465/883/24
2/465/1793/24
Іменем України
07.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
при секретарі - Козьмук Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований у Львівському міському відділі державної реєстрації катів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львова), актовий запис №728 від 30.05.2020 року, а також просила суд вказати у рішенні про залишення місця проживання дитини - ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 30.05.2020 року. Під час шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач фактично зазначає, що під час спільного проживання з відповідачем постійно між ними виникали сварки, непорозуміння. Поведінка відповідача ставить під загрозу життя та безпеку її та дитини, у зв'язку з чим вона була вимушена переїхати з дитиною до іншого місця проживання.
Зважаючи на таку поведінку відповідача подальше збереження шлюбу є не можливим, суперечить інтересам сторін. Сторони спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено проведення засідання.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року відмовлено у прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Відділ «Служби у справах дітей» Франківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкування та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду 07.06.2024 надано ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу строк на примирення у межах цивільної справи про розірвання шлюбу терміном на два місція, тобто до 07.08.2024.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відновлено.
Призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не зявилися, повідомлялись належним чином.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила їх задовльнити.
Від представника відповідача надійшла заява, в якій останній зазначив, що відповідач доклав максимум зусиль щодо врегулювання спріних питань. Також відповідач категорично не згодний із фактами які вказано позивачем у позовній заяві та повністю їх заперечує. Твердження, що поведінка відповідача ставить під загрозу життя та безпеку її та дитини є надуманими та не підтвердженні жодними доказами. Також просив суд провести розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30.05.2020 року між сторонами було зареєстровано шлюб у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 728, що підтверджуєтся свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.05.2020.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.11.2020.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе за наявності почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Під час надання судом строку на примирення сторони не примирились, а наполягають на розірванні шлюбу. Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, а відтак шлюб слід розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, у частинах першій та другій статті 161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.
Законодавцем визначено, що під час вирішення спору про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Водночас у даному випадку судом під час розгляду цієї справи не вирішується спір про визначення місця проживання дитини.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час залишення малолітньої дитини ОСОБА_3 на проживанні разом з матір'ю, не суперечитиме її інтересам, і таке питання може бути вирішене судом разом з вимогою про розірвання шлюбу, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог і в цій частині.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь позивача, який було сплачено останньою при звернення до суду з позовом.
Керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,247,258,259,264,265,268,274 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 травня 2020 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 728.
Залишити проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Мартьянова С.М.