Справа № 944/4790/24
Провадження №2-а/944/57/24
08.11.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді Колтуна Ю. М.
з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
адвокат Галько Р.В., який діє інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанов в справах про адміністративні правопорушення передбачені ст. 183 КУпАП, серії ЕГА № 1149890 від 20.08.2024, серії ЕГА № 1150062 від 20.08.2024, серії ЕГА № 1181581 від 19.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтував тим, що згідно постанови серії ЕГА № 1149890 від 20.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,0 грн. за те, що вона 20.08.2023 о 17.37 годині здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що відносно неї вчиняється домашнє насильство, хоча цього не було.
Також, згідно постанови серії ЕГА № 1150062 від 20.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,0 грн. за те, що вона 20.08.2023 о 20.20 годині повторно здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що відносно неї вчиняється домашнє насильство, хоча цього не було.
Крім цього, згідно постанови серії ЕГА № 1181581 від 19.09.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що вона 19.09.2023 о 21.39 годині здійснила завідомо неправдиве повідомлення по факту домашнього насильства та викрадення особистих речей, інформація не підтвердилась.
Проте, з винесенням вказаних постанов ОСОБА_1 не погоджується через те, що вона є психічнохворою особою, хворіє на параноїдальну шизофренію та перебуває на обліку у лікаря психіатра будучи інвалідом ІІ групи внаслідок психічного захворювання.
Також представник позивача подав клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду з даним позовом, у якому вказує, що копію оскаржуваних постанов було отримано лише 21.07.2024, водночас позивач не отримувала зазначених постанов на місці складання працівники поліції їй їх не складали.
Ухвалою судді від 25.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляд справи в судове засідання не з'явилася, представник позивача адвокат Галько Р.В. до суду подав заву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та просив задовольнити позовні вимоги.
Головне управління Національної поліції у Львівській області явку приставника на судове засідання не забезпечено, незважаючи на належне повідомлення про дату та час його проведення, заяв та відзиву на позов суду не направлено.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що представник позивача отримав копії спірних постанов 21.08.2024, суд вважає причини пропуску строку на оскарження постанови поважними, а тому такий строк підлягає поновленню, відтак клопотання про поновлення строку на оскарження постанови слід задовольнити.
Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом встановлено, що згідно з постановою ЕГА № 1149890 від 20.08.2023 ОСОБА_1 20.08.2023 о 17.37 годині здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що відносно неї вчиняється домашнє насильство, хоча цього не було. Ураховуючи, що ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик поліції), на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,0 грн.
Також, 20.08.2023 винесено постанову серії ЕГА № 1150062 по справі про адміністративне правопорушення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,0 грн. Відповідно до вказаної постанови, 20.08.2023 о 20.20 годині повторно здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що відносно неї вчиняється домашнє насильство, хоча цього не було, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.
Окрім цього, згідно постанови серії ЕГА № 1181581 від 19.09.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,0 грн. за те, що вона 19.09.2023 о 21.39 годині здійснила завідомо неправдиве повідомлення по факту домашнього насильства та викрадення особистих речей, інформація не підтвердилась.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з довідки поліклінічного відділення КНП «Рава-Руська лікарня» Львівської області ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра і є інвалідом другої групи.
Відповідно до епікризу виписного Центру психічного здоров'я «Кульпарків» ЛОР «Львівська обласна психічна лікарня» від 02.08.2024 ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням страждає з 1991, яке маніфестувало галюцинаторно-маячною симптоматикою. З того часу неодноразово лікувалася у КНП ЛОР ЛОКПЛ. Захворювання набуло прогредінтного перебігу, у зв'язку з чим була визнана інвалідом 2 групи безтерміново. Остання госпіталізація в січні 2018. Підтримуюче лікування не приймала. Психічний стан погіршився протягом останнього часу, стала збуджена, агресивна.
Суду надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання.
Відповідно до статті 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 3 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення злочину людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В Україні діє презумпція психічного здоров'я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством. Психічні розлади - це розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. Отже, психічнохворий (душевнохворий) - людина, яка страждає від психічного розладу. Це узагальнена назва розладів психічної діяльності людини; вона й з'ясовується у законодавстві як медико-біологічний критерій неосудності.
Осудність є обов'язковою ознакою суб'єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв'язок. Осудність, як і вина, - невід'ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб'єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб'єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків.
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії поліцейського під час провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідали вимогам статей 17, 245, 280 КУпАП, а відтак є незаконними.
Згідно з частини першої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню із зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме в тому, що постанову було складено на неосудну особу, тобто з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши матеріали справи, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративних правопорушень, не надано доказів правомірності прийнятих рішень, суд враховуючи положення статті 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд,
вирішив :
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, серії ЕГА № 1149890 від 20 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором Яворівського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Габель Володимиром Петровичем, а провадження у справі закрити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, серії ЕГА № 1150062 від 20 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 , винесену поліцейським Яворівського РВП ГУНП у Львівській області рядовим поліції Линда Андрієм Ігоровичем, а провадження у справі закрити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, серії ЕГА № 1181581 від 19 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 , винесену поліцейським Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Теличко Василем Володимировичем, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.М. Колтун