Справа № 156/860/24
Провадження № 1-кп/156/81/24
Іменем України
05 листопада 2024 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні за № 42024032060000009 від 16 квітня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
В провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Судове засідання призначено на 05.11.2024 о 14:00 год.
На адресу суду надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту з майна. У клопотанні адвокат ОСОБА_3 зазначив, що на досудовому слідстві даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 01.05.2024 року було накладено арешт на майно із позбавленням права на відчужування, розпоряджання та користування майном підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: банківську картку № НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 11 Pro з СІМ - карткою оператора мобільного зв'язку ПpAT «Київстар» № НОМЕР_2 , з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung» без СІМ-карткою; сім слотів до СІМ-карт та 1 СІМ-картку; грошові кошти в розмірі 3000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів з наступними ідентифікуючими ознаками: MK7138773C, PF80293893K, PF4155l408H, MF68971101C, PA36014509C, MF48006273D, LF59980791E, PF75524600K, PF75524598K, LG77369209C, PB40705424S, KL16161643B, HJ00761190A, KF20236440B, KB77537603P, KL89565372C, HB86847229M, LG50396765E, PF80293894K, PB84577935M, PK08027352H, PE20791157B, PF59149914K, LB12722799J, LF52128670D, PB89336465M, PB40705423S, LF67200422K, PF75524818K, MF26149721D; документи, а саме: три картки малого прикордонного pyxy на ім'я ОСОБА_5 та одна картка малого прикордонного pyxy на ім'я ОСОБА_9 .
Також, 23.04.2024 року слідчим на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук транспортного засобу марки Opel моделі Omega, д.р.н.з. НОМЕР_5 , під час якого виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до авто; два слота до СІМ-карт; транспортний засіб марки Ope1 моделі Omega, д.р.н.з. НОМЕР_5 .
Згідно ч. 7 ст. 237 KПK України, вилучені вищезгадані речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Підставою для накладення арешту стало зазначене вище кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та ухвала слідчого судді Володимир - Волинського міського суду від 19.04.2024 року, якою було надано дозвіл па проведення обшуку у громадянина України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою його проживання, а саме, у квартирі під АДРЕСА_1 .
Вказана вище особа являється чоловіком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є заінтересованою особою, а саме, заявником та ініціатором даного клопотання.
Під час проведення обшуку працівниками поліції за вказаною адресою було вилучено грошові кошти в сумі 3 000 доларів США. Вилучені грошові кошти не належали ОСОБА_5 , а є особистою власністю ОСОБА_8 про що було повідомлено працівникам поліції на місці проведення обшуку, оскільки остання є діючою фізичною особою - підприємцем i вказані кошти отримані внаслідок здійснення підприємницької діяльності заявника - ОСОБА_8 . Необхідність накладення арешту на грошові кошти, які не належать обвинуваченому ОСОБА_5 не підтвердилась досудовим слідством.
3 моменту вилучення, тобто з 23.04.2024 року, арештованих грошових коштів, вони не повернуті, оскільки вони визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, хоча не доведено факт їх здобуття злочинним шляхом.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання. Додатково зазначив, що майно (грошові кошти) на яке накладено арешт є доходом від підприємницької діяльності заявника. Дружина обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 з розумінням поставилася до слідчої дії щодо вилучення грошових коштів з метою встановлення того факту, що ці гроші не фігурують у кримінальному провадженні. Просив суд скасувати арешт на зазначене майно (грошові кошти). На підтвердження поданого клопотання надав суду виписку про рух коштів з КБ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", клієнт ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечила щодо клопотання та просила суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на обґрунтованість накладення арешту на майно та безпідставність заявленого клопотання. Додатково зазначила, що на стадії судового розгляду не доцільно повертати кошти на які накладено арешт. Виписка по грошових коштах на яку посилається захисник ОСОБА_3 є в гривнях, однак кошти було вилучено в долларах США. Зазначила, що нічим не підтверджено, що грошові кошти належать саме ОСОБА_8 . Також зазначила, що на даний час передчасно стверджувати про те, що гроші на які накладено арешт не об'єктом злочину, оскільки кримінальне правопорушення вчинялося на винагороду в сумі від 3 до 8 тисяч доларів США за допомогу у незаконному перетині осіб через державний кордон України. Оскільки грошові кошти були здобуті кримінальним шляхом, їх було вилучено і на них накладено арешт та вони мають законний статус речових доказів.
Адвокат ОСОБА_3 додатково зазначив, що органом досудового розслідування не доведено, що грошові кошти ОСОБА_8 одержані внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення. Повторно наголосив, що ОСОБА_8 погодилася, щоб її грошові кошти були вилучені для проведення перевірки на предмет їх отримання злочинним шляхом. Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що хтось передавав гроші обвинуваченому ОСОБА_5 , щодо виписки в гривнях зазначив, що ОСОБА_8 купляє долари США, це не заборонено. Просив скасувати арешт з грошових коштів ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_7 додатково зазначила, що заявник заперечень не висловлювала під час вилучення грошових коштів, що підтверджено в протоколі обшуку. Крім того, коли слідчий суддя розглядав клопотання про арешт грошових коштів, також заперечень ніяких не було зі сторони адвоката ОСОБА_3 . Обгрунтування того, що грошові кошти належать саме ОСОБА_8 нічим не підтверджені.
Суд дослідивши клопотання, додані до нього докази, з'ясувавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Водночас, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України - арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42024032060000009 від 16 квітня 2024 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 01.05.2024 року з метою збереження речових доказів було накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку в ОСОБА_5 за місцем проживання: АДРЕСА_2 , в тому числі і на грошові кошти в сумі 3000 доларів США.
Ухвала про арешт майна в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Постановою від 23.04.2024 визнано речовими доказами в тому числі грошові кошти в розмірі 3000 дол. США, які передані на відповідальне зберігання у філію "Волинське головне регіональне управління "АТ КБ "Приватбанк".
Згідно з ч 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя виходив з того, що враховуючи те, що вилучені речі, зокрема: грошові кошти в сумі 3000 доларів США, мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на них арешту з метою їх збереження.
Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у організації незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненю, наданням засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб та саме з корисливих мотивів.
Суд погоджується з думкою прокурора, що наведені захисником підстави для скасування арешту грошових коштів нічим не підтверджені, а також не підтвержено той факт, що грошові кошти належать саме ОСОБА_8 . Крім того заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що в ході розгляду кримінального провадження підлягає встановленню чи грошові кошти на які накладено арешт це винагорода осіб, які оплачували незаконний перетин державного кордону в доларах США.
Крім того, суд звертає увагу, що хоча заявник ОСОБА_8 займається підприємницькою діяльністю та стверджує, що вилучені кошти належать їй, у поданому клопотанні вона вказала, що є дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 , а отже вилучені кошти є спільною сумісною власністю. Жодних доказів на підтвердження того, що за отриманий дохід від підприємницької діяльності у гривнях вона придбавала іноземну валюту суду не надано. Ухвала суду про накладення арешту на грошові кошти в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ця норма кореспондується з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, за якою ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна. Додаткове покарання у виді конфіскації майна є обов'язковим. Тому, у випадку, якщо буде доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині, може постати питання про конфіскацію такого майна та вирішення питання щодо спеціальної конфіскації.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що особою, яка звернулася з клопотанням про скасування арешту майна не доведено, що саме це майно належить їй, що в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а враховуючи стадію розгляду справи вказане клопотання захисника про зняття арешту з грошових коштів, які є речовим доказом є передчасним, суперечитиме меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі меті накладення арешту, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 170-174, 318, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту грошових коштів - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 08.11.2024 року.
Суддя ОСОБА_1