до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням положень ст.280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 13 вересня 1992 року у Бабинопільській сільській раді Косівського району Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №4, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданим 13.09.1992 року (а.с.4).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 01.02.2012 року - у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 16.09.1998 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася та зареєстрована за адресою: с. Акрешори, Косівського району, Івано-Франківської області (а.с.6-7).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не підтримують стосунків та проживають окремо. Позивач ОСОБА_5 наполягає на розірванні шлюбу, про, що однозначно і категорично ствердила у тексті позовної заяви, а відповідач в судове засідання не з?явився і свою думку з цього приводу не висловив.
Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, та зважаючи, що на даний час, зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім'ї немає, а шлюб між сторонами носить формальний характер, в зв?язку із чим подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
В зв?язку з наведеним, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч.2 ст.114 СК України), і документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абз.2 ч.3 ст.115 СК України).
В порядку ч.2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню судом до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо розподілу судових витрат.
Розподіл судових витрат між сторонами регламентовано ст.ст.141-142 ЦПК України. Проте, враховуючи, що позивач в позовній заяві не ставить вимог про відшкодування з відповідача на її користь понесених нею судових витрат, суд вважає за потрібне судові витрати залишити за позивачем.
На підставі наведеного, ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації с. Акрешори, присілок Грунь, Косівського району, Івано-Франківської області, проживає АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 вересня 1992 року у Бабинопільській сільській раді Косівського району Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №4, - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 ».
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2024 року.
Суддя Ю. С. Кіцула