Справа 573/2154/24
Номер провадження 3/573/978/24
іменем України
07 листопада 2024 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Ланчин, Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
РНОКПП НОМЕР_2
- за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Близько 15:00 год 01 листопада 2024 року в місці несення служби у с.Річки Сумського району Сумської області ОСОБА_1 був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Медичним оглядом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП БМР «Білопільська міська лікарня» встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння., згідно висновку №196 від 01.11.2024.
Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Разом з тим, у суд за викликом особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, подав заяву про розгляд без участі. Згідно заяви, останній погодився з викладеними у протоколі обставинами, просив розглянути справу без його участі та призначити розстрочку у сплаті штрафу у звязку з складним матеріальним становищем.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Мотиви суду та оцінка наданих доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення А7078 №39 від 02.11.2024, актом та висновком №196 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.11.2024.
Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє підтвердження.
Мотив накладення стягнення.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду та особу правопорушника ОСОБА_1 , який згідно заяви виним себе визнав, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати відносно останнього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу на користь держави.
Вважаю, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
З приводу заявленого ОСОБА_1 клопотання про розстрочку сплати штрафу слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Тобто, КУпАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.
Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у пунктах 3.4 та 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України та усталеної судової практики ЄСПЛ, вважаю, що на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне призначений ОСОБА_1 штраф на користь держави в розмірі 17 000 грн розстрочити на строк 10 місяців зі сплатою штрафу по 1 700 гривень кожного місяця.
Судовий збір.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З огляду на наведене, вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 172-20, 221, 283-284 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Розстрочити ОСОБА_3 виконання постанови Білопільського районного суду Сумської області від 07 листопада 2024 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 10 (десять) місяців, зі сплатою штрафу по 1 700 (одній тисячі сімсот) гривень кожного місяця.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя