Справа № 591/11/24
Провадження № 1-кп/591/1/24
8 листопада 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Суми, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
11 жовтня 2023 року ОСОБА_5 знаходився зі своєю матір'ю ОСОБА_6 за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня, близько 21.00 год., перебуваючи за місцем проживання між ОСОБА_5 та його матір'ю ОСОБА_6 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 висловлювався нецензурною лайкою та вимагав грошові кошти для придбання спиртних напоїв. А коли мати відмовила надати грошові кошти, то ОСОБА_5 , обурившись, діючи з прямим умислом наніс множинні удари руками та ногами по тулубу не менше 37 ударів та не менше двох ударів по голові своїй матері ОСОБА_6 , внаслідок яких остання отримала тілесні ушкодження, характером, локалізацією та ступенем, що зазначені у висновку СМЕ №1013/598, у тому числі тяжкі тілесні ушкодження, які і спричинили її смерть.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав повністю, категорично заперечував свою причетність до зазначених в обвинувальному акті обставин, стверджуючи, що матір виявив мертвою у її кімнаті вночі близько 2-00 год. 11.10.2023, відразу після чого зателефонував тещі, батьку, т.Валі, у швидку та в поліцію. Також розповів суду, що напередодні цих подій він прокинувся близько 17-00 год. та відразу пішов до магазину, де купив собі 2 пляшки 2-х літрового пива на вечір. Коли виходив з квартири, то бачив мати, яка сиділа в тамбурі на стільці, була в стані алкогольного сп'яніння. Він запитав її, що вона тут робить, а вона відповіла йому - що зав'язує шнурки. Після повернення додому з магазину хвилин через 10, побачив, що мати спала у своїй кімнаті, двері у квартиру не були замкнені на ключ. Він пішов у свою кімнату, де пив пиво, а потім заснув. Близько 21-00 год. він прокинувся та коли йшов на кухню, то бачив, що мати як і раніше спить на дивані у своїй кімнаті. Потім він знову пішов у свою кімнату та заснув, а коли прокинувся вночі: близько 02-00 год., то на шляху до кухні виявив матір без ознак життя, яка лежала у своїй кімнаті, на підлозі біля дивану. Після цього, він на стресі випив горілки та почав телефонувати усім.
Також обвинувачений зазначав, що з матір'ю він почав постійно проживати з лютого 2023 року після того, як його дружина виїхала за кордон. При цьому, між ним та матір'ю систематично були конфлікти на побутові теми, зокрема тому, що мати не прибирала у квартирі, а колись пропалила цигаркою скатертину на кухні, пошкодила куток на кухні тощо. Але усі ці конфлікти мали виключно словесний характер. Водночас, в день події конфліктів між ними взагалі не було, тілесних ушкоджень матері як у той день, так і раніше він ніколи не спричиняв, не бив, хоча міг хапати її за волосся, але не вважає це заподіянням ушкоджень. Коли 10-11 жовтня 2023 року спав у своїй кімнаті, то ніяких звуків, шумів, криків, грюків не чув. За декілька днів чи тижнів до події бачив у матері на обличчі синяк і мати казала, що це він їй його «поставив», проте він категорично такі обставини заперечував як тоді, так і зараз і вважає, що всьому цьому виною горілка, якою мати зловживала. Чому мати його оговорювала він не знає. Зазначив, що мати зловживала алкогольними напоями з 1994-1995 років, але пила сама. Сторонніх людей, які б приходили до матері, він у квартирі ніколи не бачив.
Але, суд вважає таку позицію обвинуваченого спробою ОСОБА_5 уникнути кримінальної відповідальності, і тому не може прийняти її до уваги, так як вона не підтверджуються жодними об'єктивними даними, а, тим більше, доказами по справі.
Захисник вважала, що винуватість ОСОБА_5 не доведена прокурором, оскільки суду не було надано жодного прямого доказу, а покази свідків - є показами з чужих слів. Також звертала увагу суду на те, що допитані судом свідки не були очевидцями подій, про які зазначено в обвинувальному акті, а їх покази ґрунтуються тільки на словах самої потерпілої, яка за життя розповідала свідкам про обставини, яких насправді не було. Вважала, що такі пояснення потерпілої свідкам є сумнівними, оскільки потерпіла зловживала спиртними напоями. Також вважала, що допитаний судом як свідок брат обвинуваченого є зацікавленим свідком, оскільки намагається вступити у спадщину після смерті матері, усунувши свого брата від спадкування за допомогою вироку у даній справі. Просила звернути увагу на те, що обвинувачений сам зателефонував у поліцію та перебував вдома до їх приїзду, а потім- надав добровільну згоду на проведення огляду квартири, а не зник з місця події, хоча йому у цьому нічого не заважало. Також захисник зазначила, що під час експертного дослідження у піднігтьових пластинах обвинуваченого не було знайдено ядровмісних клітин, і така обставина, на її переконання, свідчить про невинуватість ОСОБА_7 . Також просила звернути увагу на те, що у ОСОБА_5 під час затримання та особистого обшуку були знайдені грошові кошти. Ця обставина, на її переконання, спростовує зазначений в обвинувальному акті корисливий мотив, який нібито мав її клієнт. Також зазначала, що якби її клієнт дійсно завдав потерпілій ті ушкодження, які були виявлені, то під час експертного дослідження у ОСОБА_5 повинні були виявити не синці, а пошкодження шкіряних покровів. Крім того, просила визнати недопустимим доказом довідку про результати опитування ОСОБА_5 за допомогою поліграфа, вказуючи на те, що цей доказ був здобутий не в порядку, що визначений чинним КПК України, а також - із застосуванням психологічного тиску до обвинуваченого.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Суд погоджується з твердженнями сторони захисту щодо недопустимості долученої прокурором довідки про результати опитування ОСОБА_5 з використанням поліграфу від 14.10.2023 ( а.с.137-140, т.2) з огляду на те, що дійсно такий доказ було отримано поза порядком, передбаченим КПК України. Тобто, вказана довідка не відповідає критерію допустимості, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірки показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу та використання отриманих даних як доказу (що відповідає практиці Верховного Суду, зокрема, така позиція викладені у постанові від 23.09.2021 по справі № 234/4850/17).
Питання доведення чи спростування заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього психологічного насильства під час отримання такої довідки будуть надаватись іншими компетентними органами, до яких захисник вже звернулась.
У даній же справі ці обставини не мають значення, оскільки як зазначено вище, доказ, під час якого нібито до обвинуваченого застосовувалось насильство, визнаний судом недопустимим, в силу чого суд не буде посилатись на такий доказ при прийнятті рішення по справі.
Будь-яких інших заяв про інші випадки застосування до нього фізичного чи психологічного тиску в ході здійснення досудового розслідування та проведення слідчих і процесуальних дій по даному кримінальному провадженню від обвинуваченого суду не надходило.
В той же час, усі інші досліджені судом докази сторони обвинувачення суд визнає належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність такою, що повністю підтверджує обставини, зазначені в обвинувальному акті. Водночас, позицію захисника суд вважає необґрунтованою і такою, що спростовується доказами, що досліджувались судом.
Так, протоколом огляду місця події від 12.10.2023 зафіксована обстановка у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: на самому дивані (спальному місці), а також - на подушці та ковдрах, які знаходились на цьому дивані, були виявлені плями речовини бурого кольору, вологі на дотик, а на підлозі біля дивану - труп ОСОБА_6 зі слідами фізичного насильства та численними тілесними ушкодженнями. Окрім того, під час слідчої дії було виявлено та вилучено змиви РБК, фарфорову чашку та мобільний телефон «Самсунг» ( а.с.111-120, Т.1)
На вилучених у приміщенні секційної кімнати ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» речах, у які була вдягнута потерпіла ОСОБА_6 , а саме: светрі синього кольору, джинсових штанах синього кольору, куртці фіолетову кольору, кофті чорного кольору, трусах та парі шкарпетках були виявлені нашарування та плями речовини бурого кольору, що зафіксовано у протоколах огляду місця події від 20.10.2023 (а.с.135-143, Т.1) та огляду предметів від 31.10.2023 (а.с.147-160, Т.1).
Під час огляду трупа ОСОБА_6 , що проводився в ОКЗ СОБ СМЕ, було вилучено волосся з лобної, тім'яної та двох скроневих ділянок та потилиці, нігті з обох рук, з якими в подальшому проведені експертні дослідження ( а.с.123-130, Т.1) та згідно висновку експерта №301:
- на клапті шкіри з потиличної ділянки справа виявлено не менше двох збійних ран, які утворились не менш ніж від двократної дії тупого предмету з обмеженою сферичною контактуючою поверхнею по механізму удар, тиснення;
- на фрагменті 9-го ребра зліва, орієнтовно по передній пахвовій лінії виявлено повний прямий перелом, який утворився від сили (удар тупим предметом), яка діяла у місці перелому;
- орієнтовно по лопатковій лінії експертом виявено повний непрямий перелом, який утворився від сили (удар тупим предметом), яка діяла на відстані від місця перелому ( а.с.181-183, Т.1).
Аналогічні висновки містяться у висновках експертів №318 та 319 ( а.с.52-53, 54-56, Т.2).
Крім того, на підставі проведеного судово-медичного експертного дослідження шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_6 експертом наводяться наступні висновки: гостре порушення кровообігу, набряк головного мозку, строми внутрішніх органів; дистрофічнізміни та ліпофусциноз кардіоміоцитів; фрагментація та хвилеподібна деформація м'язових волокон; дистрофічні зміни внутрішніх органів ( а.с.184, Т1).
Відповідно до висновку судово- медичного експерта № 1013/598 смерть ОСОБА_6 настала в результаті сполученої травми тіла, що супроводжувалася закритою черепно-мозковою травмою: раною та крововиливами в м'які тканини голови, крововиливом під тверду мозкову оболонку головного мозку, здавленням головного мозку, закритою травмою грудної клітки: крововиливи під шкіру та в м'язи грудної клітки, множинні переломи ребер, з пошкодженням тканини лівої легені та кровотечею 300 мл., множинними синцями голови, тулуба, та кінцівок, які ще й ускладнилися розвитком набряку головного мозку, що підтверджується судово-медичними даними та даними додаткових судово-медичних експертиз. На трупі виявлені множинні тілесні ушкодження (близько 37) , які зафіксовані у вказаному висновку. Пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті і є тяжкими тілесними пошкодженнями, та могли виникнути за обставин та час вказаний в наданих матеріалах кримінального провадження ( а.с.173-177, Т.1).
У додатковій експертизі №1013/598 від 12.12.2023 експертом зафіксовано, що, враховуючи характер тілесних ушкоджень на трупі померлої, можна зробити висновок, що після отримання вказаних тілесних ушкоджень, потерпіла могла перебувати у свідомості, скоювати цілеспрямовані рухи, кричати, пересуватись деякий час. До того ж, не виключено, що в разі своєчасного надання медичної допомоги, в умовах стаціонару, можливо було б запобігти смерті ( а.с.185-189, Т.1).
Таким чином, сукупність вищезазначених доказів підтверджує обставини обвинувального акту про те, що потерпіла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження саме за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та що саме від таких отриманих тяжких тілесних ушкоджень настала її смерть.
Крім того, у висновках експертів №1033 та №1161 зафіксовано результати досліджень крові та жовчі потерпілої ОСОБА_6 , а також - встановлено групову належність крові потерпілої та обвинуваченого ( а.с.20-22, 23-25, Т.2). Крім того, проведеною експертизою №СЕ-19/119-23/15107-БД від 02.11.2023 встановлювались генетичні ознаки зразки букального епітелію ОСОБА_5 ( а.с.91-94, т.2).
В подальшому, з урахуванням отриманих даних було проведено експертизи виявлених та вилучених в ході проведення огляду місця події, огляду трупу слідів, змивів тощо.
Так, за результатами проведення судово-медичної експертизи речового доказу- марлевого тампону зі змивом, вилученого 12.10.2023 з підлоги в ході огляду місця події встановлено, що походження цієї крові можливе як від потерпілої ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 (висновок експерта №1038 - а.с.26-28 Т.2).
Згідно висновків експертів №178, №179, №1063, №1064, №1065 та №1066, походження крові та клітин в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_6 , а також - слідів крові на куртці, светрі, кофті та джинсових штанах, які вилучені з трупу потерпілої 30.10.2023 в ході огляду місця події, можливо, в тому числі як від самої потерпілої ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 , або при змішуванні їх крові та клітин (а.с. 29-31, 37-39, 40-42, 43-45, 46-48, Т.2).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-23/15112-Д, на вилученій в ході огляду місця події фарфоровій чашці наявні, зокрема, і сліди пальців рук, ОСОБА_5 (а.с.102-116, т.2).
Таким чином, сукупність цих наведених доказів дає підстави стверджувати про те, що учасниками конфлікту, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких і померла на місці події, могли бути тільки сама потерпіла ОСОБА_6 та її син - обвинувачений по справі ОСОБА_5 , так як жодних слідів від будь-яких інших сторонніх осіб ані у квартирі, ані на трупі не було виявлено.
При цьому, версія обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що знайдені на чашці сліди пальців його рук не доводять його винуватості, не спростовує вказаних висновків суду, оскільки в даному випадку визначальним для висновку суду є не наявність цих слідів пальців обвинуваченого на чашці, а - відсутність взагалі у квартирі, на самому трупі та одязі потерпілої слідів інших осіб, окрім слідів, які можуть походити від обвинуваченого, при тому, що сама потерпіла не могла собі нанести таких ушкоджень.
До того ж, як зазначалось вище, відповідно до висновку судово- медичного експерта № 1013/598 , на трупі ОСОБА_8 були виявлені множинні тілесні ушкодження (близько 37) , які зафіксовані у вказаному висновку. При цьому:
-вказані в п.п.1-35 висновку ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів по механізму удару або тиснення, та тертя (ковзання), не задовго до моменту настання смерті прижиттєво, про що свідчать темно червоне забарвлення підшкірних крововиливів, та синці рожево-фіолетового кольору;
- зазначені у п.п.-36,37 відповідного висновку тілесні ушкодження могли виникнути при травматичному контакті з тупими предметами, прижиттєво, з обмеженою (сферичною контактуючою поверхнею-рани голови) та обмеженими контактуючими предметами (руками чи ногами)
-прямі переломи ребер утворились від сили, яка діяла у місцях переломів, що могло мати місце при неодноразовому травмуванні, про що можуть свідчити характер тілесних ушкоджень,
-м'які покриви голови при відсепаровуванні по всій поверхні волосистої частини голови, набряклі з масивними крововиливами темно-червоного кольору, невизначеної форми, з нечіткими краями які зливаються один з одним, місцями з відшаруванням м'яких тканин від апоневрозу, загальною площею 32,8х25,6 см. ( а.с.173-177, Т.1)
Окрім того, відповідно до висновку експерта №1303 у обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження та синці, у тому числі на тильній поверхні правої кисті, основних фалангах 2-4-х пальців, на стегнах, в ділянці правого колінного суглобу, що утворились внаслідок дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись при нанесенні ударів кулаками рук, ногами та подібними предметами. Характер та локалізація ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення на площину ( а.с. 68-69, Т.2).
Таким чином, наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого, встановлені експертами характер і механізм заподіяння потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у сукупності з вищенаведеними доказами і висновками суду про відсутність у квартирі, на трупі та одязі потерпілої слідів інших осіб, окрім слідів самої потерпілої і обвинуваченого, дають підстави для висновку про те, що саме обвинувачений ОСОБА_5 спричинив тяжкі тілесні ушкодження своїй матері ОСОБА_6 , від яких остання померла.
На користь такого висновку суду свідчить і те, що самим ОСОБА_5 не оспорювався той факт, що він мешкав разом з матір'ю і в день події був вдома, тобто за місцем вчинення кримінального правопорушення.
А те що, відповідно до досліджень експерта №179 в піднігтьовому вмісті зрізу нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_5 крові та епітеліальних ядровмісних клітин людини не виявлено (а.с.29-31, 32-33,Т.2) - не спростовує висновків суду, оскільки це може свідчити тільки про те, що у обвинуваченого був час до приїзду поліції, щоб елементарно помити руки.
При цьому, обвинувачений послідовно та обґрунтовано не пояснив обставин, при яких він отримав наявні у нього тілесні ушкодження, характер яких свідчить про те, що вони могли утворитись при нанесенні ударів кулаками рук, ногами, а також - чому такі тілесні ушкодження у нього утворились саме у той момент, коли і його матері було заподіяно тілесних ушкоджень руками та ногами.
При цьому, твердження і версія ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження не вдома, а додому вже прийшла з тілесними ушкодженнями, від яких померла, не підтверджується жодними обставинами, що встановлені органами досудового розслідування і судом, а, навпаки, спростовується відомостями, які містяться в досліджених судом доказах, зокрема:
- відсутністю відомостей про сліди крові, а також - слідів пересування, тертя (ковзання) тощо в інших місцях у квартирі чи поза межами квартири, хоча очевидним є те, що якби потерпіла отримала такі ушкодження поза межами квартири і прийшла до квартири вже будучи побитою, як стверджує обвинувачений, то не могло не залишитись жодних слідів, а плями і нашарування крові були б виявлені і в інших кімнатах та по дорозі слідування потерпілої до квартири;
- висновками судово-медичних експертів, у тому числі висновком додаткової експертизи №1013/598 від 12.12.2023 ( а.с.185-189, Т.1), оцінка якому вже надавалась вище, та у якому зазначено, що після отримання вказаних тілесних ушкоджень, потерпіла могла перебувати у свідомості, скоювати цілеспрямовані рухи, кричати, пересуватись деякий час, проте це не свідчить про те, що з описаними у висновках експертів травмами і ушкодженнями потерпіла ОСОБА_6 могла долати якість відстані, підніматись на поверх тощо.
Судом був допитаний в якості потерпілого батько ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . І хоча потерпілий сказав, що не вірить в те, що цей злочин вчинив його син, проте не заперечував, що у обвинуваченого ОСОБА_5 з потерпілою ОСОБА_6 були конфлікти та що обвинувачений іноді тягав її за волосся. Також потерпілий повідомив, що за вказаною в обвинувальному акті адресою мешкали тільки його колишня дружина (потерпіла ОСОБА_6 ) та їх син- обвинувачений ОСОБА_10 . Фактично потерпіла та обвинувачений жили в окремих кімнатах, а він періодично заходив до них у гості. Останній раз приходив за день до події і тоді потерпіла ОСОБА_6 в черговий раз йому сказала, що син тягав її за волосся, на що він порадив потерпілій написати заяву дільничому за цим фактом. Також йому відомо, що за день чи два до події обвинувачений ОСОБА_5 не пускав поліцію у квартиру. Через цей випадок він посварився з сином. Характеризуючи сина, потерпілий також розповів суду, що обвинувачений ОСОБА_5 іноді був нервовий, а коли вживав алкогольні напої, то нервовість підвищувалась і він агресивно себе поводив. При проходженні лікарської комісії у військкоматі, обвинуваченого направили на деякий час до психоневрологічного диспансеру, де він лікувався деякий час. Очевидцем того, як обвинувачений бив колишню дружину він не був. Також свідок розповів, що в день події син зателефонував йому та повідомив про смерть матері, але запевняв, при цьому, що не він її вбив і що тілесних ушкоджень їй не наносив. Водночас, на сторонніх осіб не вказував і про присутність у квартирі сторонніх осіб не повідомляв.
Допитаний як свідок син померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , зазначив про те, що очевидцем заподіяння матері тілесних ушкоджень він не був, але вказана новина не стала для нього несподіванкою, так як все до цього йшло. Розповів, що його брат зловживав спиртними напоями, постійно пив пиво і не один рік знущався над матір'ю, бив її по голові, виганяв з квартири, так як вважав себе власником, хотів, щоб вона виїхала з квартири. При цьому, мати скаржилась на обвинуваченого йому та його дружині, а вони у відповідь на такі скарги матері робили заяви до поліції, проте коли поліція по їх заявах приїжджала, то мати відмовлялась писати заяви на обвинуваченого, чи то через жалість, чи то побоювалась його. Мати була неконфліктною, слабохарактерною. Також свідок повідомив, що останній раз спілкувався з матір'ю по телефону у 2022 році. Вона тоді поскаржилась йому на те, що ОСОБА_5 побив її, просила приїхати і пожити разом з ними, висловлюючи свої побоювання про те, що обвинувачений її вб'є. Окрім того пояснив, що двері у квартиру і тамбур були постійно зачинені, ключі, окрім нього, були у обвинуваченого, матері та батька (потерпілого ОСОБА_9 по даній справі), який періодично до них навідувався. Обвинувачений і мати проживали у окремих кімнатах, але кімната матері мала такий замок, який відчинявся без ключа. Йому відомо, що мати вживала алкогольні напої, але робила це для того, щоб зменшити больовий і психоемоційний стан після побоїв обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_11 , яка також не була безпосереднім очевидцем подій, пояснила, що приблизно за 1-2 місяці до події вона їхала разом з потерпілою ОСОБА_6 у ліфті, і остання показала їй синці, сказавши, що це зробив її син - обвинувачений ОСОБА_5 . Також ОСОБА_6 казала свідку про те, що син її скоро вб'є. Також свідок суду повідомила, що вона неодноразово до події злочину і, навіть близько 22-00 год. напередодні вчинення злочину чула, як ОСОБА_5 , перебуваючи у своїй квартирі, голосно кричав на потерпілу, але що саме вона не чула. При цьому у відповідь криків потерпілої ОСОБА_6 вона не чула. Ані обвинуваченого, ані ОСОБА_6 вона у стані сп'яніння ніколи не бачила, як і не бачила, щоб до ОСОБА_6 ходили гості.
Свідок ОСОБА_12 , яка також не була очевидцем події, пояснила, що за декілька днів до події, побачила ОСОБА_6 , яка сиділа на лавочці біля під'їзду та у якої був синець на шоці та крововилив під одним оком.
Свідок ОСОБА_13 суду розповіла, що ОСОБА_6 скаржилась їй на сина- ОСОБА_14 . А приблизно за 2 тижні до події, вона бачила ОСОБА_6 із синцем на обличчі, і на її запитання про причини походження такого синця потерпіла відповіла щось про те, що нібито впала та втратила свідомість. Але, до цього казала, що син її бив по спині, тягав за волосся та виривав їх. ОСОБА_6 обвинуваченого побоювалась, оскільки останнім часом він був агресивний, міг розмовляти сам з собою. Також свідок повідомила, що гості до потерпілої ОСОБА_6 не ходили.
Таким чином, хоча потерпілий ОСОБА_9 та вказані свідки і не були безпосередньо очевидцями вчинення злочину, проте кожен з них вказав:
-на систематичність конфліктів, які мали місце виключно між обвинуваченим і потерпілою до події злочину;
-на наявність у потерпілої ОСОБА_6 . очевидних синців, походження яких ОСОБА_6 пояснювала свідкам та пов'язувала виключно з агресивними діями саме обвинуваченого по відношенню до неї і більше ніяких інших версій та пояснень не надавала;
-на розповіді потерпілої ОСОБА_6 свідкам і своєму колишньому чоловіку - потерплому по справі про характер ушкоджень та способи фізичного насилля, який допускав обвинувачений по відношенню до неї до дня вчинення злочину, і такі характер і способи є аналогічними тим, які були застосовані до потерпілої у день її смерті;
- на висловлені потерпілою ОСОБА_6 побоювання за своє життя, які остання пов'язувала тільки з агресією обвинуваченого, а не будь-якої іншої особи чи з будь-якими іншими обставинами;
- на інші обставини, як-то: відсутність інших сторонніх осіб у квартирі, окрім потерпілої і обвинуваченого, як до, так і в час та після вчинення злочину; наявність ключів від квартири тільки у обмеженої кількості осіб ( у потерпілої, її колишнього чоловіка- потерпілого ОСОБА_9 , іншого сина потерпілої - ОСОБА_5 , який тривалий час у м.Суми та до квартири не з'являвся, і у самого обвинуваченого ОСОБА_5 ).
Суд вважає необґрунтованою і такою, що не спростовує зазначених висновків суду позиція захисту про сумнівність пояснень потерпілої, які вона надавала свідкам за життя, а також - щодо недостовірності показів брата обвинуваченого через зацікавленість в отриманні спадку після смерті матері.
Так, покази брата обвинуваченого не є єдиними і вирішальними для суду і суд надав їм оцінку у сукупності з іншими показами і письмовими доказами по справі та з'ясував, що такі покази повністю узгоджуються з іншими показами і доказами по справі.
Крім того, покази брата обвинуваченого, потерпілого і інших свідків щодо наявності тривалого конфлікту саме між ОСОБА_5 та його матір'ю, щодо поведінки і дій обвинуваченого ОСОБА_5 по відношенню до потерпілої, які передували вчиненню кримінального правопорушення, підтверджуються та узгоджуються і з іншими доказами, які досліджено судом.
Так, згідно відомостей з Інформаційного порталу Національної поліції, на лінію «102» 13.07.2022 о 10-24 год поступав виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , син вчиняє насильство відносно матері (свекрухи заявниці).
Крім того, 13.07.2022, о 18-36 год., тобто в той же день, на лінію «102» поступив ще один виклик, який здійснювала сама потерпіла ОСОБА_6 , яка повідомила, що син виганяє її з будинку, б'є її. Аналогічне повідомлення надійшло на лінію «102» і 24.07.2022 ( а.с.165, Т.1).
До того ж, судом було досліджено диск з аудіозаписом телефонної розмови, яка відбувалась між потерпілою ОСОБА_6 та її невісткою - дружиною брата обвинуваченого та свідка по справі - ОСОБА_5 . У ході вказаної розмови, ОСОБА_6 скаржиться на свого сина - обвинуваченого ОСОБА_5 і нестерпне життя із ним.
Таким чином, покази потерпілого ОСОБА_9 та свідків у сукупності з усіма іншими вищенаведеними доказами по справі також дають підстави стверджувати про те, що саме ОСОБА_5 заподіяв своїй матері ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, і що саме у нього були як мотиви, так і можливість вчинення такого кримінального правопорушення.
При цьому, оскільки суду не було надано жодного доказу на підтвердження того, що під час конфлікту, який відбувався у день події злочину між потерпілою і ОСОБА_5 , останній висловлювався нецензурною лайкою, а свідки та потерпілий не були очевидцями подій, то за таких обставин, з обсягу обвинуваченні слід виключити такі відомості.
Але, на переконання суду, виключення з обсягу пред'явленого обвинувачення вказаних обставин, не спростовує інших відомостей, на підставі яких було встановлено те, що ОСОБА_5 вчинив дії, які містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Також, обвинуваченим ОСОБА_5 , який повністю заперечував свою причетність до вчиненого злочину, в суді озвучувалась версія про те, що якби він заподіяв матері тяжких тілесних ушкоджень, від яких остання померла, то він би не викликав поліцію. Захисник також вказувала на ці обставини, як на один з доводів, який, на її думку, свідчить про невинуватість ОСОБА_5 .
Але, на переконання суду, така обставина жодним чином не спростовує причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину.
Дійсно, з дослідженого судом аудіозапису, дзвінок на лінію «102» 12.10.2023 було здійснено з номера телефону НОМЕР_1 ( а.с.167-169-171, Т.1).
Під час затримання ОСОБА_5 у нього було виявлено і вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy М21 саме з якого він використовував вказаний номер, з якого телефонував у поліцію (а.с.68-77, 143-147, Т.2).
Як під час повідомлення про смерть матері на лінію «102», так і під час допиту в суді обвинувачений ОСОБА_5 висував версію про те, що він спав і не чув, щоб щось відбувалось, а коли прокинувся та йшов до кухні, то побачив матір, яка лежить на підлозі, підійшов і тільки тоді побачив тілесні ушкодження на ній та відсутність ознак життя.
Але, виходячи з відомостей щодо кількості, характеру тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_6 , а також встановленого експертом способу їх нанесення (руками і ногами нанесено не менше 37 ударів) суд переконаний у тому, що якби потерпілій наносили такі удари інші невідомі сторонні особи, то ОСОБА_5 , який був вдома у кімнаті поруч, як він стверджує, не міг не почути таких обставин подій. При цьому, його версія про те, що мати отримала тілесні ушкодження не вдома, вже була спростована вище.
Таким чином, увказаному кримінальному провадженні хоча і відсутні прямі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_15 , однак:
-по-перше, наявна достатня кількість непрямих доказів, які містять дані про факти, що передували, супроводжували чи слідували подіям, які встановлюються, і за сукупністю яких можна зробити висновок про те, чи мала місце подія саме за тих обставин, як зазначено в обвинувальному акті;
-по-друге, досліджені і оцінені судом непрямі докази є належними і допустимими, а їх сукупність підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину;
-по-третє, висунуті на свій захист версії ОСОБА_5 щодо обставин події зовсім не узгоджуються і повністю спростовуються сукупністю непрямих доказів, оцінка яким надавалась судом;
по-четверте, чинний КПК мне містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку. При цьому, як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою ( Постанова Третьої судової палати ККС Верховного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19).
В даному випадку, проаналізувавши усі докази в їхній сукупності, суд приходить до переконання поза розумним сумнівом про те, що тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, були нанесені саме обвинуваченим ОСОБА_5 .
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, а саме: вчинив умисні дії, які полягали у заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин. Як пом'якшуючих, так і обтяжуючих вину ОСОБА_5 обставин судом не встановлено.
Характеризуючи особу обвинуваченого слід зазначити, що ОСОБА_5 на профілактичних обліках в Сумському РУП не перебуває, за колишнім місцем роботи характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку протягом року не притягався, приводів до дільничого не мав, на обліку в нарко- та псих- диспансерах не перебуває, хоча двічі проходив обстеження у 2011 та 2023 році з діагнозом «Інфантильний розлад особистості», знятий з військового обліку ( а.с.119,120,121 т.2).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №720 ОСОБА_5 на момент скоєння злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 83-87, т.2).
Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним, - у виді позбавлення волі.
Крім того, слід зарахувати у строк відбування покарання строк тримання ОСОБА_5 під вартою за правилами ч.5 ст.72 КК України, з дня затримання (а.с. 57-65 - т.2), з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Оскільки ризики того, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі, зможе продовжити кримінальні правопорушення, а також переховуватись від суду, суд вважає, що до набрання вироком законної сили йому необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, на підставі ст.ст.118,124 КПК з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути витрати на проведення судової експертизи на загальну суму 9697,89 грн (а.с. 207-210 - т.2).
Також, відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно скасувати накладений на речові докази арешт та вирішити їх долю (а.с.122,131,144,172- т.1, а.с.34,36,66,98,118- т.2).
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дня його затримання, а саме: з 12.10.2023 року, та відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати строк тримання під вартою з 12.10.2023 року по день набрання вирком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше ніж до 06.01.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 9697,89 грн.
Скасувати арешт накладений на речові докази, а їх долю вирішити таким чином:
- грошові кошти (паперові) в сумі 421 грн., грошові кошти (монети) в сумі 20 грн., чоловічі шкіряне портмоне чорного кольору, розміром 13x10 см,у складеному вигляді, зі слідами експлуатації, посвідчення КП «Міськодоканал», видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , банківську карту «izibank world» номер НОМЕР_2 , банківську карту «пумб» world debit номер НОМЕР_3 , банківську карту «OBANK» world номер НОМЕР_4 , банківську карту «sporbank» VISA номер НОМЕР_5 , банківську карту «OBANK» world номер НОМЕР_6 ; ключі в кількості двох штук, магнітний ключ від домофону та два брелка,мобільний телефон Phone модель Ml PLAV синього кольору, з сім картою; мобільний телефон Samsung модель Galaxy М21, номер моделі SM-M215F/DSN, серійний номер R58N40Y7RKD, бірюзового кольору у прозорому силіконовому чохлі, у робочому стані з сім картою;зв'язку ключів у кількості 3-х штук та одного магнітного ключа від домофону; мобільний телефон Redmi GO модель M1903C3GG чорного кольору, у чохлі «книжка» світло-бежевого кольору зі слідами експлуатації у робочому стані та сім картою, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 ,- після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні останнього;
- оптичний лазерний СД-диск з аудіозаписом дзвінків, які було здійснено на лінію «102» 12.10.2023 - залишити зберігати в матеріалах судової справи №591/11/24 на а.с.168 - т.1;
- спортивну кофту, шорти, футболку сірого кольору, пару гумових капців, які були вилучені у ОСОБА_5 під час затримання, які зберігаються у камері схову речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №04374,- після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ;
- усі інші речові докази: чашку фарфорову, змив та контрольний змив з підлоги з РБК, светр синього кольору з РБК, джинсові штани з РБК, куртку фіолетову з РБК, кофту чорного кольору з РБК, труси чорного кольору, бюстгальтер та пару шкарпеток; зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зразки крові та слини, букальний епітелій ОСОБА_5 ; зразки волосся з п'яти ділянок голови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дактилокартку на ім'я ОСОБА_5 , які зберігаються у камері схову речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області згідно квитанцій №04447, №04410, №04509, №04374, - після набрання вироку законної сили - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1