Справа № 948/719/24
Номер провадження 2/948/404/24
08.11.2024 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
у вересні 2024 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.12.2022р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М128696» був укладений електронний договір № 6207490 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредитних коштів становить 12 000, 00 грн, які відповідач отримав на свою платіжну карту № НОМЕР_1 за допомогою платіжного провайдера, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99% в день, зі сплатою процентів кожні 30 днів, терміни, дата останнього платежу, реальна річна процентна ставка за договором вказані в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком №1 до договору.
22.01.2023р. відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту, позивачем нараховано проценти на 60 календарних днів, за період з 25.09.2023р. по 23.11.2023р., в межах строку договору у розмірі 14 328,00 грн.
25.09.2023р. між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладений Договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 25.09/23-Ф від 25.09.2-23р. у розмірі 33 492,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - сума кредиту, 21 492,00 грн - сума процентів за користування кредитом.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складає: 12 000,00 - тіло кредиту, 21 492,00 - нараховані проценти, 14 328, 00 грн - проценти за 60 календарних днів, всього - 47 820,00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором в розмірі 47 820, 78 грн та судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
27.09.2024р. за ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.96).
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачу копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження направлено рекомендованим повідомленням, яке повернуто 09.10.2024р. з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.101), в установлений судом 15-денний строк відзив на позов не направила.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Так, 23.12.2022р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредитування №6207490, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 12 000, 00 грн (п.1.3) строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.4), деталі повернення якого зазначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (п.1.4.), зі стандартною відсотковою ставкою 1, 99 % в день (п.1.5.1.), знижена процентна ставка - 1,692 % в день (п.1.5.2), орієнтовна загальна вартість кредиту становить за стандартною ставкою - 97 968,00 грн, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 96 893,40 грн (пп. 1.8.1.,1.8.2.), кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1), нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п.3.1) (а.с.12-17, 39).
З паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем 23.12.2023р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором М128696, убачається інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.19-20).
З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) складеного первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» видно, що відповідачу 23.12.2022р. видано кредит в розмірі 12 000, 00 грн, стандартна процентна ставка у розмірі 228,00 грн нараховувалася за період з 23.12.2022р. по 23.03.2023р. на загальну суму 21 492,00 грн, загальна заборгованість складає 33 492,00 грн (а.с.23-37).
25.09.2023р. між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» укладений Договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого, за плату позивачу перейшло право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, зазначених в Реєстрі боржників, згідно додатку №1та є невід'ємною частиною договору (а.с.46-55).
Згідно платіжних інструкцій №№1079-1083 від 29.09.2023р. позивачем здійснено ТОВ «Авентус Україна» оплату за договором факторингу №25-09/23-Ф (а.с.57-59).
За повідомленням ТОВ «ФК «Пейтек Україна» адресованого ТОВ «Авентус Україна» від 10.10.2023 р. повідомлено про успішне перерахування коштів на платіжні картки клієнтів від ТОВ «Авентус Україна», зокрема на картку НОМЕР_1 в сумі 12 000,00 грн (а.с.82-84).
За повідомленням АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 23.12.2022р. здійснено переказ коштів на суму 12 000,00 грн (а.с.108).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно ч.4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч.8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, а також від 23 березня 2020 року справа №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року справа №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно з ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, враховуючи те, що договір між сторонами був укладений на 360 днів, тобто останнім днем цього строку було 23.12.2023р., відповідач не здійснювала оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту, позивачем нараховано проценти за період з 25.09.2023р. по 23.11.2023р.
За таких обставин, даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не виконала належним чином зобов'язання перед первісним кредитором, позивач, який замінив кредитора у зобов'язанні за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати надані кошти та відсотки на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №6207490 від 23.12.2022р. у загальному розмірі 47 820, 00 грн, що включає: 12 000,00 грн - заборгованість по сумі кредиту; 21 492, 00 грн - заборгованість за відсотками, 14 328,00 грн - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1,4 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано ордер на надання правничої допомоги, рахунок на оплату № 4531-06/09-2024 від 06.09.2024р. відповідно якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплачено адвокату Городніщевій Є.О. за надані послуги в розмірі 10 000,00 грн, договір № 26/08-2024 про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 26/08-2024 від 26.08.2024р., відповідно до якого за надання первинної консультації та аналізу даних документів витрачено 1 годину, вартістю 1 000,00 грн, аналіз практики та правових позицій у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства витрачено 1 годину, вартістю 1 000,00 грн, оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту витрачено 3 години, вартістю 3 000,00 грн, підготовка позовної заяви витрачено 4 години, вартістю 4 000,00 грн, підготовка до судових засідань та участь у них витрачено 1 годину, вартістю 1 000,00 грн (а.с. 18, 22, 38, 44-45, 61).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогує завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути сплачений останнім судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 6207490 від 23.12.2022р. в загальному розмірі 47 820, 00 грн, судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя С.М.Косик