Справа № 545/4596/24
Провадження № 2-н/545/827/24
07.11.2024 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 6593, 20 грн та судового збору в сумі 302,80 грн.
Згідно зі ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності врегульовані ст.27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника - ОСОБА_1 .
Як вбачається з відповіді з Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб від 29.10.2024 №01-12-05.1-11/13314, отриманог судом 06.11.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за межами територіальної юрисдикції Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно, тощо.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 2/1519/8500/11.
Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що стягувач просить суд стягнути з боржника заборгованість за спожитий природний газ, що утворилася за будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , але належних і допустимих доказів місцезнаходження майна в межах Полтавського району суду не було надано.
Крім того, боржником у заяві вказано ОСОБА_1 , при цьому належних та допустимих доказів належності їй будинку за адресою АДРЕСА_2 чи користування нею у передбачений законом спосіб, щоб мало б наслідком обов'язок сплачувати комунальні послуги, не надано та не зазначено про їх наявність у заяві. Місце реєстрації ОСОБА_1 перевірено судом у відповідності до ст. 165 ЦПК України та не збігається із місцем знаходження нерухомого майна.
Оцінивши вищезазначене в сукупності, вважаю, що представником заявник не зазначив про наявність доказів, які б давали підстави однозначно зазначити, що нерухоме майно розташоване в межах Полтавського району, а також боржник ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 має будь-яке відношення до будинку в АДРЕСА_2 , і, як наслідок, обов'язок сплачувати за спожитий природний газ за такою адресою.
Відповідно до ч.9 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 165 ЦПК України, суд, -
У видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С. А. Цибізова