Справа № 588/1652/24
Провадження № 2-а/588/17/24
11 листопада 2024 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судового засідання Лободи Т.С., представника позивача Сумцова Є.С., представниці відповідача Сороколіт І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. у вересні 2024 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із указаним адміністративним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 21.06.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Солов'янчик Світланою Іванівною було винесено постанову серії АА №00020537 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. В зазначеній постанові вказано, що 20.06.2024 о 20 год. 09 хв. за адресою М-03, км 81+000, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,313% (2,525 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
З оскаржуваною постановою позивач ознайомився лише 27.08.2024, після її отримання у відповідь на адвокатський запит від Тростянецького ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції. У зв'язку із цим сторона позивача вважає, що строк для оскарження постанови має бути поновлений судом.
Позивач категорично не згоден із оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що він є фізичною особою-підприємцем, видами діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, вантажний автомобільний транспорт та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Також позивач є власником транспортного засобу DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, про що є відповідна відмітка. Крім того, позивач є власником транспортного засобу LAMBERET LVFS-3F д.н.з. НОМЕР_2 - спеціалізованого напівпричепа контейнеровоза (з пристр. самовивантаження). В оскаржуваній постанові є посилання лише на один транспортний засіб DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , однак у порушення п. 15 та 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ № 1174 від 27.12.2019, не встановлено державний номерний знак, тобто відповідачем при складанні постанови не було встановлено дійсні обставини справи. Також у постанові відсутні відомості про загальну максимальну довжину транспортного засобу з напівпричепом-контейнеровозом позивача. У постанові вказано, що виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса 42525 кг; фактичні зафіксовані параметри кількість вісей 6 шт., спарені колеса 3 вісь, відстань між вісями 1-2: 2660 мм, 2-3: 1330 мм, 3-4: 5340 мм, 4-5: 1300 мм, 5-6: 1320 мм; навантаження на вісь 1 - 7200 кг; 2 - 4900 кг, 3 - 8250 кг, 4 - 9200 кг, 5 - 8900 кг, 6 - 8800 кг; загальна маса 47250 кг.
Також представник позивача вказав, що належні позивачу транспортні засоби по маршруту проїхали значну відстань та не один автоматичний пункт зважування, але при цьому перевищення загальної маси транспортного засобу було встановлено лише за адресою М-03, км 81+000, Київська область. Нормативне навантаження для транспортного засобу у цій справі повинно визначатися як для контейнеровоза та враховуючи дозволену максимальну фактичну масу 44 тони, як для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз). При цьому з огляду на встановлені у постанові вагові параметри автомобіля та похибку пристрою, на який вони були зафіксовані, перевищення вагових норм у даному випадку не відбулося.
Посилаючись на зазначені обставини представник позивача просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00020537 від 21.06.2024, винесену ст. державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Солов'янчик Світланою Іванівною, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн, а справу - закрити.
Ухвалою суду від 06.09.2023 було поновлено позивачеві строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.
13.09.2024 представницею відповідача Ситниченко О.В. був поданий відзив на позов, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритним транспортом позивача підтверджується загальними результатами автофіксації. Сам по собі напівпричіп рухатися не міг, а лише за допомогою тягача DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , який допустив перевищення нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР. Навантаження в 44 тони допускається для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного, або більше контейнерів, або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. З матеріалів фотофіксації вбачається, що позивачем не здійснювалося перевезення у контейнері. Таким чином максимально допустиме навантаження для вказаного транспортного засобу відповідно до п. 22.5 ПДР є 40 тон. Також здійснене позивачем перевезення не є перевезенням змінного кузову. Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 3,3, сертифікат 35-02/1133-1136; 23-21/000193-000196 дійсний до 21.09.2024. Вказаний прилад є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом відповідності. Інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю в якій відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу, тощо. Зокрема виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, загальна маса становить 42525 кг. Перевищення навантаження складає 2,525 тони, що становить 6,313%.
Також представниця відповідача вказала, що оскаржувана постанова була скерована 21.06.2024 рекомендованим листом з повідомлення на поштову адресу позивача, що міститься у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, вказану самим позивачем при реєстрації транспортного засобу та підтверджену у позовній заяві. Позивач отримав постанову 15.07.2024. Таким чином відповідачем у повній мірі дотримано вимог щодо порядку повідомлення позивача по винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обґрунтувавши обставинами викладеними у позовній заяві. Також представник позивача зазначив, що здійснювалося перевезення контейнеровозом, але контейнер не перевозився.
Представниця відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила пославшись на обставини викладені у відзиві на позов. Також представниця відповідача вказала, що зазначена вага транспортного засобу у товарно-транспортній накладній не є належним доказом, оскільки такий документ підтверджує відносини між суб'єктами господарювання, а зважування не здійснювалося на спеціальному пристрої.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши, докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.
У відповідності до ст. 244 КАС України під час прийняття рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то - пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що 21.06.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки транспорту Солов'янчик Світланою Іванівною була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспортні, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00020537, якою на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. За змістом указаної постанови, 20.06.2024 о 20 год. 09 хв. за адресою М-03, км 81+000, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6,313% (2,525 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM 3,3 (а.с. 12, 47).
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів позивачу на праві власності належать: спеціалізований вантажний сідловий тягач- Е марки DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз (з пристр. самовивантаж) марки LAMBERET LVFS-3F д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 14, 15).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 від 18.11.1998, ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем (а.с. 13).
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.06.2024 серії АА № 00020537на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 22.5.б Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, зокрема коли їх параметри не перевищують фактичної маси, для автомобільних доріг державного значення: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метри - 44 тони.
Таким чином, визначальними ознаками комбінованого транспортного засобу для цілей визначення параметрів максимальної фактичної маси є: кількість вісей у тягача та напівпричепа, наявність у напівпричепа ознак контейнеровозу, перевезення одного чи більше контейнера або ж змінного кузова при дозволеній загальній максимальній довжині 13,716 метра.
У відповідності до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі Правила № 30), якими встановлені єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення представницею відповідача разом із відзивом було надано інформаційну карту габаритно-вагового контролю та світлини із зображенням транспортного засобу (сідлового тягача), реєстраційний номер DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 при проходженні габаритно-вагового контролю 20.06.2024 о 20 год. 09 хв. за адресою М-03, км 81+000, Київська область. Вага транспортного засобу зафіксована - 47,25 т. (а.с. 42-46).
Також представницею відповідача надано свідоцтва про повірку приладу автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі, призначення типуWIM3 (а.с. 49-56).
Отже надані сторонами докази у сукупності підтверджують факт проходження габаритно-вагового контролю 20.06.2024 о 20 год. 09 хв. на автомобільній дорозі М-03, км 81+000, Київської області, транспортного засобу (сідлового тягача-Е), марки DAF моделі 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом контейнеровоза марки LAMBERET LVFS-3F, реєстраційний номер НОМЕР_2 , де було зафіксовано вагу транспортного засобу 47,25 т.
У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (далі - Правила № 363), дано визначення:
вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.
Відповідно до п. 17.1 - 17.5 Правил № 363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Крім цього, відповідно до вимог п. 17.15 Правил № 363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.
З наявних в матеріалах справи фотознімків не вбачається, що сідловий тягач з напівпричепом - контейнеровозом перевозив контейнер.
Також представник позивача ствердив, що вантаж, який перевозився трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом контейнеровозом, знаходився не у контейнері.
Вагові параметри до контейнеровозів можуть бути застосовані лише за наявності двох умов, а саме максимальної довжини транспортного засобу та перевезення контейнеру.
Згідно товарно-транспортної накладної №773к від 21.06.2024 загальна довжина транспортного засобу DAF XF 105.46, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки LAMBERET номерний знак НОМЕР_2 , складає 16,50 метрів (а.с. 86).
Отже загальна довжина комбінованого транспортного засобу перевищує допустимо визначені пунктом 22.5.б Правил дорожнього руху параметри.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане перевезення в контексті спірних правовідносин не можна кваліфікувати, як контейнерне перевезення, що у свою чергу виключає можливість перевезення вантажу вагою до 44 тони.
Натомість, факт порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР України підтверджується інформаційною карткою габаритно-вагового контролю згідно з якою показник зважування «weight-full» (фактична маса) складає 47,250 тон, що свідчить про недотримання позивачем вимог, встановлених п. 22.5 ПДР, зокрема щодо допустимої фактичної ваги - 40 тон.
При цьому, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами закріплена в Додатку 1 до Інструкції №512, відповідно до якої: % перевищення = ((Х факт - Х норм - похибка пристрою) / Х норм) х 100 % Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Відомості про вагу транспортного засобу, що зазначені у товарно-транспортній накладній №773к від 21.06.2024 суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено, що зважування транспортного засобу здійснювалося у встановленому законом порядку із застосуванням сертифікованого та повіреного пристрою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, а стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відтак, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8-10, 134, 139, 242, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса місцезнаходження: вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845.
Суддя О. О. Огієнко