Справа № 588/1192/24
Провадження № 2/588/309/24
07 листопада 2024 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у липні 2024 року звернулося до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 03.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 був укладений договір позики № 2871959, відповідно до якого відповідачеві надано кредит у розмірі 3000,00 грн з умовою сплати відсотків за користування коштами.
Строк повернення грошових коштів настав, але відповідач не виконує взяте на себе зобов'язання кредиту та не сплачує відсотки.
29.12.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за №29/12-2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2871959.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2871959.
Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 2871959 від 03.08.2021.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника становить 43221,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 3000,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 40221,00 грн.
У зв'язку із наведеним, представниця позивача просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 2871959 від 03.08.2021 у розмірі 43221,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою суду від 26.07.2024 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
09.09.2024 представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення щодо позову, у яких зазначив, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «МАНІФОЮ» існували зобов'язальні правовідносини, які виникли з договору позики. Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 24.08.2021 визначено сторонами до 23.09.2021. Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за договором позики, які нараховані після 23.09.2021 не можуть бути задоволені. Також представник відповідача заперечив проти заявленого позивачем розміру судових витрат на правничу допомогу посилаючись на те, що такий розмір не відповідає ступеню складності справи, яка є малозначною та незначної складності, часу витраченого адвокатом на виконання робіт та обсягом наданих послуг. Позов є типовим, а тому час витрачений адвокатом на його підготовку є незначний. Не надано доказів про те, що позов підготовлено адвокатом. Тому представник відповідача просить суд задовольнити позовні вимоги частково в сумі 4791 грн та відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідач очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, які просить стягнути з позивача.
01.10.2024 представниця позивача подала письмові пояснення, у яких, крім обставин викладених у позові, вказала, що відповідно до умов договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором за кожний день прострочення. Позикодавець має право нараховувати проценти до дня повернення позики. Тобто умовами договору передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30-денного строку користування позикою. Обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат. Проте, відповідач не навів обґрунтування не співмірності витрат зі складністю справи та не надав суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Факт підписання позовної заяви директором підприємства не спростовує, що її було складено адвокатським об'єднанням. Більш того, сторони визнають факт надання правової допомоги, погоджують її обсяг та не мають претензій щодо виконання умов договору. Тому твердження відповідача є припущенням, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, відсутні будь-які підстави для відмови у стягненні на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу. Також представниця позивача зазначила, що заявлений відповідачем орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн не підтверджується належними доказами, та є завищеним. Тому позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір.
Представниця позивача у судове засідання не з'явилася, але у позовній заяві вказала, що просить суд провести розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлений позов визнав частково пославшись на обставини викладені у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 03.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 був укладений договір позики № 2871959, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком до 25.08.2021 з умовою сплати базової фіксованою процентної ставки у розмірі 1,99000% від суми позики за кожний день користування позикою в межах повного строку позики. Також сторони погодили, що на прострочену позику нараховуються проценти у розмірі 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (а.с. 6-11).
На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок позичальника ОСОБА_2 03.08.2021 було перераховано кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн (а.с. 16).
24.08.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 2871959 від 03.08.2021, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк договору позики на 30 днів, а також узгодили графік нарахування процентів та графік обов'язкових платежів (а.с. 11-13).
Зазначений договір позики та додаткова угода до нього були укладені між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору позики та додаткової угоди до нього, вбачається, що у них визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_2 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання цього договору та додаткової угоди за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
29.12.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за №29/12-2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2871959 від 03.08.2021 на суму 9291,00 грн (а.с. 22-27).
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладеного договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2871959 від 03.08.2021 на суму 43221,00 грн (а.с. 28-36).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору позики, який був укладений 03.08.2021 між ОСОБА_2 та первісним кредитором ТОВ «МАНІФОЮ».
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував. Згідно розрахунку позивача, станом на 04.06.2024 заборгованість відповідача за договором позики становить 43221,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованість за процентами - 40221,00 грн (а.с. 21).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.
Щодо доводів представника відповідача про незаконність нарахування відсотків після 23.09.2021 суд вважає необхідним зазначити, що умовами кредитного договору між сторонами було погоджено порядок та розмір нарахування відсотків як протягом строку на який надавалась позика так і після закінчення такого строку. Зокрема п. 2.5 договору позики №2871959 від 03.08.2021 передбачено, що на прострочену позику нараховуються проценти у розмірі 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою. Відтак суд відхиляє відповідні доводи представника відповідача.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07.06.2024; прайс - лист вартості послуг АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 494 від 07.06.2024; витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024, згідно якої вартість наданих АО «Лігал Ассістанс» послуг по вивченню документів та складанню позовної заяви становить - 13000,00 грн; платіжну інструкцію № 0440640000 від 11.06.2024 про перерахування позивачем на користь АО «Лігал Ассістанс» коштів за надання правової допомоги на загальну суму 200000,00 грн (а.с. 40-45).
Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 13000,00 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Згідно витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024 АО «Лігал Ассістанс» на виконання умов договору про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07.06.2024 було надано: усну консультацію з вивченням документів та вартість цієї послуги становить 4000,00 грн (2000,00 грн - 1 година); складання позовної заяви та вартість цієї послуги становить - 9000,00 грн (3000,00 грн - 1 година).
Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.
Позовна заява складається з 5 аркушів, тому її складання, враховуючи неодноразове представництво АО «Лігал Ассістанс» інтересів позивача та професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності та не може становити стільки тривалий час.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 3000 грн.
Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Судові витрати на правничу допомогу понесені відповідачем не підлягають відшкодуванню.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики № 2871959 від 03.08.2021 у розмірі 43221 (сорок три тисячі двісті двадцять одна) грн 00 коп., кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 11.11.2024.
Суддя О. О. Огієнко