Номер провадження: 22-ц/813/5876/24
Справа № 501/3353/23
Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.
Доповідач Кострицький В. В.
05.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство “Універсал Банк»
представник позивача - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Акціонерного товариства “Універсал Банк»
на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 березня 2024 року
за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Короткий зміст обставин справи
У серпні 2023 року до Іллічівського міського суду Одеської області звернувся представник Акціонерного товариства “Універсал Банк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач мотивав тим, що 24.10.2019 р. ОСОБА_2 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг у звязку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 07.03.2020р. , прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_2 наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100000,0 грн. з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 % річних). Проте відповідач належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і допустив прострочену заборгованість, яка станом на 14.06.2023 р. складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21299,06 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» вказану заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06 березня 2024 року відмовлено в задоволенні позову АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_2 ..
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.10.2019 р. тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06 березня 2024 року представник АТ «Універсалбанк» просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було досліджено механізм отримання банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, у зв'язку з чим, суд дійшов передчасного висновку про те, відповідачка не була ознайомленою з вказаними вище документами.
На момент підписання анкети-заяви від 24 жовтня 2019 року, відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
Цього ж дня, тобто 24 жовтня 2019 року, відповідачка повідомила про свою згоду з умовами банківських послуг, які надає банк за договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку відповідачкою було введено ОТР-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений нею мобільний номер.
Пунктом 3 анкети-заяви, підписаною відповідачкою, передбачено, що ОСОБА_2 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний застосунок.
Пунктом 9 анкети-заяви клієнт підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.
У анкеті-заяві зазначено, що клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Окрім того, у підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п.6 Анкети-заяви). Наведе свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, у тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналогу власноручного підпису).
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та виписці про рух коштів по коштів, у зв'язку з чим у відповідачки виникла заборгованість.
З виписки по руху коштів убачається, що за весь час користування карткою, відповідача упродовж періоду, вказаного у позові, здійснила поповнення картки на суму 155 615,15 грн, у той час як витрати по картці за цей період складають 176 914,21грн, таким чином різниця у сумі коштів, яка не була повернута банку становить 21 299,06грн.
На думку скаржника, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 висновки не можуть бути застосовані у межах цієї справи, зважаючи на те, що вказана вище справа та справа, яка переглядається в апеляційному порядку не є подібними.
Щодо явки сторін
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 21 299,06 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача АТ «Універсалбанк» підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що 24 жовтня 2019 року ОСОБА_2 власноруч (у паперовому вигляді) підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, згідно якої вона просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов (а.с. 12.
ОСОБА_2 погодилася з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (п.2 Анкети-заяви).
Підписанням цього договору ОСОБА_2 підтвердила, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_2 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Також відповідачка просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 037468ЕА78ВЕСЕ6А08729FA85CD8D9E8DEEE087ADDDE909E1F85283821A24A790, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дії згідно з договором (пункт 6 Анкети-заяви).
ОСОБА_2 підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису (пункт 9 Анкети-заяви).
Підписуючи анкету-заяву відповідачка надала право та доручила ПАТ «Універсалбанк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкрити у ПАТ «Універсалбанк», без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсалбанк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком (пункт 10 Анкети-заяви).
Усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору (пункт 11 Анкети-заяви).
Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого, який серед іншого містить інформацію щодо: типу картки - MasterCard Debet: вартості оформлення картки «Monobank» - безкоштовно; валюти картрахунку картки «Monobank» - гривня; пільгового періоду за карткою «Monobank» - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгової процентної ставки - 0,00001; базової процентної ставки на залишок заборгованості (після закінчення пільгового періоду) на місяць за карткою «Monobank» - 3,2% на місяць (38,4 % річних); збільшеної відсоткової ставки на місяць за карткою «Monobank» на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,4%; типу процентної ставки - фіксована; порядку повернення кредиту.
Дата надання вказаної вище інформації є аналогічною даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця. Також убачається, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2020 року (а.с.31).
Відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, а також підтвердила, отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов'язань за таким договором.
У графі підпис споживача, зазначено: «ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису».
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 жовтня 2019 року убачається, що станом на 14 червня 2023 року заборгованість складає 29 299,06 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 29 299,06 грн, заборгованість за пенею та комісією 0 грн. ( а.с. 13-14).
З довідки про наявність рахунку від 23 вересня 2022 року убачається, що ОСОБА_2 відкрито рахунок та видано картку № НОМЕР_2 .
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_2 було встановлено наступні ліміти: 24 жовтня 2019 року - 1000,00 грн; 31 жовтня 2019 - 2000,00 грн; 04 грудня 2020 року - 6000,00 грн, 07 грудня 2020 року - 2000,00 грн, 07 грудня 2020 року - 6000,00 грн, 07 грудня 2020 року - 2500,00 грн, 27 грудня 2020 року - 6000,00 грн, 16 січня 2021 року - 500,00 грн, 16 січня 2021 року - 0,00 грн, 23 січня 2021 року- 6000,00 грн, 23 січня 2021 року- 500,00 грн, 26 січня 2021 року- 6000,00 грн, 26 січня 2021 року- 6000,00 грн, 26 січня 2021 року- 2000,00 грн, 26 січня 2021 року- 6000,00 грн, 26 січня 2021 року- 6000,00 грн, 01 травня 2021 року- 10000,00 грн, 03 травня 2021 року- 12000,00 грн, 21 січня 2022 року- 17000,00 грн, 28 січня 2022 року - 18000,00 грн .
