Справа № 947/27907/24
Провадження № 3/947/5379/24
29.10.2024 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, протокол ЕПР1 №109997,
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 09.08.2024 року приблизно о 22.25 годин в м.Одесі по вул.Довга, 116 водій Абдул Фарід Ахмад Абдул Саттар керував транспортним засобом Mitsubishi, н/з НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'ягніння, згідно результату тесту газоаналізатора Драгер, результат 0,61 %, чим порушив вимоги п.2.9 (а) «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Адвокат Гросул В.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Також надала суду письові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі, посилаючись на те, що співробітниками поліції не було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу; після зупинки поліцейськими бдул ОСОБА_2 беззаперечно погодився пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, з результатомм якого ОСОБА_1 категорично не погодився та декілька разів висловлював вимогу поліцейським про те, що він бажає пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки не вживав алкогольні напої. Проте, поліцйейські проігнорували його вимоги та склали відносно нього протокол за ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.2 ст.278 КУпАП та п.24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, суд під час підготовки справи до розгляду повинен виявити недоліки наданих матеріалів та протоколу, з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами. При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.
Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103в редакції від 28.10.2015 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 6 даного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином вимоги ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп'яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров'я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я. Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Як встановлено з матеріалів справи та відтвореного у судовому засіданні відеозапису, водій ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, згідно результатів якого приладом Драгер був визначений результат 0,61 % проміле, з яким він був не згоден та відразу о 44.50 годин наполягав на проходженні повторного огляду, оскільки заперечував факт вживання алкогольних напоїв до проходження огляду на стан спьяніння та після отримання результатів такого огляду. Через незгоду з резульататами огляду, на неодноразові вимоги ОСОБА_1 щодо повторно проходження огляду на стан сп'янінння, поліцейські повідомляють йому, що він має можливість поїхати до медичного закладу для проходдження огляду на стан сп'яніння та о 09.03 та 45.25 хв. відеозапису співробітники поліції запитують чи згоден ОСОБА_1 їхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. 09.09 та 45.30 хв. Абдул ОСОБА_2 повідомляє, що згоден проїхати до медичного закладу та підтверджує свою незгоду з результатами тесту і бажає повторно пройти огляд. Отримавши декілька разів від ОСОБА_3 повідомлення про незгоду з результатами приладу Драгер, його вимогу та згоду на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, поліцейські декілька разів намагаються переконати водія не їхати до мединого закладу, (о 11.40 хв.) прямо вказуючи про те, що нібито результат огляду на стан сп'яніння у медичному закладі покаже ще більший результат, ніж прилад Драгер.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що всупереч вимогам ст.266 КУпАП, враховуючи незгоду водія з результатами тесту, проведеного за допомогою газоаналізатора Драгер, поліцейські формально запропонували водію проходження огляду у медичному закладі та декілька разів отримавши згоду водія на на такий огляд, при цьому переконуючи його в погіршенні його становища, а саме результатів огляду у медичному закладі, в порушення Порядку проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріпленого у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735, не виконали вимоги вищезазначених нормативних актів, не забезпечили супровід водія до закладу охорони здоров'я протягом двох годин для огляду у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду, який проводиться в присутності поліцейського.
З урахуванням заперечення водієм факту вживання алкогольних напоїв, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому суд визнає його недійсним та констатує, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі вищевикладеного, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП.
З урахуванням вищезазначених обставин, керуючись ст.ст. 33-35, 38, 40, 130 ч.1, п.1 ч.1 ст. 247, 278-292 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Прохоров П. А.