Справа№592/16701/24
Провадження №2/592/2784/24
08 листопада 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 04.03.2024 р. був звільнений з роботи за власним бажанням. Відповідач починаючи з моменту звільнення та по даний час відповідних розрахунків, які необхідно провести з працівником при звільненні не провів. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 40861 грн. 39 коп.; стягнути з відповідача на його користь витрати за надання правничої допомоги у сумі 4000 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Ю.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «Сумихімпром» у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем ПАТ «Сумихімпром» у трудових відносинах.
04.03.2024 р. позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Згідно довідки про доходи від 27.08.2024 р. № 361 заробітна плата ОСОБА_1 , що підлягає до сплати станом на 04.03.2024 р. становить 40861 грн. 39 коп.
Отже заборгованість у сумі 40861 грн. 39 коп. підлягає стягненню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання правничої допомоги у сумі 4000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
З матеріалів справи вбачається, що представництво позивача ОСОБА_1 в суді здійснював адвокат Кондратенко Ю.М., що підтверджується договором № 3/8/24ц про надання правничої допомоги від 26.08.2024 р. (далі Договір).
Згідно п. 3.1 Договору сторони домовились, що за надання правничої допомоги за цим договором, клієнт після вирішення трудового спору в місцевих судах, сплачує Адвокату гонорар у фіксованому розмірі, який складає 4000 грн., що не потребує звіту з детальним описом наданих послуг і розрахунку витрат на правничу допомогу.
Таким чином, витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн. позивачем ОСОБА_1 належним чином обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 40861 грн. 39 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати за надання правничої допомоги у сумі 4000 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (код ЄДРПОУ 05766356) на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.М. Алфьоров