Справа № 523/18056/24
Провадження №1-кп/523/1568/24
01.11.2024 року
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024164490000462 від 25.09.2024
у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, білоруса, громадянина України, з середньою освітою, безробітного, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 126 ч. 1 КК України,
20.09.2024 о 11:41, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу парадної № 6 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , підійшов впритул до раніше незнайомої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку та має II групу інвалідності, спровокував з нею словесний конфлікт та на ґрунті раптової неприязності до неї умисно завдав один удар долонею правої руки в область правого передпліччя потерпілій ОСОБА_4 , чим завдав останній фізичний біль.
Крім того, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_3 , у вказаний час та місці, а саме 20.09.2024 о 11:42 поблизу парадної № 6 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , через свій стан алкогольного сп'яніння будучи агресивно налаштованим до раніше незнайомої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку та має II групу інвалідності, вирішив ще умисно завдати шкоди її здоров'ю.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний намір з мотивів особистої неприязності до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , діючи з метою заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, докладаючи зусилля умисно штовхнув обома руками в спину потерпілу ОСОБА_4 , внаслідок чого вона впала на бетонні сходи парадної та плиткове покриття, тим самим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми ліворуч та синця лівого стегна, які як окремо так і разом, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника, обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, до матеріалів додано заяву потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона не заперечує проти такого розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ознаками кримінального проступку, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження; за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом'якшує або обтяжує покарання.
До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.
До обставини, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (проступків), особу обвинуваченого, зокрема що на обліку у лікаря психіатра та в наркологічному кабінеті не перебуває, раніше не судимий, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням вказаних обставин, суд, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді громадських робіт, що передбачено санкціями ч.1 ст. 125, ч.1 ст.126 КК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Арешт на майно не накладався.
Витрат на залучення експерта немає.
Речових доказів немає.
Керуючись ст.ст. 107 ч.4, 369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.125 КК України - 240 (двісті сорок) годин громадських робіт;
- за ч.1 ст.126 КК України- 200 (двісті) годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Копії вироку направити прокурору та ОСОБА_3 , а також надати для відома іншим заінтересованим особам та направити для виконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1