Справа№751/8923/24
Провадження №3/751/3258/24
08 жовтня 2024 року
Деркач О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасник бойових дій - посвідчення серії НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №136765 від 27.09.2024 року вбачається, що 27.09.2024 року о 22 год. 15 хв., громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме за адресою АДРЕСА_2 , учинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, штовханнях та ляпасах, ображав потерпілу нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 136765 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та дату розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань до суду не надходило.
Відповідно до практики Європейського суду, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Крім того, як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи в Новозаводському районному суді міста Чернігова, що підтверджує відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи процесуальні строки розгляду адміністративної справи і час перебування справи в провадженні суду, а також беручи до уваги перевагу публічних інтересів над приватними, в аспекті практики ЄСПЛ, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Отже, самі по собі, зокрема погрозливі висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_2 відмовилася як писати заяву на ОСОБА_1 , так і давати будь-які пояснення щодо ситуації яка сталася, що свідчить не про домашнє насильство, а побутову сварку.
Крім того, зазначені в протоколі факти завдання ОСОБА_1 фізичного болю (стусани, штовхання, ляпаси) ОСОБА_2 не підтверджується останньою під час спілкування з працівниками поліції, та будь-якими іншими належними та допустимими доказами.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).
Суд звертає увагу на те, що сварка під час конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності з правовими нормами, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 саме домашнього насильства, в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 173-2, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: О. Г. Деркач