Справа №463/6350/24
Провадження №2/463/1434/24
про залишення позову без розгляду
08 листопада 2024 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
представників відповідачів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Галицької окружної прокуратури №1, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, відповідно до якого просить: відшкодувати за рахунок державного бюджету України моральну шкоду завдану незаконними діями органів дізнання досудового слідства ТУ ДБР, розташованого у м. Львові прокуратури по кримінальному провадженні №42018140000000329 від 7 грудня 2018 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 365 ККУ, в розмірі 4000000 грн. (чотири мільйони гривень), половину суми (2000000 грн.) перерахувати на потреби ЗСУ; зобов'язати Державну казначейську службу України, як третю особу, в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України стягнути на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4000000 грн. (чотири мільйони гривень), половину суми (2000000 грн.) перерахувати на потреби ЗСУ.
Матеріали позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 4 липня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 5 липня 2024 року даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 11 вересня 2024 року.
19 липня 2024 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Галицької окружної прокуратури м. Львова - прокурора Вовк М.І., що діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі довіреності №15/4-764вих-24 від 9 липня 2024 року, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
25 липня 2024 року позивач ОСОБА_3 подала до суду заперечення (відповідь) на відзив представника Галицької окружної прокуратури м. Львова.
Також 25 липня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Онищака М.П., що діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреності в порядку передоручення від 13 вересня 2022 року, згідно з яким в позові ОСОБА_3 просить відмовити в повному обсязі.
23 липня 2024 року позивач ОСОБА_3 подала до суду заперечення (відповідь) на відзив представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
2 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Онищака М.П.
9 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача Державної Казначейської служби України Стегнія А.В., що діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреностей в порядку передоручення від 10 листопада 2021 року та 24 квітня 2023 року, зокрема про поновлення строку для надання відзиву.
12 серпня 2024 року позивач ОСОБА_3 подала до суду заперечення на відзив представника (заперечення на відповідь на відзив від 2 серпня 2024 року) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
29 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Державної Казначейської служби України Стегнія А.В. на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В підготовчому засіданні 11 вересня 2024 року, яке було розпочато за відсутності позивача, що не прибула в таке та в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, судом було повідомлено про те, що представник відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Онищак М.П. є колишнім помічником одного з суддів Личаківського районного суду м. Львова, у зв'язку з чим оголошено перерву для повідомлення про вказану обставину позивача.
Відтак 11 вересня 2024 року судом було скеровано позивачу лист, в якому повідомлено зокрема про те, що представник відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Онищак М.П. працював в Личаківському районному суді м. Львова на посаді помічника судді Леньо С.І. по 3 серпня 2021 року, що може викликати сумніви в об'єктивному розгляді справи в інших учасників справи. Повідомлено, що розгляд справи відкладено на 10 жовтня 2024 року для надання їй можливості висловити свою думку щодо наявності чи відсутності підстав для відводу головуючого судді від розгляду справи. Також того ж дня позивачу ОСОБА_3 було скеровано судову повістку про виклик в підготовче засідання, призначене на 10 жовтня 2024 року.
Також 11 вересня 2024 року вже після підготовчого засідання позивач ОСОБА_3 подала до суду заперечення (відповідь) на відзив Державної Казначейської служби України.
Окрім того 11 вересня 2024 року після підготовчого засідання ОСОБА_3 подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 11 вересня 2024 року в зв'язку з необхідністю здійснення додаткової експертизи та її хворобою, просила розглядати справу лише за її участі.
7 жовтня 2024 року ОСОБА_3 повторно подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 10 жовтня 2024 року в зв'язку з необхідністю здійснення додаткової експертизи та її хворобою, просила розглядати справу лише за її участі. При цьому до поданого клопотання долучила заяву про відвід представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Онищака М.П. вказавши, що відвід головуючому судді Стрепку Н.Л. на даному етапі не надає.
Протокольною ухвалою підготовчого засідання 10 жовтня 2024 року заяву позивача ОСОБА_3 про відвід представника відповідача залишено без розгляду, у зв'язку з не передбаченням нормами ЦПК України можливості заявлення такого, вирішено повторно скерувати позивачу лист з відповідним роз'ясненням, вирішено відкласти підготовче засідання та повторно викликати у таке позивача.