Як убачається з виписки по рахунку, відкритого ОСОБА_2 у період з 24 жовтня 2019 року по 14 червня 2023 року кредитний ліміт становив 18 000 грн, заборгованість - 21 299,06 грн, баланс на початок періоду - 1000,00 грн, баланс на кінець періоду -
21 299,06 грн. Також убачається, що ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, здійснюючи різні фінансові операції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідач 24.10.2019 р. звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій зазначив про те, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису.Таким чином, підписана анкета-заява від 24.10.2019 р. разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг, з чим погодився відповідач в підписаній ним заяві. .
Позивач в позовній заяві зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,0 грн.
Згідно п.2.1 розділу 2 Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» розрахунково-касове обслуговування клієнта за договором здійснюється з використанням розрахункових документів, а саме: платіжного доручення та меморіального ордера.
З дослідження наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано відповідачу за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки та на яку конкретну суму був наданий кредит, оскільки позивач в позовній заяві вказує, що кредитний ліміт встановлений на суму до 100000,0 грн.
Відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд зауважує про таке.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язує повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що 24 жовтня 2019 року відповідачка
ОСОБА_2 власноруч підписала у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останньою, за умовами якої серед іншого, вона просила відкрити поточний рахунок на її ім'я, встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору. Також відповідачка погодилася, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Окрім того, відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, як погодилася і з тим що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Також ОСОБА_2 просила вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку.
Підписавши вказану вище анкету-заяву, ОСОБА_2 надала банку право та доручила здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у ПАТ «Універсалбанк», без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсалбанк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.
Між сторонами 24 жовтня 2019 року було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі і підписаний з використанням електронного підпису.
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду цієї справи, договір про надання кредиту в електронній формі, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 24 жовтня 2019 між ОСОБА_2 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що зміст анкети-заяви не містить інформації про розмір узгодженого сторонами кредиту та розмір кредитного ліміту, оскільки відповідачка власноручним підписом надала свою згоду на те, що зазначені відомості будуть відображені у додатку, як і беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє відповідачку, шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Зазначений вище додаток, долучений до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсалбанк» (далі - Умови).
Окрім того, як передбачено п. п. 5.1, 5.2 п. 5 Розділу II Умов при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів ліміт кредитування та строк дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього. Ліміт використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.
Відповідачка була достовірно обізнана про розмір кредитного ліміту та здійснювала фінансові операції саме у межах цього ліміту, встановленого банком, про що свідчить виписка по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та є належним доказом у справі.
Матеріали справи містять належні докази того, що 24 жовтня 2019 року відповідачка ОСОБА_2 була ознайомлена з умовами кредитування за договором про надання банківських послуг, що убачається з Анкети-заяви, Додатку в якому міститься необхідна інформація про: тип картки, пільговий період її користування, пільгову процентну ставки, базову процентну ставку на залишок заборгованості, збільшену відсоткової ставки на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), тип процентної ставки, порядок повернення кредиту.
Вказаний вище Додаток підписаний ОСОБА_2 , шляхом накладення електронного цифрового підпису, і ця обставина усупереч ст. 12,81 ЦПК України, відповідачкою не спростована.
Підписавши зазначені вище документи, як шляхом власноручного підпису у паперовому вигляді (анкету-заяву), так і за допомогою використання електронного цифрового підпису (Умови та Додаток), відповідачка у такий спосіб погодила відповідні умови кредитного договору, взявши на себе зобов'язання перед позивачем.
Як убачається з положень п.5.13 п.5 Розділу II Умов погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку клієнта у наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені Договором.
Окрім того, у пункті п.5.23 п.5 Розділу II Умов сторони досягли домовленості про те, що у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитними лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.
Стосовно доводів апеляційної скарги АТ «Універсалбанк» на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів зауважує про таке.
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідачки загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 21 299,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем додано копію документа, який за своєю формою і змістом є анкетою-заявою, та підписаний ОСОБА_2 розрахунок заборгованості за договором № - від 24 жовтня 2019 року станом на 14 червня 2023 року, виписку про рух коштів по рахунку, довідку про наявність рахунку від 09 травня 2024, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
За таких обставин, істотні умови кредитного договору, які були погоджені сторонами, вважаються такими, що погоджені у встановленому законом порядку відповідно до якої банк мав право збільшувати кредит на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення.
Як убачається з матеріалів справи нарахування відсотків за користування кредитними коштами банком здійснювалося саме за пільговою ставкою у розмірі 3,2% на місяць (38,4 % річних), яка відповідає тій, що була погоджена сторонами у момент укладення кредитного договору.
Відтак є правомірним нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами. За таких обставин, починаючи з 24 жовтня 2019 року до 14 червня 2023 року, банк обґрунтовано нараховував відповідачці проценти за користування кредитними коштами на загальну суму 21 299,06 грн, зважаючи на викладене вище, з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсалбанк» підлягає стягненню кредитна заборгованість у заявленому розмірі
У відповідності до приписів ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги АТ «Універсалбанк», та скасування оскаржуваного заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 березня 2024 року, і ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Універсалбанк», та стягнення з ОСОБА_2 на користь банку кредитної заборгованості в розмірі 21 299,06 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що позовні вимоги банку, заявлені ним на суму 21 299,06 грн. задоволено, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь АТ «Універсалбанк» судовий збір, сплачений банком за подання позову та апеляційної скарги в сумі 6722 грн. (2684 грн +4026 грн).
Керуючись ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити .
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 березня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 299,06 (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп.
Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) за подання позову та апеляційної скарги в сумі 6722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2024 року.
Головуючий В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко