Справа № 548/2228/24
Провадження № 2/548/670/24
05.11.2024 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Представник позивача ОСОБА_2 , діючи в інтересах своєї довірительки, за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хоролі Лубенського (Хорольського) району Полтавської області помер ОСОБА_3 у віці 73 роки, який є батьком позивачки ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дочкою, яка у цьому будинку не була зареєстрована.
Після його смерті залишилось майно, в тому числі, житловий будинок з допоміжними господарчими будівлями, який складається в цілому з: житлового будинку глиномазаного, обкладеного цеглою, критого залізом загальною житловою площею 17.4 кв. м., сараю дерев'яного, за адресою АДРЕСА_2 (після зміни назви вулиці на нумерації будинків АДРЕСА_3 ).
За життя, 24.10.2011 ОСОБА_3 склав заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Березою Д. В., яким все своє майно заповів позивачці. Зазначений заповіт за життя спадкодавця не змінювався та не скасовувався.
На час відкриття спадщини позивачка проживала, хоча і не була зареєстрована, із спадкодавцем, про наявність заповіту батька, складеного на її користь, не знала, а дізналася випадково лише у кінці вересня 2024 року, знайшовши його на горищі будинку серед старих альбомів з фотокартками, тобто поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, тому у встановлений законом строк з відповідною заявою до нотаріальної контори вона не зверталася, бо вважала, що, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважала себе такою, що прийняла спадщину, так як протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї.
У 2017 році (до випадкової знахідки заповіту) позивачка намагалася звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, що залишилась після смерті її батька, з метою оформлення успадкованого нею майна.
Проте, приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк Аллою Михайлівною було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом у зв'язку із пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом.
Позивачка у позовній заяві прохала з урахуванням вищевикладеного визначити їй додатковий строк 3 місяці для прийняття спадщини.
09.10.2024 у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивачка та її представник у підготовче судове засідання не з'явилися, у позовній заяві прохали розглянути справу у їхню відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечував проти задоволення позову, прохав розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з положенннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивачка ОСОБА_6 ОСОБА_7 є дочкою та спадкоємицею за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується копією паспорта останньої № НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , заповіту від 24.10.2011, зареєстрованого в реєстрі за № 2629.
До дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований один за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району від 12.01.2016 № 134.
Згідно з копією акту від 13.08.2019, складеного комісією у складі депутата Хорольської міської ради Кібенка О.І., помічника-консультанта ОСОБА_8 , сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_4 без реєстрації проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на житловий будинок з допоміжними господарчими будівлями, який складається в цілому з: житлового будинку глиномазаного, обкладеного цеглою, критого залізом загальною житловою площею 17.4 кв. м, сараю дерев'яного, за адресою АДРЕСА_2 (після зміни назви вулиці на нумерації будинків АДРЕСА_3 ), що належало останньому на підставі договору дарування від 26.04.1968, зареєстрованого в реєстрі за № 409.
Все належне йому майно ОСОБА_3 заповів своїй дочці ОСОБА_1 , 1970 року народження, що підтверджується копією заповіту останнього від 24.10.2011, посвідченого приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Березою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2629 та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 28453573 від 24.10.2011.
Позивачці відмовлено у реєстрації спадкових прав у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується копію повідомлення приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Вовк А.М. від 16.06.2017.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 ''Про судову практику у справах про спадкування'' особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У відповідності до положень ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем не була подана вчасно, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст.1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 23.08.2017 №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 № 7 ''Про судову практику у справах про спадкування'' судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Необізнаність позивача, як спадкоємця за заповітом, про наявність заповіту суд вважає поважною причиною та такою, що пов'язана з об'єктивними та істотними труднощами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Аналогічну позицію висловив Верховий Суд у постановах №565/1145/17 від 26.06.2019, № 308/4272/19 від 17.03.2021, № 644/7785/19 від 22.02.2021.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з прецедентною практикою Верховного Суду, окрім основних принципів цивільного судочинства справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства - ''Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem'', яка означає ''У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права''.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Позивачка у справі у передбачений ст. 1270 ЦК України строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через юридичну необізнаність про необхідність такого звернення та у зв'язку із тим, що вона на момент смерті спакодавця - її батька ОСОБА_3 проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_3 , таким чином вважала, що фактично прийняла спадщину, не була обізнана про наявність складеного останнім на її користь заповіту від 24.10.2011, про існування якого дізналася випадково, знайшовши документ на горищі вказаного будинку у вересні 2024 року, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася і відповідно, не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.
За таких обставин, у рахуванням практики Верховного Суду щодо встановлення поважності причин пропуску строку на звернення спадкоємця із такою заявою до органу нотаріату, де зазначено, що необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є однією з таких причин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вважає, що позивачкою доведено поважність причин пропуску вищевказаного строку, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
На переконання суду, надання двохмісячного строку для звернення позивачки до нотаріальної контори з відповідною заявою із дня набрання законної сили цим рішенням є належним та достатім.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 терміном 2 (два) місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Представник позивачки: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.
Відповідач: Хорольська міська рада Лубенського району
Полтавської області, ЄРДПОУ 22528612, юридична адреса: м. Хорол, вул. 1 Травня, 4 Лубенського району Полтавської області.
Головуючий