Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 930/2351/24
Провадження № 1-в/930/83/24
"05" листопада 2024 р. м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання В.о. начальника Тульчинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України, стосовно засудженого:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 01.03.2023 р. Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України , -
11.09.2024 до Немирівського районного суду Вінницької області надійшло подання В.о. начальника Тульчинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення вироку суду у відповідність до закону, стосовно засудженого ОСОБА_5 .
Подання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 перебуває на обліку Тульчинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме за викрадення майна 17.10.2021 року на загальну суму 1617 грн. 23 коп.
09.08.2024 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує (декриміналізує) злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають або відбули покарання, але судимість не знято і не погашено. Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно ч.2 ст.74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Представник Тульчинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просить клопотання відносно ОСОБА_5 , розглянути без її участі, подання підтримала та просить його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду подання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року ОСОБА_5 засуджений за те, що 17.10.2021 приблизно о 22 год. 00 хв. перебуваючи в с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької області, з метою вчинення крадіжки підійшов до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_5 пересвідчившись що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнену хвіртку зайшов на територію подвір'я вищезазначеного домоволодіння, після цього підійшов до приміщення господарської будівлі, та через незамкнені двері зайшов у господарську будівлю, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, здійснив крадіжку належного ОСОБА_6 , майна, а саме зарядного пристрою торгової марки «Alligator» моделі «AC 804» для зарядки свинцево кислотних акумуляторів вартістю 651,91 грн., дриля (перфоратора) торгової марки «Stern» моделі «ID13DN» вартістю 387,00 грн., металевої каністри радянського виробництва об'ємом 20 літрів вартістю 208,00 грн., що була заповнена 12 літрами бензину марки А-95 загальною вартістю 370,32 грн., ціною 30,86 грн. за один літр, яка знаходились на підлозі, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1617,23 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення. ОСОБА_5 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. ст.75,76 КК України, від призначеного покарання останній звільнений, з іспитовим строком на один рік.
09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі:ЗУ № 3886-IX), яким внесені зміни до КУпАП ст.51 Дрібне викрадення чужого майна.
Положеннями ч.1ст.51 КУпАП у редакції Закону України № 3886-IX передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП у редакції Закону України № 3886-IX установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягає адміністративній відповідальності.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01.01.2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн., а 50 відсотків від його розміру становило 1135 грн., 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2270 грн.
Таким чином, відповідно до статті 51КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2021 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2270 грн.
Внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу, що визначено положеннями статті 74 КК України.
Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2ст.74 КК України встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його не відбутої частини.
За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, на підставі ч. 1 ст.5, ч. 2 ст.74 КК України, суд вважає подання В.о. начальника Тульчинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення вироку суду у відповідність до закону таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
Подання В. о. начальника Тульчинського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_4 про приведення вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 01.03.2023 у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 01.03.2023 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання згідно зі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Немирівського
районнного суду: ОСОБА_1