08 листопада2024 року
м. Київ
справа № 759/6521/17
провадження № 61-13311ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Конопатом Миколою Івановичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 , про визнання незаконним розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації
від 31 березня 2016 року № 132 та скасування Свідоцтва про право власності
від 31 березня 2016 року (без номера та серії),
У квітні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи:
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 , про визнання незаконним розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 березня 2016 року № 132 та скасування Свідоцтва про право власності від 31 березня 2016 року (без номера та серії).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано розпорядження органу приватизації Святошинської районної в місті Києві від 31 березня 2016 року № 132 про передачу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у приватну власність квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним Свідоцтво про право власності (без номера та серії) на квартиру АДРЕСА_1 , що розташована в місті Києві видане
31 березня 2016 року Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
У вересні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Конопатом М. І., на постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк представник заявників направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 жовтня
2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі заявники, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року скасувати
та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, на заявляючи вимог про скасування відповідного судового рішення, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення
у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Водночас як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на пункт 5 статті 411 ЦПК України, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання у суді апеляційної інстанції, що є підставою для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду, проте, просять направити справу на новий розгляд до Святошинського районного суду міста Києва, на заявляючи вимог про скасування відповідного судового рішення, що не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України.
Отже, заявникам необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам
статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними статтею 409 ЦПК України та надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи наведене, строк для усунення недоліків необхідно продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець