Справа № 947/33315/21
Провадження № 1-кп/947/526/24
07.11.2024 року Київського районного суду м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
перекладачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представник потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161250000501 від 24.08.2018 року відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ахалі - Сангорі, республіки Грузії, грузина, громадянина республіки Грузії, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.03.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5 ст.185 КК України,
24.08.2018 року приблизно о 12:00 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_12 знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник через паркан на територію подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи на подвір'ї ОСОБА_12 направився до метало-пластикового вікна на 1 поверсі з фасадної сторони будинку та впевнившись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами проник через вікно до будинку та направився на другий поверх де таємно заволодів золотою каблучкою вагою 4 грами, вартістю 4,400 гривень, золотою каблучкою вагою 4 грами, вартістю 4,400 гривень, золотою каблучкою вагою 2 грами, вартістю 2,200 гривень, золотою каблучкою вагою 3 грами, вартістю 3,300 гривень, грошовими коштами в розмірі 10,000 гривень, грошовими коштами в розмірі 200 доларів США, еквівалентом в 5,577 гривень, чим причинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальний збиток на суму 29,877 гривень.
Після чого, ОСОБА_12 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник на автомобілі марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю свою вину, а саме у вчиненні 24.08.2018 року приблизно о 12:00 годині крадіжки у селі Усатово, надав покази, в яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому. Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини. Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений просив визнати недоцільним дослідження доказів за цим епізодом, оскільки повністю погоджується з встановленими судом обставинами.
В ході судового розгляду судом дослідженні письмові докази, які підтверджують обставини скоєння ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а саме:
-Витяг з ЄРДР №12018161250000501 від 24.08.2018 року;
-протокол обшуку від 24.08.2018 року з фото таблицею, з якого вбачається, що в ході проведення обшуку автомобіля Volkswagen модель Passat AA 0804 НВ було виявлено та вилучено наступне майно: металевий лом синього кольору; гідравлічні ножиці жовтого кольору; дві викрутки зелено-чорного кольору; молот «1000» помаранчевого кольору; молот «2000д» помаранчевого кольору; 4 автомобільні номерні знаки LE-088-ON, ОСОБА_14 ; 2 пари рукавичок сірого кольору; 1 пару рукавичок чорного кольору; пасатижі чорно-жовтого кольору; барсетку чорного кольору; три золоті жіночі каблучки; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_15 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen модель Passat» RS-897-SR; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen модель Passat LE 088 ON; автомобіль Volkswagen модель Passat AA 0804 НВ.
-витяг з ЄРДР за № 12018161250000502 від 24.08.2018 року
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.08.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_13 просила прийняти заходи до невідомих осіб які 24.08.2018 року, проникли в будинок АДРЕСА_2 , викрали 4 шт. золоті каблучки, грошові кошти в сумі 10 000 гривень, 200 доларів США, ноутбук Lenovo.
-протокол огляду місця події від 24.08.2018 року з фото таблицею, з якого вбачається, що проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_2 ;
-протокол пред'явлення речей для впізнання від 24.08.2018 року з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_13 впізнала каблучку зображену на фото №3;
-протокол пред'явлення речей для впізнання від 24.08.2018 року з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_13 впізнала каблучку зображену на фото №4;
-протокол пред'явлення речей для впізнання від 24.08.2018 року з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_13 впізнала каблучку зображену на фото №3;
-звіт щодо вартості викраденого майна від 01.10.2018 року, з якого вбачається, що вартість майна, а саме: золотої каблучки вагою 4 гр., золотої каблучки вагою 4 гр.,
золотої каблучки вагою 2 гр., золотої каблучки вагою 3 гр., складає 14 300 гривень.
-висновок експерта №18-3869 від 05.10.2018 року з фото таблицею, з якого вбачається, що сліди пальців рук розмірами: 17х25мм, 15х20мм на відрізках прозорої липкої стрічки розмірами: 38х36мм, 38х40мм, які вилучені 24.08.2018 року з внутрішньої сторони металопластикового вікна кімнати №1 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди пальців рук розмірами: 11х17мм, 27х33мм на відрізках прозорої липкої стрічки розмірами: 38х54мм, 38х45мм, які вилучені 24.08.2018 року з внутрішньої сторони металопластикового вікна кімнати №1 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди пальців рук розмірами: 17х25мм, 15х20мм на відрізках прозорої липкої стрічки розмірами: 38х36мм, 38х40мм, які вилучені 24.08.2018 року з внутрішньої сторони металопластикового вікна кімнати №1 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , залишені великим пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я гр. ОСОБА_13 .
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_12 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_12 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_12 та письмовими доказами дослідженими у суді.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло.
Крім того, органами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, в особливо великих розмірах, за наступних обставин.
В обвинувальному акті зазначено, що 21.02.2020 в період часу з 13-ої години 10 хвилин до 13-ої години 50 хвилин ОСОБА_12 , який перебував за адресою: АДРЕСА_3 , вступив в злочину змову з (особою матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження), направлену на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_12 діючи за попередньою змовою з Особою (матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження), знаходячись за вищевказаною адресою, розподілили ролі між собою, відповідно чого, Особа (матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження), перетнула паркан яким огороджений приватний двоповерховий будинок, після чого впевнившись, що на прилеглій території будинку та в самій будівлі нікого немає відчинив хвіртку через яку здійснюється вхід до вищевказаного будинку, тим самим подавши сигнал ОСОБА_12 , який в свою чергу повинен був усунути перешкоди для проникнення у будинок за допомогою заздалегідь заготовлених предметів.
Перебуваючи на прилеглій території будинку по АДРЕСА_3 , розподіливши ролі між собою та діючи відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_12 спільно з (особою матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження), використовуючи заготовлені будівельні інструменти пошкодили грати, які були розміщені на зовнішній частині вікна першого поверху, відтиснувши які таємно проникли до приміщення будинку.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_12 разом з (особою матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження), перебуваючи в підвальному приміщенні приватного будинку відчинили за допомогою заздалегідь підготовленого ключа сейф, з якого викрали грошові кошти в розмірі 33 000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 21.02.2020 складає 807 тисяч 510 гривень) та 10 000 гривень.
Після чого, піднявшись на другий поверх викрали з шухляди ювелірні вироби, а саме: жіночу золоту каблучку оздоблену дорогоцінним каменем «Янтар» вагою 10 грам вартістю 9157 гривень 10 копійок, золотий жіночий браслет вагою 30 грам вартістю 27471 гривня 30 копійок, каблучку оздоблену з дорогоцінним камінням вагою 10 грам вартістю 9157 гривень 10 копійок, сережки вагою 15 грам вартістю 13735 гривень 65 копійок, золотий браслет з плетінням «бісмарк» вагою 15 грам вартістю 13735 гривень 65 копійок, золотий браслет з сирійським плетінням вагою 20 грам вартістю 18314 гривень 20 копійок, комплект золотих сережок вагою 10,40 грам вартістю 9523 гривні 38 копійок, золоту каблучку вагою 3,12 грам вартістю 2857 гривень 02 копійки, хрестик з білого золота оздоблений діамантами вагою 10 грам, вартістю 24 470 гривень, п?ять золотих ланцюжків довжиною 30 см вагою 3 грами кожний, вартістю 2747 гривень 13 копійок за кожний ланцюг, загальною вартістю 13735 гривень 65 копійок, золотий кулон «Нефертіті» вагою 7 грам вартістю 6409 гривень 97 копійок, мобільний телефон марки «Apple Iphone 4»в корпусі чорного кольору з маркуванням «Г.О.С.» 833 гривні, мобільний телефон марки «Нокіа» в стальному корпусі з зображенням акули вартістю 1000 гривень, годинник марки «SUUNTO» вартістю 7341 гривня, годинник марки «Tissot» серійний номер ТІ01417А з гравіюванням «Г.О.С.» вартістю 5500 гривень.
Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 спільно з (особою матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження) з викраденим майном зникли, розпорядившись їм на власний розсуд, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 980 тисяч 751 гривню 02 копійки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України не визнав, пояснив, що він не скоював цього злочину. Йому відомо прізвище ОСОБА_16 , це його інше прізвище, прізвище ОСОБА_17 йому невідомо. Він не пам'ятає де він знаходився 21.02.2020 року.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що обвинувачений проник до його будинку, вкрав гроші та цінності. В день подій він заїхав додому, взяв собаку і поїхав в ОСОБА_18 на тренування . Приїхала дружина додому, сказала що вдома розкидані речі, сказав їй викликати поліцію. Він погрузив собаку автомобіль і поїхав назад додому. Потім обвинуваченого побачили на відеокамерах. Під час крадіжки він обвинуваченого не бачив, але на відео він бачив його, як з відкритим обличчям, так і закритим, він чітко на камері бачив обличчя обвинуваченого, який на відео прямо в камеру дивився. Він впізнає цю особу, бо читко бачив особу на відео, тричі він подивився в камеру. На третьому знімку де обвинувачений зняв маску і глянув у камеру. У нього є фотографія з монітору. Йому здається, що він бачив обвинуваченого до події, який крутився біля дому. Працівники поліції демонстрували фотографії, він його впізнав. Напарник обвинуваченого переліз через забор, довго ходив і дивився, потів відкрив хвіртку обвинуваченому, потім перекусили огорожу ззаду для відходу. Було викрадене майно, яке вказано в цивільному позові, золоті прикраси, гроші, документи які підтверджують належність цінностей знаходились у справі, все у слідчого. Частина грошей і цінностей було в сейфі, деяка частина у відкритому доступі. У нього не зберігся відеозапис з відеокамер. Знімок був на моніторі, що слідкує за будинком . Коли дружина заїжджала до будинку, в це час обвинувачений вибіг і зняв балаклаву, на відео це видно. Він особисто бачив, і може зараз це підтвердити, що це той самий чоловік, який знаходиться в залі суду. Він сфотографував на телефон і там зазначена дата. Поліція приїхала, зняла відео на флеш носій. Він добровільно віддав запис на флешку. ОСОБА_19 запису не має, віддав запис слідчому, відео яке від віддав поліції у нього не збереглося. Він не пам'ятає в якій день знімали відео, в день подій чи в іншій. Будинок знаходиться під охороною. Йому невідомо, все відео знімали чи ні. Він був на допиті і бачив відео, яке було записано у нього вдома. Інших записів він не бачив. Він бачив то, що зняла поліція. Заявлений цивільний позов підтримує, просив задовольнити. Покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду.
На обґрунтування винуватості ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в ході судового розгляду були безпосередньо досліджені судом.
-копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.02.2020 року;
-копія протоколу огляду місця події від 21.02.2020 року із фото таблицею;
-копія документів на викрадене майно;
-диск СD-R на якому знаходиться інформація вилучена в ПрАТ «ВФ Україна»;
-копія заяви потерпілого ОСОБА_10 про надання відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
-копія протоколу огляду предмету від 04.03.2020 року з фото таблицею, та диском СD-R, відеозапис на якому не відтворюється;
-копія висновку експерта №410 Д від 01.04.2020 року з фото таблицею;
-копія висновку експерта №350 Т від 26.03.2020 року з фото таблицею;
-копія рапорту з фото таблицею, з якого вбачається, що проведено перегляд відеозапису отриманого з камер відео спостереження «Безпечне місто»;
-копія протоколу обшуку від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 .
-копія протоколу обшуку від 30.04.20 року (рік не вказано), з якого вбачається, що проведено обшук квартири АДРЕСА_5 .
-копія протоколу обшуку від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що проведено обшук за адресою: АДРЕСА_6 , ТОВ «Автосервіс - комфорт»;
-копія протоколу обшуку від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що проведено обшук квартири АДРЕСА_7
-копія протоколу обшуку від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що проведено обшук земельної ділянки, яка розташована на парковці житлового будинку АДРЕСА_8 .
-копія висновку експерта №185 від 18.0.2020 року, з якого вбачається, що на пластмасовій пляшці, вилученої в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , знайдено: дві, одна і тридцять одна ядромісна епітеліальна клітина (відповідно).
-копія висновку експерта № 346 від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що на пляшці з під «Coca Cola», вилученої в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , знайдена слина.
-Копія дактилокарти стосовно ОСОБА_20
-Копія висновку експерта № 693Д від 27.05.2020 року
-Протокол затримання на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання від 03.09.2021 року, з якого вбачається, що затримано ОСОБА_20
-Висновок експерта №28 від 11.09.2021 року, з якого вбачається, що ринкова вартість викраденого майна з урахуванням зносу, станом на 21.02.2021 року складає 131 430 гривень.
-протокол огляду предмету від 04.09.2021 року, з якого вбачається, що проведено огляд мобільного телефону «Samsung».
Протокол огляду предмету від 04.09.2021 року, з якого вбачається, що проведено огляд чоловічої куртки сірого кольору з жовтими вставками зверху та чорними вставками на плечах;
-постанова про уточнення фактичних даних від 15.10.2021 року, з якої вбачається, що правильними анкетними даними підозрюваного слід вважати - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
-Висновок експерта №21-5910 від 29.10.2021 року, з якого вбачається, що зображення особи на відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та скриншотах з нього під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «photo2» є непридатним для портретної ідентифікації. Зображення особи на відеозаписі під назвою «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025» та скриншоті з нього під назвою «photo3» є придатним для портретної ідентифікації. Особа, зображена на відеозаписі «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025» та скриншоті з нього під назвою «photo3», та особа, зображена на фотознімку під назвою «Армор1», яка згідно з Постановою про призначення експертизи є ОСОБА_20 , ймовірно є однією особою. Зображення особи на відеозаписі під назвою «відео6» та скриншотах з нього під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «photo2» є непридатним для портретної ідентифікації.
-Висновок експерта №21-6105 від 04.11.2021 року, з якого вбачається, що особа зображена на відеозаписі «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025», фотозображеннях «photol» і «photo2», та особа зображена на фотознімках «Армор1», «Армор2», «Армор4», яка згідно з Постановою про значення експертизи є ОСОБА_20 , ймовірно є однією особою.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, потерпілим, захистом, можливість збирання інших доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд оцінив письмові докази надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
Згідно з частиною першою статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК України).
Дослідивши надані прокурором висновки експерта № 21-5910 від 29.10.2021 р., № 21-6105 від 04.11.2021 р., предмет їх належності в якості доказів, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, що в ході проведення експертних досліджень № 21-5910 від 29.10.2021 р., №21-6105 від 04.11.2021 р., експертом при проведенні порівняльного дослідження скріншотів зображення особи використовувалися фотозображення особи, які є скриншотом з відеозапису наданого слідчим під назвою «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025».
Дослідивши зміст постанови слідчого про призначення судової портретної експертизи від 25.09.2021 року, судом встановлено, що для проведення експертиз слідчим, надано відео файл під назвою «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025», який міститься на оптичному носій DVD - R та на якому мається відеозапис з двору Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Філатова, 15А, де виявлено особу кавказької національності особа середньої статури, вдягнена футболку чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору з білою підошвою.
Тобто, на дослідження надано відеозапис знятий відеокамерою з двору Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області від 03.09.2021 року, в день коли був затриманий ОСОБА_12 , а не з місця події яка відбулася 21.02.2020 року, про що також вказує і одяг осіб які зображені на відео файлі, особи вдягнуті у футболки, що не відповідає погоді у лютому 2020 року.
Також, у висновках експерта № 21-5910 від 29.10.2021 року зазначено, що зображення особи на відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », (відеозапис з місця події) та скриншотах з нього під назвою «photol» та «photo2», є непридатним для портретної ідентифікації.
Крім того, при проведенні експертного дослідження №21-6105 від 04.11.2021 року, експерт прийшов до висновку, що особа зображена на відеозаписі «ІР камера2 Київський 2_ Київський 220210903182500_20210903185018_1884025», фотозображеннях « ОСОБА_21 » і «photo2», та особа зображена на фотознімках «Армор1», «Армор2», «Армор4», яка згідно з постановою про значення експертизи є ОСОБА_20 , ймовірно є однією особою, але з змісту висновку експерта не вбачається, джерело походження фотозображення «photo2», яке використовувалася для порівняння при проведенні дослідження.
Крім того, експерт зазначив, що особа зображена на порівняльних фотознімках, ймовірно є ОСОБА_20 , тобто кількість зовнішніх ознак достатня лише для ймовірного висновку, що описано в дослідницькій частині висновку №21-6105 від 04.11.2021 року, а саме: «…проте, встановлені співпадіння загальних та окремих ознак зовнішності створюють індивідуальну сукупність не в повному обсязі, у зв'язку з незадовільною чіткістю та низькою якістю зображення, вираженою у частковій відсутності відображення дрібних деталей, які формують зображення особи, що унеможливлює дослідження значної кількості ознак зовнішності..»
Отже, на неналежність експертних досліджень № 21-5910 від 29.10.2021 р., №21-6105 від 04.11.2021 р., в якості доказів, які судом досліджені в сукупності, вказують наступні обставини. По-перше, експертним шляхом не було встановлено в категоричній формі, що на фотознімках зображений саме ОСОБА_12 . По друге, при проведенні експертних досліджень використовувалося для порівняння фотозображень, відеозапис з двору Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Філатова, 15А, а не відеозапис с місця вчинення злочину. По-третє, відсутнє джерело походження фотозображення «photo2», яке використовувалася для порівняння при проведенні дослідження №№21-6105 від 04.11.2021 р.
Таким чином, вказані відеозапис та експертні дослідження № 21-5910 від 29.10.2021 р., № 21-6105 від 04.11.2021 р., суд визнає неналежним доказом, оскільки вони жодним чином не підтверджують обставин, які викладені в обвинуваченні.
Також, судом не приймається, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_12 твердження потерпілого ОСОБА_10 , що на відеозаписі камери відео спостереження встановленої на його будинку, було зафіксовано саме обличчя обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки суду, для усунення сумнівів, не надано для безпосереднього дослідження, відеозапис здійснений в день події з фасаду будинку АДРЕСА_3 , який потерпілий ОСОБА_10 надав слідчому в ході проведення досудового розслідування.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №12-р/п 2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: копії витягу з ЄРДР № 12020160480000555 від 21.02.2020 року; постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 23.10.2021 року, з якого вбачається, що кримінальні провадження внесені до ЄРДР за № №12018161250000501 від 24.08.2018 року, об'єднано в одне провадження з провадженням № 12021160480000061 від 21.01.2021 р., об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер №12018161250000501; витяг із ЄРДР за № 12021160480000061 від 21.01.2021 р.,постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 12.01.2021 року; копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2020 року про тимчасовий доступ, копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів, копія опису речей і документів, копія тимчасового доступу від 24.03.2020 року, копія рапорту, копії ухвал слідчого судді від 24.03.2020 року про надання дозволу на обшук, копії ухвал про надання дозволу на затримання ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , копія ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук, копії постанов про визнання предмету речовими доказами від 30.04.2020 року, копії ухвал слідчого судді про надання дозволу на обшук від 29.04.2020 року, Постанова про визнання речових доказів від 04.09.2021 року, з якої вбачається, що чоловічу куртку, визнано речовим доказом в кримінальному проваджені № 12021160480000061; Постанова про визнання речових доказів від 04.09.2021 року, з якої вбачається, що мобільний телефон «Samsung», визнано речовим доказом в кримінальному проваджені №№ 12021160480000061; копія протокол повернення тимчасово вилученого майна від 08.07.2020 року; копія протокол повернення тимчасово вилученого майна від 09.07.2020 року; Розписка надана адвокатом ОСОБА_23 про отримання на відповідальне зберігання майна вилученого при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_5 , копії квитанції №001160, 001159,001161,001176,001173,001177,001174,001178,001176,001164; копія рапорту з фото таблицею, якого вбачається, що оперативним шляхом встановлено, підозрілих осіб, а саме: ОСОБА_22 , ОСОБА_20 ,копія рапорту про встановлення інформації, що до крадіжки за адресою: АДРЕСА_3 причетний ОСОБА_24 , копія рапорту про встановлення інформації, що до крадіжки за адресою: АДРЕСА_3 причетний ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 ,копія рапорту про встановлення інформації, що до крадіжки за адресою: АДРЕСА_3 причетний ОСОБА_22 ;розписка надана адвокатом ОСОБА_23 про отримання на відповідальне зберігання майна вилученого при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_7 ,копії ухвал слідчого судді від 27.04.2020 року про дозвіл на обшук, копії квитанцій про отримання речових доказів, копія постанови про призначення трасологічної експертизи,копії ухвал суду про накладення арешту на майно від 05.05.2020 року, від 12.05.2020 року, розписка про отримання речей,копія протоколу тимчасового доступу до речей від 19.05.2020 року, копія опису, копії ухвал суду про тимчасовий доступ до речей від 16.04.2020 року, копії ухвал суду про накладення арешту від 26.05.2020 року, копія ухвали про накладення арешту від 24.06.2020 року, копія протоколу про повернення тимчасово вилученого майна,копії рапортів, копія ухвали про дозвіл на затримання ОСОБА_22 , ухвали суду від 25.11.2020 року про надання дозволу на затримання ОСОБА_20 , протокол роз'яснення прав, ухвала суду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_20 , постанова про призначення експертизи, довідка про витрати на проведення експертизи, постанови про визнання речовим доказом від 04.09.2021 року, постанова про продовження строку досудового розслідування від 25.09.2021 року, ухвала про продовження запобіжного заходу 29.09.2021 року, постанова про призначення судової портретної експертизи, супровідні листи, постанова про відібрання біологічних зразків.
Вищезазначені прцесуальні документи за своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Відповідно до ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України, ст.17 КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Суд зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» 29 листопада 1996 року вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
Сумнівний характер вчинення ОСОБА_12 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Аналіз наведених обставин дозволяє суду зробити висновок про те, що органом досудового розслідування не здобуто належних доказів для доведення винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України та стороною обвинувачення не надано, а судом відповідно не виявлено, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання невинуватим ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, з підстав недоведеності вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення та про необхідність, у зв'язку з цим ухвалення виправдувального вироку.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України - виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному злочині, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, враховуючи характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який на час вчинення злочину не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливим призначити покарання ОСОБА_12 у вигляді позбавлення волі, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Як встановлено судом, ОСОБА_12 засуджено вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Тому, з огляду на те, що ОСОБА_12 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України в серпні 2018 року, тобто до постановлення у відношенні нього попереднього вироку, тому остаточне йому покарання має бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_10 в порядку ст. 128 КПК України було заявлено цивільний позов до ОСОБА_12 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вирішуючи вказаний цивільний позов, суд вважає залишити його без розгляду у відповідності до ст. 129 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_25 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю , та відсутністю матеріальних вимог до ОСОБА_12
Процесуальних витрат згідно ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 .
Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,368,370-374,375,376,392, 393, 395 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням за цим вироком менш суворе покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києвавід 20.03.2023 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі строком на строк 3 (три) роки 2 (два) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: 03.09.2021 року.
На підставі частини 5 статті 72 Кримінального Процесуального Кодексу України, зарахувати ОСОБА_12 у строк відбуття покарання період його попереднього ув'язнення з 03.09.2021 року по 07.11.2024 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, в зв'язку з чим вважати ОСОБА_12 таким, що повністю відбув покарання призначене за цим вироком.
ОСОБА_12 визнати не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 скасувати, звільнити з під варти в залі суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_26 про стягнення з ОСОБА_12 матеральної та моральної шкоди, залишити без розгляду.
Скасувати арешт накладений ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року на металевий лом синього кольору; гідравлічні ножиці жовтого кольору; дві викрутки зелено-чорного кольору; молот «1000» помаранчевого кольору; молот «2000д» помаранчевого кольору; 4 автомобільні номерні знаки НОМЕР_2 -ON, Р. Грузія; 2 пари рукавичок сірого кольору; 1 пару рукавичок чорного кольору; пасатижі чорно-жовтого кольору; барсетку чорного кольору; три золоті жіночі каблучки; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_15 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen модель Passat» RS-897-SR; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen модель Passat LE 088 ON; автомобіль Volkswagen модель Passat AA 0804 НВ.
Речові докази: металевий лом синього кольору; гідравлічні ножиці жовтого кольору; дві викрутки зелено-чорного кольору; молот «1000» помаранчевого кольору; молот «2000д» помаранчевого кольору; 2 пари рукавичок сірого кольору; 1 пару рукавичок чорного кольору; пасатижі чорно-жовтого кольору; барсетку чорного кольору; - знищити.
Речові докази: три золоті жіночі каблучки, повернути за належністю власнику майна.
Речові докази: посвідчення водія на ім?я ОСОБА_15 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen модель Passat» RS-897-SR; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen модель Passat LE 088 ON; автомобіль Volkswagen модель Passat AA 0804 НВ, 4 автомобільні номерні знаки НОМЕР_3 АДРЕСА_9 , повернути за належністю власнику майна.
Речові докази: СД диски, залишити зберігти при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати на проведення судової експертизи№18-3869 від 05.10.2018 у розмірі 5 720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1