31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 509/3994/19
провадження № 61-11586св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Міністерство аграрної політики та продовольства України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 10 квітня
2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на житлові приміщення, господарські будівлі та споруди,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просила:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неприйняття рішення про приватизацію державного житла, у якому проживають позивачі, та ненадання вичерпної відповіді з питання приватизації - протиправною;
- визнати за позивачами у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 народилася в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживали у гуртожитку
в АДРЕСА_2 . Вказана адреса є місцем її реєстрації та мешкання, як і в подальшому її дітей. Загалом у цьому будинку крім них проживає ще 21 особа, які притягнуті до участі у справі в якості третіх осіб.
Оскільки за даними Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області вказаний будинок є власністю держави і органом, уповноваженим управляти цим будинком, є Міністерство аграрної політики та продовольства України, то вона від свого імені та як законний представник своїх дітей звернулася до Міністерства із заявою щодо отримання ними у власність цієї квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Посилаючись на бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про приватизацію спірної квартири, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який просила задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня
2020 року позов задоволено.
Визнано бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неприйняття рішення про приватизацію державного житла, у якому проживають позивачі, та ненадання їм вичерпної відповіді з питання приватизації протиправною.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з приміщень, господарських будівель та споруд, що становить 1170/10000 частини всього житлового будинку, та яка знаходиться у вказаному буднику за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2020 року змінено в частині мотивування (доповнено). В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу представника Міністерства аграрної політики та продовольства України -
Кулініч В. М. задоволено частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року скасовано в частині вирішення позову про визнання права власності на квартиру у порядку приватизації, ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову про визнання за ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з приміщень: літ. «а1» - прибудова 2-1 коридор
3,2 кв. м; 2-2 санвузол 5,6 кв. м; літ. «а» - прибудова 2-3 коридор 7,3 кв. м;
2-4 житлова 10,1 кв. м; з літ. «А» - житловий будинок 2-5 житлова кімната 16,8 кв. м, загальною площею 43,0 кв. м, житловою площею 26,9 кв. м, господарських будівель та споруд: літ. «В» - гараж, літ. «Г» - вбиральня, літ. «Е» - альтанка, літ. «Ж» - навіс, літ. «З» - сарай, літ. «И» сарай, літ. «І» сарай, літ. «К» - сарай, що становить 1170/10000 частини всього житлового будинку під літ «А», та яка знаходиться у вказаному буднику під АДРЕСА_4 .
В іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 21 липня 2020 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року стягнено з ОСОБА_1 на користь Міністерства аграрної політики та продовольства України судові витрати у загальному розмірі 5 085,79 грн.
Короткий зміст вимог заяви про роз'яснення судового рішення
У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду в порядку статей 271, 402 ЦПК України.
ОСОБА_1 просить роз'яснити пункти 60 та 63 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 509/3994/19 у таких питаннях:
1) до якого за підсудністю суду вона має подати позов про зобовязання Мінагрополітики розглянути її заяву та прийняти рішення щодо приватизації житла, у якому вона мешкає разом з дітьми - до адміністративного суду за нормами КАС України, чи до суду загальної юрисдикції за нормами ЦПК України?;
2) чи може суд на підставі пункту 2 статті 5 ЦПК України самостійно застосувати спосіб захисту прав особи, за умови, що викладені позивачем вимоги потребують саме такого способу захисту прав позивача, який визначив суд, і якихось додаткових досліджень обставин та доказів для такого застосування не потрібно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 271 ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавцяв судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись статтею 271 ЦПК Україниможна зробити висновок, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи із вказаної норми, підстави для роз'яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, і без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які суперечили б або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Подібні висновки зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 14 червня 2018 року у справі № 800/507/17 (провадження № 11-263сап18).
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли таке рішення не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є не зрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Верховний Суд зазначає, що у пункті 63 вказаної постанови від 10 квітня 2024 року зазначено, що належним способом захисту порушених прав позивачів є звернення із позовною заявою про зобов'язання розглянути їх заяви про приватизацію, прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду.
Результат аналізу заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що вона стосується роз'яснення мотивів постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року.
Крім того, за змістом статті 271 ЦПК Українироз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження»(ухвала Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, провадження
№ 14-65цс20).
Указана постанова Верховного Суду не підлягає примусовому виконанню, не допускає декілька варіантів тлумачення, є зрозумілою, а тому вона не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України.
З огляду на це колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі
№ 509/3994/19 слід відмовити.
Керуючись статями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності на житлові приміщення, господарські будівлі та споруди відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович