Справа № 443/1636/24
07 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жидачівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
встановив:
10.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить встановити факт приналежності йому рішення виконавчого комітету Зарічанської сільської Ради Жидачівського району Львівської області № 50 від 09.06.1995 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування» як члену кооперативу «Озерний» для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,06 га згідно додатку № 1 до даного рішення, винесеного на ім'я ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главою 1, 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
У постанові Великої Плати Верховного Суду у справі № 287/167/18-ц від 30.01.2020 року зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
У даному випадку заявник просить встановити належності йому рішення виконавчого комітету Зарічанської сільської Ради Жидачівського району Львівської області № 50 від 09.06.1995 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування».
З цього приводу слід зазначити наступне.
Чинним законодавством передбачена можливість встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у Свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Водночас рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність не є правовстановлюючим документом, позаяк воно є лише підставою для оформлення права власності, та отримання відповідного документу зокрема державного акту.
Крім цього, не можливо встановити приналежність особі рішення виконавчого комітету Зарічанської сільської Ради Жидачівського району Львівської області № 50 від 09.06.1995 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування», оскільки в такому не допущено помилку у прізвищі, імені та по батькові заявника, такі відомості взагалі відсутні у даному рішенні. Як вбачається із рішення виконавчого комітету Зарічанської сільської Ради Жидачівського району Львівської області № 50 від 09.06.1995 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування», яке долучено до матеріалів справи воно не є індивідуалізоване, а видане відносно членів кооперативу «Озерний.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, в зв'язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись ст. 186, 258-261, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суддя,
постановив:
у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жидачівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Пилип'юк Г. М.
Оригінал ухвали.