11.11.2024
Справа № 482/1859/24
Номер провадження 2/482/770/2024
Іменем України
11 листопада 2024 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просить визнати виконавчий напис № 371 від 13.02.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар'єю Ігорівною на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал», за кредитним договором № 500957930 від 27.08.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», на суму 84 269,30 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а заборгованість, зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення не була безспірною, що тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 05.09.2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третім особам строк для надання письмових пояснень щодо позову або відзиву.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, долучила до справи доповнення до позовної заяви, відповідно до якого додатково повідомила, що нотаріус, яка вчиняла виконавчий напис, не повідомляла її як боржника про вимогу кредитора, що позбавило її права заперечувати щодо незаконно нарахованої заборгованості, зазначає, що виконавчий напис вчинявся за зобов'язаннями боржника, по яких сплив строк позовної давності, а юридична особа, правонаступник АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Дебт Форс» - позбавлена ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В., до суду не з'явилися, заяв та клопотань від них не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися до зали судового засідання.
Суд, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх у сукупності, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. 13.02.2020 року було вчинено виконавчий напис № 371 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" грошових коштів у розмірі 84 269,30 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. від 06.08.2024 року, у межах відкритого виконавчого провадження ВП № 61666262 з примусового виконання виконавчого напису № 371 від 13.02.2020 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно роз'яснень до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачкою вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачкою, що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Нотаріусом не з'ясовано, станом на час вчинення спірного виконавчого напису, чи дійсно існують підстави виникнення у позивачки зобов'язання перед банком, чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв'язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачкою вимоги банку про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки.
Статтею 8 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною 1 статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частинами 1, 2 статті 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина 1 статті 24 Конституції України).
Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист своїх прав і свобод.
Частиною 1 статті 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За встановлених обставин, виконавчий напис № 371, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. 13.02.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" грошових коштів у розмірі 84 269,30 грн. та 650,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису (на загальну суму 84 919,30 грн.), слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Крім того враховуючи, що позивач, згідно п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 371, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар'єю Ігорівною на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал», за кредитним договором № 500957930 від 27.08.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», на суму 84 269,30 грн. та 650,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису (на загальну суму 84 919,30 грн.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608, 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літ А, оф. 602), на користь Держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн. на рахунок UA508999980313101206000014468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: В.М. Кічула