Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/9278/24
нп 1-кс/490/4249/2024
29 жовтня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai» моделі «Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають матеріали кримінального провадження №22024150000000260 від 10.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368-5 КК України.
Також вказав, що вказаний транспортний засіб був придбаний за кошти, які отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за такого він може підлягати спеціальній конфіскації.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якому вказав, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В провадженні СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають матеріали кримінального провадження №22024150000000260 від 10.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368-5 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в.о. головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради ОСОБА_4 , за попередньою змовою осіб з невстановленими представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи невстановлених осіб в якості посередників для підбору військовозобов'язаних громадян, які мають намір ухилитись від мобілізаційних заходів, здійснює підробку документів стосовно стану здоров'я військовозобов'язаних, що дає їм змогу незаконно отримати відстрочку від призову або виключення з мобілізаційних обліків.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 в результаті своєї протиправної діяльності отримувала винагороду у вигляді грошових коштів, а також протягом 2022-2023 років використовуючи грошові кошти набуті незаконним шляхом придбала рухоме та нерухоме майно, в тому числі реєструючи вищевказане майно на рідного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відповіді регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях, 25.05.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 став власником автомобіля марки «Hyundai» моделі «Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
З урахуванням того, що вказаний транспортний засіб може підлягати спеціальній конфіскації, з метою забезпечення його збереження, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Hyundai» моделі «Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1