Справа № 523/14577/24
Номер провадження 3/523/5709/24
"14" жовтня 2024 р.року суддя Суворовського районного суду м. Одеси Позняк В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, за змістом протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.08.2024 року о 01.38 години, ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Паустовського та пр-т Добровольського в м. Одесі, керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» р/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд проводився з використанням технічного засобу «Alcotest марки «Drager7510», згідно якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (1,55‰), тим самим порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху».
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що у вказаний день та час разом з чоловіком та дитиною в комендантську годину рухались на автомобілі у зв'язку з хворобою дитини. Під час спілкування працівники поліції зазначили, що необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому права та обов'язки не роз'яснювали, не зазначили що саме стало підставою для направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, не розуміючи що це за процедура огляду та які будуть наслідки пройшла тест на стан алкогольного сп'яніння так як виконувала вказівки працівників поліції, однак сама процедура їй була не зрозуміла. У поясненнях наданих у судовому засіданні, ОСОБА_1 категорично не визнала свою вину, при цьому зазначила, що не погоджується із складеним відносно неї протоколом, у зв'язку з чим, просила справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
До Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких надала аналогічні пояснення наданні у судовому засіданні, зазначивши, що відеозаписи долучені до матеріалів справи не містять повного відображення події, всупереч встановленого законодавства, даний відеозапис не проводився безперервно з моменту зупинки транспортного засобу та до складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, вказує, що вказаний відеозапис не можливо вважати належним доказом при розгляді даного адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, просила справу відносно неї про адміністративне правопорушення закрити по відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши пояснення ОСОБА_1 , надані нею у судовому засіданні, якими вона повністю заперечувала факт порушення нею правил дорожнього руху, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
-Протокол серії ЕПР № 110066 від 10.08.2024 року, (а.с.1)
-Тест драгер «Drager7510» (а.с.4)
-Відеозапис долучений до матеріалів з ПВР 470409, 473742 (а.с 5)
При дослідженні відеозапису долученого до матеріалів справи, судом встановлено, що на диску долученому до матеріалів справи окремим відеофайлом міститься запис який починається з моменту, як автомобіль марку якого не вдається можливим ідентифікувати, рухається після чого зупиняється та даний відеофайл є відокремленим від іншого відеозапису події, що суперечить чинному законодавству. При огляді окремого відеофайлу зафіксовано лише як автомобіль чорного кольору рухається та через проміжок часу здійснює зупинку, при перегляді даного відеозапису не зафіксовано що даний автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції, крім того суд під час огляду не може встановити який саме автомобіль рухався, та чи була зупинка транспортного засобу здійснена законно, згідно порядку встановленого законодавством, також не зафіксовано чи було керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Під час дослідження відеозапису, долученого співробітниками поліції до протоколу, встановлено, що відеозапис з ПВР № 470409 розпочинається с того моменту, коли невідома особа, без зазначення причини зупинки та без представлення, спілкується з ОСОБА_2 , при невстановлених обставинах, (зафіксований час 00.35 год.) та не перевіряючи ознаки, на мові оригіналу зазначає «Драгер будете проходить?». ОСОБА_1 не заперечувала факт того, що порушила комендантську годину у зв'язку з необхідністю доставити дитину до лікарні та неодноразово під час спілкування зазначала що дитина захворіла з температурою, швидка допомога не приїжджає, потрібно до лікарні. Подальший проміжок часу з відеозапису зафіксованого на ПВР №470409, не відображають події які б мали значення для розгляду даної справи, на відеозаписі ( час 01.44.13) зафіксовано як ОСОБА_1 проходить процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння. Під час перегляду відеозапису, судом встановлено, що жоден з працівників поліції не зазначив, що саме стало підставою для проходження огляду на стан сп'яніння, ознаки алкогольного сп'яніння не були перевірені та не встановлені, при цьому суд зауважує, що на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 відповідає дійсності, всі вказівки поліцейських були чітко виконанні, під тиском працівників поліції ОСОБА_1 погодилась пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, не розуміючи свої права та обов'язки. Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, їх поведінку та обстановку, яка склалась на місці події, суд доходить до висновку, що в діях працівників поліції були порушення як направлення на проходження огляду на стан алкогольного спяніння так і порядок виявлення у водіїв ознак спяніння, крім того була провокація відносно ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення та бажання скласти протокол відносно неї.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію з моменту зупинки водія та факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений “Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Аналіз законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що встановлено обов'язковість використання під час огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. Вказане свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин оправи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
З об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності передбаченою ст. 130 ч.1 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб, керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і є підставою складання відносно нього протоколу за адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та притягнення до адміністративної діяльності.
