Справа №295/10331/24
1-кс/295/7039/24
Іменем України
04.11.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
подане старшим слідчим СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_6 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12024060410000460 від 06.07.2024,
стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Старошийка Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 групи, одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06.12.2024, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024060410000460 від 06.07.2024.
Як зазначено у клопотанні, 06.07.2024, близько 08 год 40 год, ОСОБА_7 разом із своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали до с. Заможне, Житомирського району, Житомирської області, де в цей же день та час останні на території дачного домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , побачили ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_7 підійшла до останнього, де між ними виник конфлікт з приводу перебування ОСОБА_4 на території її домоволодіння.
Під час вказаного конфлікту, у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , у цей же день та місці, близько 08 год 45 хв, ОСОБА_4 , тримаючи в руці молоток за дерев'яне руків'я, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, зі значною силою прикладання та розмахом, наніс в область голови ОСОБА_7 не менше 6 ударів металевою частиною молотка, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді відкритих переломів кісток черепа з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 06.07.2024 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_7
06.07.2024 о 19 год 45 хв ОСОБА_7 померла в КПН «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського».
07.07.20.24 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира 03.10.2024 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком до 06.11.2024 включно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Мотивуючи необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу, слідчий посилається на те, що органом досудового розслідування здобуті дані про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, дітей на утриманні не має, тобто у останнього не має міцних соціальних зв'язків.
Крім того, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі на вказаний строк та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що в майбутньому негативно відобразиться на його стосунках в родині та суспільстві, що також свідчить про можливі спроби переховування від органів досудового розслідування та суду.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 одразу після вчинення злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від правоохоронних органів, залишив місце події та був затриманий працівниками поліції уже за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , що дає всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 особисто знайомий зі свідками у цьому ж кримінальному провадженні, а тому існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу останнім на свідків з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, а тому є ґрунтовні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності та перекладання вини на інших осіб, здійснюватиме незаконний вплив на свідків кримінального правопорушення.
Разом з цим, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , за час мешкання на території Березівської територіальної громади, Житомирського району Житомирської області, проявив себе переважно з негативної сторони, а саме зловживає алкогольними напоями та схильний до скоєння правопорушень.
Слідчий вказує, що на даний час у кримінальному провадженні необхідно: витребувати висновок стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_4 , яка на даний час перебуває на виконанні Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», яка потребує більш тривалого виконання у зв'язку з тим, що зазначена експертиза відноситься до категорії експертиз особливої складності, виконання якої триває більше місяця, а також здійснити інші процесуальні дії з метою всебічного, повного і неупередженого встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, у проведенні яких виникне необхідність під час досудового розслідування. Також у ході досудового розслідування з метою його повного, всебічного та неупередженого проведення необхідно здійснити ряд слідчих та інших процесуальних дій для фіксації фактів та обставин, що підлягають доказуванню. Вказані слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії неможливо провести у встановлений законом строк внаслідок особливої складності провадження та значним їх обсягом, а їх проведення є необхідним для прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень та обов'язковим для здійснення судового розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира строк досудового розслідування продовжено до п'яти місяців, тобто до 06.12.2024.
На переконання слідчого, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ним покладених на нього обов'язків, а також запобігання заявленим ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що інкримінованого злочину не вчиняв, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскілки має домашнє господарство, яке необхідно утримувати.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що підозрюваний є літньою людиною, особою з інвалідністю ІІ групи, має неврологічне захворювання. Прямих доказів вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину немає. Просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю. Переховуватись підозрюваний не буде, у нього відсутній закордонний паспорт та телефон, є домашнє господарство, худоба, підстави для переховування відсутні.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024060410000460 від 06.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В ході досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 03.10.2024 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 06.11.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.11.2024 строк досудового розслідування кримінального провадження №12024060410000460 від 06.07.2024 продовжено до п'яти місяців - до 06.12.2024.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_4 , можливо, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, на що вказує його поведінка після вчинення злочину, про зазначено слідчим у клопотанні, та з огляду на суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винним.
Наразі слідчим суддею також встановлено обґрунтованість підстав вважати, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати на момент вирішення питання про продовження строку дії попереднього запобіжного заходу.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що не зменшився ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків, оскільки свідки у даному кримінальному провадженні відомі підозрюваному.
Таким чином, існування наразі обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання слідчого судді, свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування не завершено, з огляду на складність кримінального провадження та необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 06.12.2024.
Щодо посилання захисника на незадовільний стан здоров'я підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що доказів неможливості перебування останнього під вартою чи про наявну очевидну загрозу його життю внаслідок перебування в умовах СІЗО, або ж щодо погіршення стану здоров'я підозрюваного за час дії запобіжного заходу, слідчому судді не надано, отже підстав для обрання іншого запобіжного заходу не вбачається.
Беручи до уваги викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 199 КПК України, для задоволення клопотання і подальшого тримання підозрюваного під вартою.
Керуючись статтями 176, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 грудня 2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 06 грудня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16 год 00 хв 08 листопада 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1