543/1053/24
2-а/543/13/24
08.11.2024 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Гришка О.Я., з участю секретаря судового засідання Федорини А.А., представника позивача адвоката Юхимович С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області з вказаним адміністративним позовом.
У позовній заяві вказано, що 14.10.2024 старший лейтенант поліції Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП. За висновками поліцейського для винесення оскаржуваної постанови стало порушення ОСОБА_1 вимог п. 9, п. 8, п. 2.1г та п. 2.3.в Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121, ст. 125, ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, не обґрунтованим та не доведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА № 3262112 від 14.10.2024 підлягає скасуванню.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що близько 12:16 год. 14.10.2024 на автодорозі Денисівка-Заріг його було зупинено патрульним поліцейським, який висунув позивачу обвинувачення про порушення правил дорожнього руху, а саме: рух транспортним засобом без увімкнених фар ближнього світла, перевезення пасажира, який не користувався ременем безпеки, та відсутність страхового полісу. Позивач стверджує, що зазначених у постанові та зазначених поліцейським під час зупинки транспортного засобу Правил дорожнього руху він не порушував та жодних адміністративних правопорушень не вчиняв.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що поліцейський права і обов'язки йому не роз'яснював. На думку позивача, в оскаржуваній постанові наведені безпідставні відомості щодо порушених позивачем Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 зазначає, що пасажир, якого він перевозив, мав фізіологічні особливості, які унеможливлювали використання ним ременя безпеки, однак попри біль пасажир був пристебнутий ременем безпеки, але незадовго до зупинки поліцейським автомобіля, пасажир відстебнув пасок через нестерпну біль. Позивач вважає, що в даних обставинах він діяв в межах крайньої необхідності. Також, позивач вказує, що страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів він має та мав на час зупинки поліцейськими, однак, поліцейський зупинив його в зоні де було відсутнє інтернет покриття, що унеможливило відкрити страховий поліс у електронному вигляді (у паперовому вигляді не видавався). Поліцейський також не зміг перевірити єдину централізовану базу даних страхових полісів. Позивач стверджує, що ближнє світло фар у його авто було увімкнене.
Посилаючись на вищевикладені обставини ОСОБА_1 просив скасувати постанову старшого лейтенанта поліції Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії ЕНА №3262112 від 14 жовтня 2024 року винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути на його користь судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити, в своїх поясненнях представник позивача посилалася на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. У заяві представник вказав, що 14.10.2024 приблизно о 12:16 год. на автомобільній трасі Заріг-Денисівка ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та перевозив пасажира, який не був пристебнутий ременем безпеки, також поза населеним пунктом не увімкнув ближнє світло фар, під час перевірки документів був відсутній поліс обов'язкового страхування власників наземних ТЗ, чим порушив п.п. 9.8, 2.1 «г», 2.3 «в» ПДР України. Враховуючи вищевикладене, інспектором ОСОБА_2 було роз'яснено позивачу його права відповідно до Конституції України та КУпАП і складено постанову серії ЕНА № 3262112 за ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Представник відповідача стверджує, що, на його думку, позивачем у справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності, на думку представника, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності. Крім того, представник відповідача повідомив, що надати відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських неможливо, через технічну несправність архіватора відеозаписів.
Судом встановлено, що поліцейським ВП №2 (м Хорол) Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Палія Олександром Віталійовичем 14.10.2024 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3262112 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за скоєння адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП. В постанові зазначено, що 14.10.2024 12:16:31, с. Заріг, траса Заріг-Денисівка, водій керував ТЗ (автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 ), обладнаним засобами пасивної безпеки та перевозив пасажира, який був не пристебнутий ременем безпеки, також поза населеним пунктом не увімкнув ближнє світло фар, під час перевірки документів був відсутній поліс обов'язкового страхування власників наземних ТЗ, чим порушив п. 9.8, 2.1.г, 2.3 ПДР України (а.с. 6).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що в день, коли відносно позивача було складено спірну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, він їхав разом з позивачем в автомобілі на пасажирському місці. Свідок вказав, що світло фар на автомобілі було ввімкнено, водій та свідок були пристебнуті ременями безпеки.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч.2 ст.2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху України передбачено, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до п. 2.1.ґ Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Суд приходить до висновку, що твердження позивача, що він не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, за вказаних у оскаржуваній постанові обставин, не спростоване стороною відповідача жодними доказами. За таких обставин, оскільки вина позивача у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не доведена, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3262112 від 14.10.2024 підлягає скасуванню.
Зважаючи на положення ст. 139 КАС України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 7, 121, 247, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-9, 77, 90, 132, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: вулиця Матвійчука Юліана, 83, місто Полтава, ідентифікаційний код юридичної особи 40108630) про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі- задовольнити.
Скасувати постанову старшого лейтенанта поліції Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Палія Олександра Віталійовича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії ЕНА №3262112 від 14 жовтня 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя