465/8801/24
2-н/465/2799/24 У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
"07" листопада 2024 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Магістральне» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Магістральне» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 479,79 грн. та 302,80 грн. судового збору, -
встановив:
До Франківського районного суду м. Львова звернувся директор Львівського комунального підприємства «Магістральне» Спринь Ю.М. із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Магістральне» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 479,79 грн. та 302,80 грн. судового збору.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Так, відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року зазначається, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до п. 9 цієї ж Постанови, наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Як вбачається з поданої заяви про видачу судового наказу, стягувачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 30.10.2020 по 24.10.2024 в розмірі 21 479,79 грн.
Із відомостей про нарахування та оплату послуг від 24.10.2024 вбачається, що вищевказана сума боргу виникла саме за період з 01.10.2020 по 24.10.2024, тобто період, який перебуває поза межами встановленого ст.257 ЦК України строку позовної давності.
Крім цього, відповідно до вимог ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тому із вказаними вимогами заявник може звернутися до суду зі позовною заявою в рамках позовного провадження.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
За таких обставин, у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Магістральне»про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Магістральне» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 479,79 грн. та 302,80 грн. судового зборуслід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 19, 161, 165, 166, 167, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Магістральне» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Магістральне» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 479,79 грн. та 302,80 грн. судового збору.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кушнір Б.Б.