Провадження № 2/742/1431/24
Єдиний унікальний № 742/4802/24
08 листопада 2024 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У серпні 2024 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 88182,50 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 7111058 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 25000,00 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою 1,99 % в день. ТОВ «Авентус Україна» належним чином виконано зобов'язання за вказаним договором та надано в користування відповідача зазначену суму кредиту. Однак, в зв'язку з тим, що відповідачем неналежним чином були виконані умови договору, у відповідача перед товариством утворилася заборгованість, яка із врахуванням здійснених платежів, становить суму в розмірі 88182,50грн., з яких: 25000 грн - тіло кредиту, 33332,50 грн - нараховані проценти, 29850 грн - нараховані позивачем проценти за 60 каленарних днів.
27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/2024-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору.
Посилаючись на викладене, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути вказані суми із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Ухвалою судді від 15.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, та як вбачається з матеріалів позовної заяви, останній просить справу слухати у його відсутність та в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
У зв'язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 7111058 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 25000,00 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою 1,99 % в день.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 25000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Однак, в зв'язку з тим, що відповідачем неналежним чином були виконані умови договору, у відповідача перед товариством утворилася заборгованість в розмірі 88182,50 грн., з яких: 25000 грн - тіло кредиту, 33332,50 грн - нараховані проценти, 29850 грн - нараховані позивачем проценти за 60 каленарних днів.
Крім того, судом встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05./2024-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого у зобов'язанні є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином не виконав свої обов'язки за договором, та доказів на спростування позовних вимог та розміру заборгованості суду надано не було.
Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, з врахуванням вимог розумності та справедливості вважає, що нараховані відсотки є непомірно високими по відношенню до отриманої суми грошових коштів (25000 грн) та основного боргу (25000 грн) та такі підлягають зменшенню пропорційно до суми основного боргу, тому у сумі нараховані відсотки мають становити не більше суми отриманого кредиту, отже позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (56,7%), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1373 грн 50 коп судового збору та 5670,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282, 354-356 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість загальною сумою 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, з яких сума кредиту - 25000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 12500,00 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 12500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір в сумі 1373,50 грн та витрати на правову допомогу в сумі 5670,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлено 11.11.2024.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО