Справа№751/9789/24
Провадження №1-в/751/362/24
07 листопада 2024 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
представника - Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до закону,-
31.10.2024 до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшло клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року №3886-IХ, ст.74 КК України.
Представник установи в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Засуджений у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні також підтримав клопотання про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року №3886-IХ.
Вислухавши пояснення представника установи, засудженого, враховуючи думку прокурора, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 засуджений вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 12.09.2023. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.08.2024 ОСОБА_5 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлено для відбування покарання призначеного вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023. Ухвала набрала законної сили 28.08.2024. Початок строку покарання - 29.10.2024, кінець строку покарання - 29.10.2029.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Згідно з положеннями зазначеного Закону, ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2021 рік на 1 січня складав 1 135 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2 270,00 грн. (1 135 х2).
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2022 рік на 1 січня складав 1 240,50 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2 481,00 грн. (1 240,5 х2).
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2023 рік на 1 січня складав 1 342 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2 684,00 грн. (1 342 х2).
Відповідно до змісту вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023, ОСОБА_5 вчинив крадіжку чужого майна на суму 1990 грн., що станом на день вчинення крадіжки (03.05.2023) складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2 684,00 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
На переконання суду, внесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Зважаючи на викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Отже, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 в справі №750/7796/23 у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Таким чином, клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку з зазначеним, суд вважає, що оскільки ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком суду, ухваленим за вчинення ним діяння, кримінальна караність якого усунута, останній підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 533, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до закону - задовольнити.
Привести вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 за ч.4 ст.185 КК України щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.08.2023 у справі №750/7796/23, у зв'язку з усуненням законом караності діяння за яке він був засуджений.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 08.11.2024 о 15 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1