10 жовтня 2024 року судом було скеровано позивачу лист, в якому повідомлено про процесуальні рішення, прийняті в підготовчому засіданні 10 жовтня 2024 року, в тому числі підстави залишення її заяви про відвід представника відповідача без розгляду. Повторно роз'яснено право заявити відвід складу суду. Також того ж дня позивачу ОСОБА_3 було скеровано судову повістку про виклик в наступне підготовче засідання, призначене на 8 листопада 2024 року.
1 листопада 2024 року ОСОБА_3 втретє подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 8 листопада 2024 року в зв'язку з необхідністю здійснення додаткової експертизи та її хворобою, просила розглядати справу лише за її участі.
В підготовче засідання 8 листопада 2024 року позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилась, явку свого представника не забезпечила.
Представник відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Онищак М.П. в підготовчому засіданні 8 листопада 2024 року повідомив про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в підготовче засідання.
Представник відповідача Галицької окружної прокуратури м. Львова Вовк М.І. підтримала позицію представника іншого відповідача, також вважала, що наявні підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідач Державна Казначейська служби України, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в дане підготовче засідання явку свого представника не забезпечила, про причини неявки такого не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала. За наведених вище обставин та враховуючи положення ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача за відсутності представника даного відповідача.
Заслухавши думку учасників підготовчого засідання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Так частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання судом може в тому числі бути постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, таку тричі було призначено судом до розгляду в підготовчих засіданнях, однак позивач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення таких, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення їй судових повісток про виклик у такі, в жодне з вказаних засідань не з'явилась, хоч в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, в подальшому подала наручно до суду клопотання про відкладення кожного з підготовчих засідань, в яких наполягає на розгляді справи лише за її участі. При цьому як на підставу для перенесення розгляду позивач посилається на необхідність здійснення додаткової експертизи, що не є перешкодою для прибуття позивача в підготовче засідання, та її хворобу, однак з наданих медичних документів лише вбачається, що остання була на консультаційних оглядах в спеціалістів, якими рекомендовано їй проходження лікування. Так з долученого до клопотання від 1 листопада 2024 року огляду кардіолога вбачається, що ОСОБА_3 була на вказаному огляді 23 жовтня 2024 року та їй було призначено медикаментозне лікування, з долученого огляду ендокринолога вбачається, що ОСОБА_3 була на даному огляді 31 жовтня 2024 року та за результатами такого їй теж було призначено медикаментозне лікування, жодних відомостей щодо перебування позивача на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні, яке перешкоджало б їй прибути в підготовче засідання, вказані медичні документи не містять.
В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас учасник справи зобов'язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
А частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.
Це підтверджується постановою Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.
«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).
Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.
Оскільки жодних належних підтверджуючих доказів про неможливість позивача з'явитися в підготовчі засідання суду не представлено, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу з'явитись в підготовче засідання чи забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в розгляді поданого нею ж позову порушує права іншої сторони.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в підготовчому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в підготовче засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.
При цьому слід зауважити, що як вбачається з матеріалів справи, на даний час у такій сторонами вже було подано заяви по суті справи, водночас в ході підготовчого провадження у такій було встановлено наявність обставин, що можуть бути підставою для заявлення позивачем відводу головуючому судді, однак на повторне роз'яснення позивачем своєї позиції щодо даного питання не повідомлено, а відтак завершення підготовчого провадження у справі за відсутності позивача є неможливим.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач ОСОБА_3 про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку, з моменту пред'явлення позову до суду зобов'язана була цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак повторно не з'явилась в підготовче засідання та не забезпечила явку в таке свого представника, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, а нез'явлення останньої в підготовчі засідання перешкоджає розгляду справи, відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.
З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 58, 60, 128, 131, 198, 223, 257, 200, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
позов ОСОБА_3 до Галицької окружної прокуратури №1, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі: Галицька окружна прокуратура №1, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9;
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42334907;
Державна Казначейська служби України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646.
Суддя: Стрепко Н.Л.