При цьому, відповідно до п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв. незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух. зворушення з місця та як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Як вбачається з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної бодікамери патрульного поліцейського, автомобіль марки «Volkswagen Tiguan» р/н НОМЕР_1 , знаходився в нерухомому стані, з незаведеним двигуном. Будь яких інших подій, як то керування транспортним засобом або зупинення автомобіля, на приєднаному до справи відеозапису не зафіксовано. На долученому до матеріалів справи диску міститься лише відокремлений відеофайл як автомобіль темного кольору рухається та зупиняється, при цьому причину зупинки та що саме це за автомобіль ідентифікувати не можливо.
Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено що відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не проводився безперервно спеціальними технічними засобами з моменту зупинки та весь час під час виконання необхідних здійснення працівниками поліції дій, що є порушенням Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, затверджену наказом МВС України 18.12.2018 №1026., суд розцінює, що доданий працівниками до матеріалів справи диск із відеофайлом є неналежним і недопустимим доказом.
Із наданих відеозаписів вбачається, що в момент як працівники патрульної поліції зупинились, автомобіль стояв на узбіччі та факту керування ОСОБА_1 цим автомобілем не зафіксовано та не доведено матеріалами справи, факт зупинки транспортного засобу працівниками поліції згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» або порушення інших ПДР України з відеозаписів працівників поліції, які маються в матеріалах справи, взагалі не вбачається.
Більше того, відеозапис розпочинається із того, що невідома особа, яка не представилась спілкується з ОСОБА_1 , працівниками поліції всупереч ст.35 Закону України «Про національну поліцію», не повідомлено ОСОБА_1 причини зупинки, якщо така мала місце у випадку керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 дійсно було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, також суд зауважує що направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було з суттєвими порушеннями та не відповідало діючому законодавству, крім того працівниками поліції не наведено обґрунтованих підстав, з яких вони дійшли до висновку про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння які б стали підставою для направлення на проходження огляду на стан спяніння.
Враховуючи вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення серії № 110066 від 10.08.2024 року у такому вигляді викликає обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ст.62 ч.3 Конституції України тлумачиться на користь ОСОБА_1 ..
Таким чином, такі дії працівників поліції судом розцінюється, як бажання у будь-якому випадку притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав. Матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 , а її поведінка відповідає обстановці. У зв?язку з чим, такі дії працівників поліції з ініціювання провадження призвели до несправедливості провадження в цілому, оскільки правопорушення не було б вчинене без їх активної участі у ньому.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КпАП України було грубо порушено норми закону, порушено порядок направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного спяніння, порушено саму процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд згідно діючого законодавства можливо лише при виявлені ознак алкогольного сп'яніння, вичерпний перелік яких зазначено в Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС від 09.09.2009 року № 400/666, однак при перегляді відеозапису судом було встановлено, що жодної ознаки при перевірці у ОСОБА_1 виявлено не було. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КпАП України було грубо порушено норми закону, порушено порядок направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушення складання протоколу про адміністративне правопорушення, що призвело його до визнання неналежним доказом, а відтак саму процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння суд визнає незаконною.
Аналіз матеріалів справи відносно ОСОБА_1 дають суду підстави вважати, що докази, долучені до протоколу та досліджені у судовому засіданні є неналежними та недопустимими, не містять в собі фактичних даних, на основі яких можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При оцінювані зібраних за справою доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні.
Відповідно, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який в свою чергу складений з порушеннями, не узгоджується з матеріалами долученими до матеріалів, та не може бути єдиним доказом доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та які повністю протирічать поясненнями ОСОБА_1 наданими суду та не утворюють тієї достатньої сукупності фактів, що б без заперечливо свідчила про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишала жодного розумного сумніву в цьому.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме суперечливий характер інформації, котра міститься в матеріалах справ, неузгодженість наданих доказів між собою, порушення з боку працівників поліції порядку складання протоколу, порушення процедури направлення на проходження огляду, та як результат відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів та позбавлення суду можливості відтворити в повному обсязі події зазначені в протоколі для вирішення питання щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачено ст. 130 ч.1 КпАП України, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251,283, 284 ч.1 КУпАП, -
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк