490/5397/24
нп 2-зз/490/37/24
04 листопада 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Чулуп О.С.,
при секретарі - Ребрина Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 490/5397/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Коханенко Ольги Григорівни про визнання договору даруваня недійсним та скасування реєстрації -
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Коханенко Ольги Григорівни про визнання договору даруваня недійсним та скасування реєстрації.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява в якій останній просить: скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 27 червня 2024 року у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - частку нежитлових приміщень-салону перукарні з нежитловими приміщеннями підвалу загальною площею 67,8 кв.м. на першому поверсі житлоового будинку за літ. А-3, що розташовані по АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви заявник вказує, що предметом вказаного є визнання недійсним договору дарування серії та номер 596 від 04.08.2017 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Заявник вказує, що вказаного договору не існує та не існувало. Також зазначив, шо є власником вказаних приміщень на підставі договору дарування від 04.08.2017 року серії та номер НМІ 045522 укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Таким чином, заявник вказує, що неіснуючий фізично Договір дарування не може бути визнаний судом недійсним, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є відчужувачем нерухомого майна, шо належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Наявність накладеного судом арешту на належне заявнику нерухоме майно порушує його право власності та може ускладнити вільне володіння і користування майном.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2024 року згідно якої накладено арешт на нерухоме майно - 1/2 частки нежитлових приміщень салону-перукарні з нежитловими приміщеннями підвалу загальною площею 67.8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку за літ. А-3 , що розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 38455907).
За приписами частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (частина четверта статті 158 ЦПК України).
Звертаючись із цим клопотанням відповідач ОСОБА_5 зазначив, що є власником спірного майна на підставі іншого договору дарування, ніж то, що оскаржується. Крім того, зазначає, що спір у цій справі відсутній, а тому просить скасувати заходи забезпечення позову.
Судом встановлено, що предметом розгляду вказаної справи є визнання недійсним договору дарування серії та номер 596 від 04.08.2017 року про безоплатну передачу частки нежитлових приміщень салону-перукарні з нежитловими приміщеннями підвалу загальною площею 67,8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку за літ. А-3, що розташовані по АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ) із власності ОСОБА_3 у власність ОСОБА_6 .
Ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2024 року, якою було накладено арешт на спірне майно містить посилання на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.06.2024 року згідно якої ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частки нежитлових приміщень салону-перукарні з нежитловими приміщеннями підвалу загальною площею 67.8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку за літ. А-3 , що розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 38455907), право власності виникло на підставі договру дарування № 596 від 04.08.2017 року ( оспорюваний договір).
Отже, питання наявності підстав для забезпечення позову та співмірність застосованих заходів забезпечення позову, вже вирішено. Відповідачем ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2024 року не оскаржувалась.
Будь-яких інших підстав для скасування заходів забезпечення позову заявником не наведено.
За такого, враховуючи те, що розгляд справи № 490/5397/24 не завершено, рішення за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_2 судом не ухвалено, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 ..
Підсумовуючи викладене у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 158, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2024 року у справі № 490/5397/24 у вигляді арешту на нерухоме майно - 1/2 частки нежитлових приміщень салону-перукарні з нежитловими приміщеннями підвалу загальною площею 67.8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку за літ. А-3 , що розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 38455907),- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя