Справа № 158/983/24
Провадження № 1-кп/0158/87/24
08 листопада 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022030000000312 від 07.11.2022 року - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -
24 жовтня 2024р. від прокурора у кримінальному провадженні №12022030000000312 від 07.11.2022 року - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою закінчується 15 листопада 2024 року і на даний час ризики суспільної небезпечності обвинуваченого, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, про що свідчить тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих його кримінальних правопорушень, останній перебуваючи на волі може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні - безпосередньо здійснювати тиск у будь-яких формах для зміни їх показань на власну користь, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або продовжити далі вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним збутом психотропних речовин, а тому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на шістдесяти днів з визначення розміру застави у розмірі 454 200 грн. 00 коп.
Прокурор в судовому засіданні подане ним клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на шістдесяти днів з визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник -адвокат ОСОБА_10 щодо задоволення клопотань прокурора заперечили, просили обрати обвинуваченому ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 , думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалами Ківерцівського районного суду Волинської області обвинуваченому ОСОБА_8 неодноразово, а саме: 25.04.2024р., 18.06.2024р., 25.07.2024р. та 17.09.2024р. продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, востаннє до 15 листопада 2024 року включно.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 , обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція найтяжкої статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ризики враховані судом при застосуванні та продовженні даного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, оскільки обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні - безпосередньо здійснювати тиск у будь-яких формах для зміни їх показань на власну користь (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); вчиняти інші кримінальні правопорушення, або продовжити далі вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним збутом психотропних речовин (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи вищенаведене, з метою запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, про що просив захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 , за встановлених обставин, не зможе дієво запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, вказаних у ст. 194 КПК України, у зв'язку із чим вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначення застави обвинуваченому ОСОБА_8 підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022030000000312 від 07.11.2022 року - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 06 січня 2025 року включно з визначенням застави.
Строк рахувати з моменту винесення ухвали - 08 листопада 2024 року.
Розмір застави визначити - 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172, та надати оригінал документу, що підтверджує внесення застави уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора, слідчому, прокурору або суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими, за версією сторони обвинувачення, було вчинено кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_8 в разі внесення застави та звільнення його з-під варти, визначити по 06 січня 2025 року включно.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про обвинуваченого, який (за якого) внесли заставу з-під варти та повідомити усно і письмово Ківерцівський районний суд Волинської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків, зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України з подальшим використанням у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3