Справа № 161/20270/24
Провадження № 2/161/5223/24
про забезпечення позову
07 листопада 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
31.10.2024 адвокат Тертичний С.В. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
06.11.2024 адвокат Тертичний С.В. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд із уточненою позовною заявою (нова редакція зі зменшенням позовних вимог) та із заявою про забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити ОСОБА_2 та іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) за його дорученням вчиняти дії щодо відчуження або розпорядження нерухомим та рухомим майном, що належить йому на праві власності, а саме: земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,15га, кадастровий номер 4625889200:07:001:0222, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р., с. Лісопотік, та транспортним засобом - автомобіль Mercedes-Benz 320, 2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який придбаний згідно з договором купівлі-продажу №4641/2018/1139487 від 09.10.2018 (номер шасі НОМЕР_2 ).
- накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,15га, кадастровий номер 4625889200:07:001:0222, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р., с. Лісопотік, та транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz 320, 2001 р.в., днз НОМЕР_1 , який придбаний згідно з договором купівлі-продажу №4641/2018/1139487 від 09.10.2018 (номер шасі НОМЕР_2 ), які належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на праві приватної власності у межах заявлених позовних вимог.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 01.04.2016 позивач (позикодавець) і відповідач (позичальник) уклали договір позики, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальнику 1 (один) кг золота 999,9 проби, з виплатою процентів в розмірі 400 (чотириста) доларів в місяць, а позичальник зобов'язався повернути (суму позики) та проценти до 01.12.2021. Відповідач не повернув позивачу ні суми позики, ні процентів. Станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача за курсом НБУ становить 4 597 144,40 (чотири мільйони п'ятсот дев'яносто сім тисяч сто сорок чотири гривні, 40 коп.) грн.
Відповідачу на праві власності належить земельна ділянка та автомобіль, які він має можливість і намір відчужити. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити реальне виконання рішення суду.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього та у нього та інших осіб та заборона вчиняти певні дії (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Лісопотік, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4625889200:07:001:0222, та транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz 320, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 (інформаційна довідка №400746025 від 24.10.2024 та відповідь територіального сервісного центру МВС №4641 від 30.10.2024, а.с. 23-24).
Між сторонами виник спір щодо виконання зобов'язань за договором позики.
Врахувавши характер спору, суд погоджується з аргументами представника позивача, що ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки та транспортного засобу, має реальну можливість розпорядитися даним майном, зокрема відчужити його, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на земельну ділянку та транспортний засіб.
Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову (накладення арешту) є співмірними та адекватними по відношенню до позовних вимог, які заявив позивач (вартість арештованого майна не перевищує ціни позову), а між інтересами позивача та інтересами відповідача дотримана розумна пропорційність.
Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ОСОБА_2 як власника, оскільки нерухоме майно та транспортний засіб, на які накладений арешт, залишаються в його володінні та користуванні.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач у заяві, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися земельною ділянкою, включає і обмеження на розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких інших дій щодо земельної ділянки. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 у справі №567/459/23.
За таких обставин, враховуючи предмет спору у цій справі, не є необхідним і співмірним вживати додаткових заходів забезпечення позову, про які просив позивач.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Лісопотік, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 4625889200:07:001:0222, та транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz 320, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити Яворівському відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) - для забезпечення виконання ухвали та вжиття заходів, передбачених даною ухвалою.
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено - 07.11.2024.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін