Справа № 274/8355/24 Провадження № 1-в/0274/1260/24
07.11.2024 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за поданням державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироку у відповідність до закону щодо засудженого
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Афипське Сіверського району Краснодарського краю рф, є громадянином України, зареєстрований та проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло подання державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироків Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022, від 19.07.2022 та від 13.03.2023 щодо ОСОБА_4 у відповідність до Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Установа виконання покарань звернулася до суду із заявою про проведення судового засідання без участі представника установи.
Засуджений в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд подання без його участі, проти задоволення подання не заперечив.
Суд не визнає явку засудженого та представника установи виконання покарань в судове засідання обов'язковою та вважає за можливе розглянути подання без їх участі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти часткового задоволення подання, а саме в частині призначеного покарання за вироком від 06.06.2022.
Перевіривши доводи клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, суд доходить таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022 ОСОБА_4 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто за повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища.
Вирок набрав законної сили 07.07.2022.
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.07.2022 ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за правилами ст. 72 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Корюківського районного суду від 06.06.2022 остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 19.08.2022.
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.03.2023 ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Відповідно ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.07.2022, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) днів позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 18.04.2023.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Частиною 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022 вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинив у 2020 році, а саме:
- на початку грудня 2020, вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення, становить 700 грн 00 коп.;
- 25.12.2020, вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення, становить 380 грн 00 коп.;
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн, а 50 відсотків від його розміру становили відповідно 1051 грн.
Таким чином, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кожного з кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 185 КК України, вчинених ОСОБА_4 , становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1051 грн х 2 = 2102 грн) станом на 1 січня звітного року, у якому були скоєні злочини, вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону № 3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час. Тому суд дійшов висновку про звільнення на підставі ч. 2 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022.
Зі змісту вироку Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.03.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив у 2022 році, а саме:
22.06.2022, вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення, становить 2700 грн 00 коп.;
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50 відсотків від його розміру становили відповідно 1240,50 грн.
Таким чином, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого ОСОБА_4 , становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1240,50 грн х 2 = 2481 грн) станом на 1 січня звітного року, у якому була скоєна крадіжка, вчинене ним діяння відповідно до вимог КК України та Закону № 3886-ІХ є кримінально-караними й на теперішній час. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23), щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність, а також з висновком про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону № 3886-IX, зробленим об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
подання державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" - задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.07.2022 остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та за правилами ст. 72 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2022.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.07.2022 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
За вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 13.03.2023, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) днів, покарання залишається незмінним та приведення у відповідність до чинного законодавства не потребує.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1